Україна відзначає річницю Євромайдану
День Свободи вперше був започаткований президентом Віктором Ющенком після Помаранчевої революції 2004 року, проте, Віктор Янукович, прийшовши до влади у 2010-му, скасував відповідний указ попередника, нагадує ВВС.
Президент Петро Порошенко у листопаді 2014 року відновив це свято, назвавши його Днем свободи і гідності.
"З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору", - заявив минулого року Порошенко.
21 листопада 2013 року вперше близько тисячі киян вийшли на Майдан Незалежності, протестуючи проти рішення тодішнього уряду Миколи Азарова та президента Віктора Януковича відкласти підписання угоди про Асоціацію із Європейським союзом.
Вже у ніч на 30 листопада сталися жорстокі сутички демонстрантів, переважно студентів, із правоохоронцями. Ці події вивели на вулиці сотні тисяч людей, а 8 грудня відбувся "Марш мільйона", під час якого опозиція дала Віктору Януковичу 48 годин на виконання вимог Майдану, пообіцявши блокувати його резиденцію "Межигір'я".
Однак подальші події носять трагічний характер. Верховна Рада 16 січня 2014 року ухвалила пакет законів, які, на думку опозиції і правозахисників, суттєво обмежували громадянські права.
Саме ці закони стали каталізатором жорсткого протистояння із владою. Активісти Євромайдану вдалися до штурму адміністративних будівель, протистояли спецпідрозділам міліції. Ті, своєю чергою, застосували до демонстрантів водомети та інші спецзасоби. Мітингувальники також вдалися до радикальних дій - запалювали автошини, аби дим і сморід не дозволяв спецпризначенцям просунутися вглиб Майдану Незалежності.
22 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського були вбиті вогнепальною зброєю Сергій Нігоян, вірмен за походженням, та білорус Михайло Жизневський. Померли від травм Роман Сеник та Олександр Бадер.
Найтрагічнішими були події 18-20 лютого, коли спецпідрозділи міліції застосували вогнепальну зброю. Загалом було вбито понад 100 активістів Євромайдану, тисячі - травмовані. Під час сутичок, за даними МВС, загинуло також 19 правоохоронців.
20 лютого Верховна Рада ухвалила постанову, якою визнала незаконними дії силовиків, заборонила використання зброї проти мітингувальників.
21 лютого лідери опозиції підписали угоду із Віктором Януковичем про врегулювання кризи в Україні, але цього ж дня увечері громадські активісти Майдану засудили будь-які домовленості із президентом і попередили про штурм його адміністрації.
Віктор Янукович таємно залишив Київ, і, як згодом з'ясувалося, через Крим, морем, дістався до Росії. Згодом він оприлюднив відеозвернення, у якому назвав події в Україні "державним переворотом".
Віктор Янукович досі називає себе легітимним президентом України.
Нова влада, попри обіцянки, не спромоглася розслідувати злочини проти Євромайдану і довести справу про замовників і виконавців масових вбивств на Майдані до суду.
У Генеральній прокуратурі заявляють, що через значну кількість жертв і потерпілих розслідування може розтягтися на роки.
Більшість прибічників Януковича і далі на волі і продовжують свої політичні кар'єри. Зокрема Геннадій Кернес знову обраний мером Харкова, а Олена Лукаш після кількаденного перебування у СІЗО випущена на волю під заставу. Колишні "регіонали" створили нову політсилу і зараз є народними депутатами від "Опозиційного блоку".
