Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Втрачений шанс Януковича: екс-посол США про політичну ситуацію в Україні

Втрачений шанс Януковича: екс-посол США про політичну ситуацію в Україні
Стівен Пайфер. Фото: radiosvoboda.org
Американський експерт центру Brookings та колишній посол США у Києві Стівен Пайфер у статті "Втрачений шанс Януковича" для Центру європейського політичного аналізу наголошує, що найбільшим випробовуванням для України є влада, нездатна формувати стратегічні цілі і діяти, щоб їх досягнути.

Стівен Пайфер згадує: "У 1998 році, коли я був послом США в Україні, під час прийому я якось спитав: "Що є найбільшою загрозою для безпеки України?" Після паузи один з українських гостів відповів: "Українці". Всі розсміялися".

Це питання, пише Пайфер, призвело до обговорення того, що найбільшою проблемою України є неможливість влади визначати довгострокові плани і втілювати їх, навіть ухвалюючи складні рішення.

На думку колишнього дипломата, ніщо так не ілюструє цю думку, як поразка Президента Віктора Януковича у справі підписання Угоди про асоціацію є ЄС під час саміту у Вільнюсі.

Через нього, стверджує Пайфер, країна застрягла між Європою та Азією, на "шляху у нікуди", як сказала президент Литви Даля Ґрібаускайте.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європейські лідери повинні бойкотувати Україну, - екс-посол США Пайфер

Рішення спустити силовиків на демонстрантів у Києві 30 листопада лише підштовхнуло Президента на цьому шляху "у нікуди".

Невдовзі після приходу до влади Янукович пообіцяв покращити відносини між Україною та Росією. Водночас урядовці заявляли про спрямування зовнішньої політики на досягнення балансу між Сходом та Заходом, а сам Янукович невдовзі наголосив, що надає пріоритет євроінтеграції.

Пайфер нагадує, що текст Угоди про асоціацію, який розробили ЄС та Україна, передбачає реформи, які змінять українські нормативи і стандарти у відповідності до європейських.

Сторони парафували документ у 2012 році. Однак європейські лідери відклали підписання документу через відхід України від демократичних принципів, який відбувся за влади Януковича.

Головними умовами підписання Угоди представники ЄС назвали скасування вибіркового правосуддя та впровадження реформ, передбачених Угодою. Декілька держав вимагали звільнення екс-прем'єра Юлії Тимошенко.

21 листопада Рада не підтримала жоден з шести законопроектів, які дозволили би лікування Тимошенко за кордоном. Голосування провалилося, оскільки партія Януковича утрималася від голосування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обаму і держсекретаря США неможливо вмовити приїхати в Україну, - екс-посол

Таким чином, робить висновок Пайфер, Янукович не зробив останнього кроку, який би забезпечив згоду лідерів ЄС підписати Угоду.

Колишній посол наголошує, що ми не отримали шансу дізнатися, чи підписав би ЄС Угоду про асоціацію навіть без звільнення Тимошенко. Невдовзі після невдалого голосування уряд Януковича заявив про призупинення підготовки до підписання Угоди.

Янукович, його прем'єр-міністр та інші урядовці пояснили раптову відмову турботою про економіку країни. Через власні помилки, зазначає Пайфер, вони мають усі підстави турбуватися.

МВФ погодився надати Україні позику. Держава отримала її перший транш – і припинила виконувати умови МВФ, і відповідно, отримувати наступні транші.

Загострив економічну проблему тиск з боку Росії. Російську політику "торгової війни" з Україною міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт назвав "брутальною".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Посол США: "справа Тимошенко" для Вашингтона - це питання принципу

Нажаль, підсумовує Пайфер, Янукович здебільшого не мислить у довгостроковій перспективі. Колишній посол підбиває підсумки ситуації, у якій опинилася країна: вона продовжує страждати від влади, нездатної визначити стратегічні цілі і діяти, щоб їх досягти.

Також, додає Пайфер, багато хто вважає, що Янукович в першу чергу дбає про добробут своєї родини, а не про благо держави. Це, визнає дипломат, може бути правдою, але навіть тоді від того, що його країна застрягла між Росією та ЄС, страждатимуть і його власні інтереси.

Невдале рішення Януковича застосувати силу для розгону демонстрантів на Майдані Незалежності 30 листопада стало початком нової ситуації непевності. Це рішення, міркує Пайфер, майже безумовно відштовхне європейських лідерів, терпіння яких вже закінчується. Багато хто, без сумніву, вже радіє, що не підписав Угоду про асоціацію.

Тим часом, застосування сили спричинило хвилю масових протестів в Україні. На думку Пайфера, ситуація зараз є хиткою. Таким є і політичне майбутнє Януковича, чия нездатність здійснити обіцянки приєднатися до Європи відштовхнула стількох українців.

За матеріалами Center for European Policy Analysis

Стратегічна повітряна міць мертва, хай живе стратегічна повітряна міць. Куди прямує стратегічна повітряна кампанія США? – Фабіян Гоффманн
Стратегічна повітряна міць мертва, хай живе стратегічна повітряна міць. Куди прямує стратегічна повітряна кампанія США? – Фабіян Гоффманн
путін вимагає ефективних воєнних витрат. Що натомість – CEPA
путін вимагає ефективних воєнних витрат. Що натомість – CEPA
Мирні переговори не проглядаються. Чи слід Європі почати говорити з росією? – Лорі Брістоу
Мирні переговори не проглядаються. Чи слід Європі почати говорити з росією? – Лорі Брістоу
Новий мирний план Трампа. Уроки українсько-російських мирних переговорів для США та Ірану – Тімоті Еш
Новий мирний план Трампа. Уроки українсько-російських мирних переговорів для США та Ірану – Тімоті Еш
США та Ізраїль. Битися до останньої цеглини – Том Купер
США та Ізраїль. Битися до останньої цеглини – Том Купер
США більше не очолюють вільний світ. Вакуум лідерства змінює саму ідею Заходу – New York Times
США більше не очолюють вільний світ. Вакуум лідерства змінює саму ідею Заходу – New York Times
Війна алгоритмів. Штучний інтелект дає змогу націлюватися на лідерів противника та вести масове стеження – Енріке Данс
Війна алгоритмів. Штучний інтелект дає змогу націлюватися на лідерів противника та вести масове стеження – Енріке Данс
Геостратегія. росія – найбільший переможець у війні з Іраном – Ендрю Міхта
Геостратегія. росія – найбільший переможець у війні з Іраном – Ендрю Міхта