Регіонали і комуністи - лідери невиконаних обіцянок у Раді VII скликання, - дослідження
Про це йдеться у досліджені обіцянок парламентських партій на сайті "Владометр".
Найбільш велемовними стали комуністи, у яких аж 48 обіцянок. Регіонали відстали тільки на дві обіцянки. Найбільш лаконічними були соратники ув’язненої тоді Юлії Тимошенко: у "Батьківщини" лише 32. Партія регіонів, що отримала фактичну парламентську більшість і сформувала уряд, отримала карт-бланш на виконання своїх обіцянок. Утім, як можна було передбачити, їхня діяльність не була надто успішною: лише 8 із 46 обіцянок було в цілому виконано, водночас 12 обіцянок партія провалила. Решту обіцянок регіонали або тільки почали виконувати (чи провалювати), або взагалі забули про них.
Не успіхи Партії регіонів стали однією з причин подій на Майдані, які, у свою чергу, почали процес розпаду парламентської фракції. Відразу після виборів, у грудні 2012 р., регіонали мали 210 народних депутатів. У серпні 2014 р. їх залишилось тільки 77. Відчутних втрат зазнала також "Батьківщина" – чисельність фракції скоротилась із 99 до 86 людей. А фракція Компартії, що відзначилась найбільшою кількістю обіцянок, взагалі припинила своє існування влітку цього року.
Вигнанці та втікачі з цих фракцій поповнили пул позафракційних депутатів (який виріс майже в чотири рази, з 24 до 94 осіб), а також сформували нові депутатські групи - "Економічний розвиток" (41 нардеп), "За мир та стабільність" (36), "Суверенна європейська Україна" (35).
"Більшість парламентських фракцій та позафракційних депутатів не могли цілковито виконати свої обіцянки, оскільки не мали доступу до виконавчої влади. Але у них залишалась можливість писати і реєструвати законопроекти, якою вони активно користались", - йдеться у дослідженні.
Усього в парламенті VII скликання за менш ніж два роки було подано понад 7000 законопроектів, із яких 6435 подали народні депутати. Решту законопроектів подали Кабмін та президент, які також є суб’єктами законодавчої ініціативи.
Однак попри меншу "плодючість", уряд і президент є більш спішними у справі прийняття своїх проектів. Лише 20,4% законопроектів від нардепів було прийнято і підписано. Кабмінівські проекти були успішними у 24,7% випадків, а президентські - аж у 68,4% випадків.
"Це чудова ілюстрація балансу влади в Україні в останні два роки: Президенту значно простіше отримати "зелене світло" для своїх ініціатив, ніж народним депутатам. Чи зміниться ситуація у новому скликанні парламенту, дізнаємось уже після виборів 26 жовтня", - стверджують організатори дослідження.
