Як балтійські країни готуються до агресії кремля – WP

Політики балтійських країн останніми днями обговорюють можливий вихід з міжнародної конвенції, котра забороняє протипіхотні міни – через побоювання можливої атаки з боку росії. Литва, Латвія та Естонія інвестують у протитанкові міни та інші “методи давніх воєн”.

Про це повідомляє газета The Washington Post.

Балтійці “беруть уроки з міцної лінії оборони свого потенційного ворога в Україні, зазначаючи, що російська система мінних полів, дротів і траншей унеможливила просування українських сил минулого літа”, констатує WP.

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс так пояснив своє доручення до армії перевірити, чи має сенс вийти з договору про наземні міни: “Мета полягає в тому, щоб усі ми зміцнювали нашу обороноздатність, робили все, щоб наш кордон захищав”.

Уряди балтійських країн нещодавно домовилися побудувати те, що вони називають Балтійською лінією оборони – скоординовану систему бункерів і укріплень. 

Тепер кордон має стати більш мілітаризованим, планується встановити датчики та фізичні перешкоди для блокування танків та інших транспортних засобів, а також інвестуватимуть в арсенал протитанкових мін і мін з дистанційним підривом, які можна буде розгорнути, якщо російські війська почнуть спроби перетнути кордон.

Латвія готова використовувати засоби, не заборонені конвенцією щодо протипіхотних мін – протитанкові міни, які вважаються безпечнішими для цивільного населення, оскільки вимагають набагато більшого натиску, щоб детонувати. Договір також дозволяє використовувати менші дистанційно керовані міни, які можуть вбити окремих солдатів, за умови, що ними може керувати той, хто розрізнятиме військові та цивільні цілі.

Естонія уже встановила у лісах та на приватних угіддях “зуби дракона” і бетонні блоки. А прем’єр-міністерка країни Кая Каллас раніше заявила, що НАТО має від 3 до 5 років на підготовку до загрози з боку росії.

Таку ж можливість всередині країни обговорює і Фінляндія, котра у 2015-му знищила свої запаси мін.