Польща вшанує "день пам'яті жертв геноциду ОУН-УПА"
До почесного комітету з організації цього заходу увійшли єпископи, політики провладної партії "Закон і справедливість" та опозиційної "Громадянської платформи" та прокремлівська крайня правиця.
"Національний день пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА, який вчинили українські націоналісти буде відзначатись у Польщі вперше. Минулого року Сейм одноголосно підтримав ухвалу, яка встановлює це свято 11 липня. У всій Польщі святкові заходи мають відбутись на два дні раніше. Це не будуть державні урочистості, їх організовують патріотичне товариство прикордонних організацій і ветеранів", - інформує Zaxid.net із посиланням на польське видання "Gazeta Wyborcza".
Головою почесного комітету з відзначення цього свята є відомий своїми антиукраїнськими поглядами отець Тадеуш Ісакович-Залеський. У комітет увійшли двоє віце-прем’єр-міністрів – юстиції Патрік Які та оборони Міхал Дворчик, та багато депутатів Сейму та сенаторів в основному із провладної партії "Закон і справедливість" та Кукіз'15, чимало політиків якої також мають антиукраїнські настрої. Також у комітеті є троє єпископів, маршалек Опольського воєводства Анджей Була, маршалек Малопольського воєводства Яцек Крупа (обоє з опозиційної партії "Громадянська платформа").
Також до комітету увійшло чимало професорів, зокрема Богуслав Пазь із Вроцлавського університету. Це той самий професор, який два роки тому так прокоментував кадри фільму у якому проросійські сепаратисти катують українських солдатів: "Бандерівське стерво отримало по зубах аж мило стає! І як тут не любити росіян?".
У комітеті є також чимало так званих народовців – ще однієї антиукраїнської партії. Наприклад, президент Руху народовців Роберт Вінницький, колишній президент Національно-радикального табору Бартош Бакєр, який у 2014 році був гостем самопроголошеного уряду в Донецьку. Через рік він дав інтерв'ю російському РЕН ТВ, де заявив, що "Новоросійське повстання – це поле битви із західним лібералізмом".
"Присутність у комітеті осіб, які представляють уряд і Сейм разом із людьми, які багато років беруть активну участь у антиукраїнській діяльності наштовхує на питання: чи маємо справу із початком перевороту у політиці щодо України?", - коментує ситуацію Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі.
Товариство прикордонних організацій та ветеранів добивається патронату президента Польщі Анджея Дуди над заходом.
Святкування почнеться 9 липня о 12:00 біля могили невідомого солдата у Варшаві, після цього відбудеться "кресовий марш", а завершаться урочистості "кресовим концертом" біля пам’ятника Варшавському повстанню.
Нагадаємо, що наприкінці березня активісти та представники польських націоналістичних організацій 26 квітня розібрали на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля надгробний пам'ятник воякам УПА, який до цього вже плюндрувався вандалами.
24 серпня минулого року президенти України та Польщі підписали спільну декларацію про стратегічне партнерство, підтримку прозахідних прагнень України та історичний діалог.
Вже у вересні Міністерства закордонних справ України та Польщі домовилися про створення форуму щодо спільної історії двох країн.
Раніше, 11 липня Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом поляків і встановив цей день Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами.
Цього року виповниться 74 роки Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (в Польщі) або Волинська трагедія (в Україні). В інші роки вони відбувалися в інших регіонах. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертви обчислюються десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.
