Під Радою постраждали щонайменше троє журналістів
Окрім Сергія Нужненка з "Радіо Свобода" постраждали також Богдан Кутєпов ("Громадське") і Владислав Красінський ("Інсайдер").
Журналіст "Радіо Свобода" Сергій Нужненко розповів: у момент нападу знімав на відео ранкові події під будівлею Верховної Ради в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.
Сергій викликав поліцію і швидку, яка відвезла його до лікарні. На прибуття слідчо-оперативної групи журналіст чекав більш ніж півтори години. Каже: по телефону йому відповіли, що затримка може бути через погоду.
Богдан Кутєпов з "Громадського" після інциденту повідомив, що чоловік у чорному однострої із закритим обличчям вдарив його ногою і назвав "виродком".
Кореспондент видання "Інсайдер" Владислав Красінський опублікував відео, на якому видно, як його виштовхують із території наметового містечка поліцейським щитом.
"Отримав стусанів від тактиків, була погроза застосування сльозогінного газу – поліцейський розмахував ним перед обличчям, одночасно виштовхуючи щитом за периметр наметового містечка. Це щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності, бо обидві руки в мене були зайняті камерою та телефоном, на який я записував відео, а на шиї висіла прес-карта, тобто переплутати мене з мітингувальником у цій ситуації було неможливо", – зазначив Красінський у коментарі "Радіо Свобода".
Водночас, за словами журналіста, заяву в поліцію він не писав.
Директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко закликав постраждалих журналістів писати скарги до поліції та прокуратури, а на майбутнє не намагатися бути в лавах правоохоронців під час подібних сутичок і максимально ідентифікувати себе як представників ЗМІ. Про це він повідомив "Детектору медіа".
У Шевченка зокрема, запитали, чому правоохоронці були без розпізнавальних знаків і як можуть бути силовики покарані за грубі дії щодо журналістів, якщо вони будуть підтверджені.
Артем Шевченко заявив, що правоохоронці не могли не мати розпізнавальних знаків:
"Не може так бути, всі правоохоронці марковані у нас згідно із законом про Нацполіцію: шевронами, жетонами, написами "Поліція", деякі з жилетками "Поліція". Під час акцій жетони можуть бути не на видному місці, тому що зима і одяг, є ризик втратити жетон, але мінімально необхідний відповідно до закону про Нацполіцію набір – шеврон, напис "Поліція", формений одяг у всіх поліцейських був. Є номери на шоломах. Я припускаю, що не на всіх можуть ще бути, але на більшості є".
Про випадок із журналістом "Радіо Свобода" Сергієм Нужненком, який стверджує, що поліцейський навмисно розпилив вміст газового балончика йому в обличчя, речник МВС зазначив, що потрібні ще докази, окрім слів кореспондента.
"Щодо випадку з "Радіо Свобода". Я не спростовую, що міг статися ексцес і якийсь поліцейський надмірно застосував силу чи засіб, але я не побачив цьому поки що об’єктивних доказів, окрім слів цього самого репортера. Це може бути правдою, звісно, але хотілося б трішки більше доказів і заяву, описані в заяві свідчення цього – і будемо розбиратись", – сказав Шевченко.
Також він прокоментував скаргу журналіста "Інсайдера" Влада Красинського. За його словами, з відео "Інсайдера" видно, що правоохоронець декілька разів просив журналіста відійти, але той цього не зробив.
"Я не виключаю, що в колотнечі, в сутичці, коли багато людей і багато активних дій, і якщо журналісти прагнуть потрапити в епіцентр дій серед лав поліцейських, могли бути якісь ексцеси. Зокрема, в "Інсайдера" я бачив, що людина хотіла бути серед правоохоронців, у їхній лаві. І коли правоохоронці йому сказали: "Відійдіть, будь ласка, вбік, ви заважаєте нам. Збоку, зі сторони фіксуйте дії", – журналіст не захотів. І відбувся якийсь конфлікт, і поліцейський його відштовхнув чи відвів. Так, він вважає, що відштовхнув. По тому відео, що журналісти "Інсайдера" оприлюднили, видно, що правоохоронець декілька разів говорив: "Відійдіть, будь ласка, вбік, збоку ви будете все бачити”. Чомусь людина не дослухалась", – сказав Шевченко.
Також він закликав журналістів, які вважають, що їхні права порушено, писати заяви до поліції та прокуратури:
"Якщо ті особи напишуть заяви про перешкоджання своїй журналістській діяльності і наведуть докази цього, безумовно (буде розслідування, – ред.). Безумовно, якщо вони переконані, що це вчиняли правоохоронці, – треба одразу писати заяви і в поліцію, і в прокуратуру".
Щодо того, яку відповідальність можуть понести правоохоронці, якщо їх визнають винними, Шевченко відповів:
"Відповідно до того, як будуть кваліфіковані їхні дії, за якою статтею. Чи буде кримінальне провадження, чи буде достатньо підстав відкривати кримінальне провадження, чи не буде. Адже правоохоронці на те й правоохоронці, щоб діяти за законом так, як їм треба".
Також речник МВС закликав представників преси якомога чіткіше себе ідентифікувати під час висвітлювання подібних заходів:
"Ще раз закликаю всіх журналістів під час висвітлення поліцейських дій використовувати максимально можливі ідентифікатори себе як журналіста. Даруйте, але в зимовий період посвідчення, яке не завжди видно, в колотнечі воно може не кидатися в очі, вочевидь є недостатнім. Закликаємо завжди і скрізь взимку використовувати світловідбивні жилети, які б чітко ідентифікували працівників преси".
Нагадаємо, зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України.
Під час сутичок біля будівлі Верховної Ради в центрі Києва затримали 112 людей.
Унаслідок зіткнень між силовиками й протестувальниками 11 мітингувальників потрапили у столичні лікарні.
За інформацією МВС, семеро співробітників поліції дістали травми.
На вул. Грушевського біля будівлі Верховної Ради прибрали всі намети.
