Суд дозволив Насірову користуватися закордонним паспортом

Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, 6 травня суд наклав інші зобов’язання.  

Прокурор САП клопотав про зміну запобіжного заходу та покладення на обвинувачених обов’язків з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки, зокрема, обов’язку здати паспорти для виїзду за кордон.

Раніше ці обов’язки вже покладалися на обвинувачених, однак з 2 по 6 травня 2019 року не діяли у зв’язку з неможливістю суду вчасно розглянути клопотання прокурора про продовження строку їх дії.

Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!

За результатами розгляду клопотання колегія у складі суддів Бугіля В.В., Щебуняєвої Л.Л. та Хардіної О.П. поклала на обвинувачених обов’язки з’являтися до суду за викликом, повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи, утриматися від спілкування зі свідками з питань кримінального провадження. 

У задоволенні клопотання щодо покладення інших обов'язків, зокрема зобов’язання обвинувачених здати паспорти для виїзду за кордон, колегія суддів відмовила.

Наступне судове засідання призначено на 17 травня, на 10:00.

Нагадаємо, 4 березня Шевченківський райсуд Києва за власною ініціативою зменшив Насірову розмір застави зі 100 мільйонів гривень до 36 мільйонів.

Прокурори САП на вимогу сторони захисту почали 7 грудня 2017 року зачитувати повний текст обвинувального акта, що складається з 774 сторінок. Глава САП Назар Холодницький говорив, що зачитування обвинувального акту може затягнутися на два роки.

За версією слідства, Насіров причетний до так званої "газової схеми Онищенка". На думку детективів НАБУ, протягом 2015 року він ухвалив низку безпідставних і незаконних рішень про розтермінування сум платежів з рентної плати за користування надрами для компаній, залучених у схему, на загальну суму 2,019 млрд грн.

Насірова звинувачують у тому, що рішення ухвалювалися заднім числом і без узгодження з Міністерством фінансів. Крім того, слідство стверджує, що він збрехав "Укргазвидобуванню" і Державній службі геології та надр про відсутність у цих компаній податкового боргу. Цим він приховав факт невиконання ними умов договорів про спільну діяльність в частині сплати ренти, що могло б стати підставою для розірвання договорів.