Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Верховна Рада відповіла Польщі щодо Волинської трагедії

Верховна Рада відповіла Польщі щодо Волинської трагедії
Фото: 112.ua
Верховна Рада прийняла проект постанови №5095 про заяву Верховної Ради України "У зв'язку з прийняттям Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо Волинської трагедії"

У документі наголошується, що протягом минулих десятиліть Україна та Польща зробили багато для взаємного прощення і примирення, та вшанування пам'яті невинно убієнних українців і поляків під час конфлікту 40-х роках ХХ ст. і вже дали загальну оцінку цим історичним подіям в узгоджених обома сторонами документах.

Водночас, Рада з жалем, розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняла рішення Сенату і згодом прийняття Сеймом Польщі постанови від 22 липня 2016 року "Щодо вшанування пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943-1945 роках", "яким дана політично і юридично некоректна оцінка трагічних сторінок українсько-польської історії, що стосується подій на Волині".

"Верховна Рада України звертає увагу на те, що Україну і Польщу поєднують як видатні приклади спільної боротьби за свободу, так і криваві протистояння. Парламент України заявляє, що необхідно з належною повагою і рівною турботою вшанувати пам'ять всіх жертв на території обох держав", - йдеться в заяві.

Українські парламентарі у заяві також зазначають, що прийняття постанов палат польського парламенту супроводжувалося антиукраїнською акцією зі знищенням українських пам'яток на території Польщі, атаками на учасників релігійних урочистостей, забороною проведення культурних заходів та шовіністичної риторикою. У Раді звертають увагу польських депутатів, всієї польської влади і громади на те, що антиукраїнські дії і розпалювання антиукраїнських настроїв розгортається в момент найбільшої вразливості України, яка перебуває в стані війни з Російською Федерацією. У цій війні агресор використовує історичні питання – зокрема, події 40-х роках ХХ ст. – як один з елементів війни проти української держави, сказано в документі.

"У зв'язку з цим Верховна Рада України закликає істориків вести професійний діалог з метою розкриття всіх досі нез'ясованих фактів та обставин історії на основі достовірних архівних матеріалів, залишаючи простір для кожної сторони інтерпретувати історичні факти, а політиків України і Польщі – припинити інструменталізувати історичну науку задля досягнення тимчасових політичних вигод; закликає нинішні і майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство і не піддаватися спробам окремих політичних сил маніпулювати чутливими сторінками історичного минулого всупереч інтересам українського і польського народів; звертається до польських колег з пропозицією припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії і зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща для зміцнення партнерства в демократичній Європі на основі європейських цінностей", - йдеться в заяві.

Нагадаємо, що 11 липня Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом поляків і встановив цей день Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами.

24 серпня президенти України та Польщі підписали спільну декларацію про стратегічне партнерство, підтримку прозахідних прагнень України й історичний діалог.

Цього року виповнилося 73 роки Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.

Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (в Польщі) або Волинська трагедія (в Україні). В інші роки вони відбувалися в інших регіонах. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертви обчислюються десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.

Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Чи змінилося ставлення Пекіна до москви? Два сценарії війни Китаю із Заходом
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
Заворушення в Грузії може використати росія. Не виключено й нове вторгнення – Люк Коффі
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас
путін, Кадиров і пекельна сірка. Чеченський та російський лідери пов'язані між собою життям і смертю – Едвард Лукас
Китай перетнув червону лінію Байдена щодо України. Чи будуть наслідки? – Мет Поттінгер
Китай перетнув червону лінію Байдена щодо України. Чи будуть наслідки? – Мет Поттінгер
Тіньовий танкерний флот росії загрожує Швеції: екології та безпеці. Чи може завадити ЄС – Елізабет Бро
Тіньовий танкерний флот росії загрожує Швеції: екології та безпеці. Чи може завадити ЄС – Елізабет Бро
Американські GLSDB мають проблеми з від'єднанням прискорювача. Чому росіяни прорвалися на Покровсько-Авдіївському напрямку – Том Купер
Американські GLSDB мають проблеми з від'єднанням прискорювача. Чому росіяни прорвалися на Покровсько-Авдіївському напрямку – Том Купер
Ескалація, червоні лінії, ризики та російсько-українська війна. Частина 2 – Лоуренс Фрідман
Ескалація, червоні лінії, ризики та російсько-українська війна. Частина 2 – Лоуренс Фрідман
Україні не вистачає сил. Проте шанси росіян захопити Донбас близькі до нуля – Дональд Гілл
Україні не вистачає сил. Проте шанси росіян захопити Донбас близькі до нуля – Дональд Гілл