Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Українцям роз’яснили, в яких випадках оголошують повітряну тривогу в країні

Українцям роз’яснили, в яких випадках оголошують повітряну тривогу в країні
Фото з вільного доступу
Повітряна тривога не завжди супроводжується завданням ворожих ударів та руйнуваннями. Але про загрозу сповіщаюь щоразу, коли є російська ракетна атака або виліт бомбардувальників.
Про це розповів речник Повітряних сил ЗСУ, полковник Юрій Ігнат в ефірі Українського радіо.
 
"Сирени вмикаються у різних випадках. Це роблять завжди, коли є загроза населенню, військовим та всьому, що є в Україні. Тривога може бути пов’язана з ракетною атакою, скажімо, з акваторії Чорного чи Азовського моря, або ж коли вилітають літаки стратегічної авіації – бомбардувальники Ту-160 чи Ту-195", – зазначив військовий. 
 
Він навів приклад, коли 27 жовтня на бойовий курс вийшли два такі російські бомбардувальники. Вони є носіями ракет Х-101 або Х-555, які мають дальність польоту понад 5500 км і тому загрожують всій території нашої країни.
 
"Іноді надходить інформація, що будуть застосовані зенітні ракети по наземних цілях, наприклад, С-300, тоді теж оголошується тривога. Так само і з реактивними системами залпового вогню: коли є інформація, що по якихось областях противник от-от застосує реактивну артилерію, також оголошується сигнал тривоги", - пояснив Ігнат. 
 
Так, підсумував полковник ЗСУ, повітряна тривога не завжди супроводжується завданням ударів та руйнуваннями.
 
Раніше ж Юрій Ігнат повідомив, що тривалість оголошених повітряних тривог у різних регіонах України тепер може суттєво збільшитися. Це насамперед пов'язано з тим, що країна-агресор росія частіше почала атакувати українські міста дронами-камікадзе Shahed-136 іранського виробництва.
 
Як повідомлялося, українська Державна служба з надзвичайних ситуацій завершила тестування нової системи сповіщень про загрози для життя, які надходили на смартфони українців. 
 
 
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post