Nature: усі європейці мають спільних пращурів
"Серб чи швейцарець, фін чи француз - візьміть двох європейців із будь-яких точок континенту, і вони точно матимуть спільного пращура, який жив близько тисячі років тому", - пише наукове видання Nature з посиланням на дослідження науковців.
Співавтор розвідки, професор Каліфорнійського університету у Дейвісі Грем Куп каже, що всі в Європі мають зв’язок на рівні ДНК. Це ж і підтверджують результати дослідження, під час якого вчені аналізували геноми понад 2 тисяч людей із 40 популяцій.
Раніше родовід людини по ДНК досліджували на основі "однобатьківських генетичних маркерів", тобто або по лінії матері, або по лінії батька. Такий аналіз свого часу дозволив окреслити ключові моменти історії людства: наприклад, міграцію виду Homo sapiens із Африки близько 100 тисяч років тому та подальшу колонізацію Європи та Азії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Група вчених із Німеччини повністю розшифрувала геном неандертальця
Однак, як пояснює Nature, такий метод не підходить для відтворення порівняно нещодавніх подій, тож задля цієї мети потрібно вдаватися до аналізу іншої частини людського геному, а саме – до тих ділянок ДНК, які можна успадкувати від будь-кого з батьків. Саме такі ділянки ДНК досліджували Куп і його колега Пітер Ральф.
"Найперше, що ми з’ясували, – що люди у Європі – і, ймовірно, в усьому світі – тісно пов’язані. Всі є віддаленими кузенами, відмінність полягає лише в тому, наскільки", – каже Грем Куп.
Вчені виявили, що спільні пращури представників однієї європейської популяції жили близько 500 років тому, натомість старіші ділянки ДНК пов’язують європейців із різних куточків континенту.
Науковцям також вдалося зафіксувати сліди ключових подій в історії Європи – наприклад, вторгнення гунів у Східну Європу у 4-му столітті і, відповідно, подальшу мішанину в ДНК слов’ян.
Натомість, як пояснює Куп, на прикладі Італії помітно, яку роль відіграла географічна відокремленість цього народу: італійців із іншими європейцями нині пов’язують пращури, які жили понад 2 тисячі років тому.
