путін воює не лише з Україною, а й з власним народом – The Economist
Про це йдеться в матеріалі впливового щотижневого англійського журналу The Economist.
Війна путіна в Україні завжди була спрямована на те, щоб зміцнити своє становище всередині росії і він воює не тільки з Україною, а і зі своїм народом, пише журнал.
Захоплення Авдіївки ціною 13 000 російських військових життів і втрати понад 400 танків це ознака залізної рішучості путіна продовжувати свою війну.
Він просувається і на внутрішньому фронті, про що свідчить смерть російського опозиціонера Олексія Навального.
"путін боїться не військової могутності НАТО, а принципів, які були ним створені для захисту миру: демократія, свобода і верховенство права", - йдеться в матеріалі.
І Альянс представляє екзистенціальну загрозу для влади путіна.
Всередині росії протистояння цій загрозі відчувається прямими нападами путіна на свій власний народ і вони виходять далеко за рамки боротьби з опонентами. Так, путінський режим тепер обертається навіть проти тих, хто йому дружний.
"Все це викликає обурення. Громадські протести жорстоко придушуються, але невдоволення вихлюпується в різних формах і місцях.... Більшість росіян ніколи не просили війни, не жадали української території і хочуть, щоб їхнє життя повернулося в нормальне русло. Ніщо з цього не означає, що протестний рух наростає, але дані опитувань показують, що підтримка війни поступово слабшає", - пише The Economist.
Перед путіним стоїть "нерозв'язна трилема": фінансування війни, підтримання рівня життя і стримування інфляції.
Збиток, нанесений російській економіці не може бути усунутий без припинення війни і скасування західних санкцій.
"Але путін не може цього зробити, тому що його режим тепер може існувати тільки в стані війни. Для нього безпечніше подвоїти зусилля, наклавши великі репресії на свій народ, ніж зупинитися, що викличе неминучі питання про ціну і причини війни. Він не перший правитель, який опинився в такій ситуації. Саме до такого висновку прийшло німецьке командування навесні 1918 року, прийнявши підхід до перемоги за принципом "все або нічого" і готуючись до вирішального наступу", - йдеться в статті.
Розрив між мілітаризмом путіна і бажанням людей повернутися до нормального життя буде тільки збільшуватися, проте диктатора це навряд чи зупинить:
"путін бачить світ по-іншому. На його думку, висока ціна цієї війни виправдовує масштаб його зусиль. путін живе серед древніх руських князів і царів, вимірює свої зусилля століттями та бачить в них історичну місію не тільки по відновленню втраченої імперії, а й по поваленню громадського порядку, що виник після Другої світової війни на Заході і поширився на схід після падіння Берлінської стіни. Він хоче перемогти саме почуття індивідуальної волі, яке втілював Навальний. І він не зупиниться".
