Українцям в Трудовому кодексі збільшать відпустку
Трудовий кодекс складається з дев'яти книг (368 статей), а також заключних і перехідних положень. Він регламентує порядок укладання письмового трудового договору, його дії й припинення.
Як інформують "Українські новини", забороняється будь-яка дискримінація в сфері праці, зокрема пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, статі, політичних, релігійних і інших переконань, віку, стану здоров'я, підозри або наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного й майнового стану, місця проживання, участі в страйку.
Роботодавцеві при відборі працівників забороняється висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру, а також вимагати від осіб, що шукають роботу, інформацію про їхній громадянський стан, особисте життя й іншу інформацію, не пов'язану із професійною діяльністю.
Крім того, забороняється будь-яке зниження оплати праці за дискримінаційними ознаками.
Роботодавець має право контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це обумовлено особливостями виробництва, з обов'язковим попередженням працівників про їхнє застосування.
Серед осіб, для яких не може встановлюватися випробний термін, значаться вагітні жінки й працівники, які мають дітей віком до 3 років.
Про майбутнє звільнення у зв'язку зі скороченням роботодавець - суб'єкт малого підприємництва зобов'язаний письмово попередити працівника не пізніше, ніж за місяць (відповідно до чинного законодавства, цей строк становить 2 місяці).
Відповідно до кодексу, працівника може бути звільнено за розголошення державної таємниці, комерційної або іншої охоронюваної законом інформації, що стала відома працівникові, який підписав зобов'язання про її нерозголошення.
Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку не може бути меншою 12 годин.
Щорічна основна відпустка встановлюється тривалістю не менш як 28 календарних днів (зараз - не менше 24 днів).
Передбачається додаткова відпустка тривалістю до 7 днів за роботу на умовах ненормованого робочого часу.
Працівник може брати неоплачувану відпустку на строк до 3 місяців.
Кодекс передбачає право на репатріацію, тобто на повернення тіла працівника, спрямованого за кордон у відрядження для виконання будівельних або ремонтних робіт, а також члена екіпажу морського, річкового, повітряного судна або поїзної бригади, а також працівника, зайнятого на міжнародних перевезеннях автомобільним транспортом, до його постійного місця проживання або до місця укладання трудового договору.
Репатріацію працівника має бути організовано роботодавцем.
Відповідно до законопроекту, Трудовий кодекс набуває чинності з 1 січня 2016 року.
При цьому під час голосування за Трудовий кодекс ВР провалила норму про недискримінацію секс-меншин.
Зазначимо, що зараз трудові відносини в Україні регулює Кодекс законів про працю (КЗПП), прийнятий ще у Радянському Союзі.
Якщо проект приймуть і в другому читанні, найманих співробітників ця новина може порадувати, а ось наймачів - не дуже.
"Більшість японців та американців відпочивають 10 днів у році. Ну це і зрозуміло - вони беруть участь в глобальній економічній гонці. А ми-то її вже виграли, можна і відпочити", - саркастично відгукується про таку норму головред "Нового часу" Віталій Сич. Українські приватні підприємці і до цього нерідко висловлювали невдоволення тим, що в країні занадто багато святкових і вихідних днів.
