ЄС готує альтернативний план для подолання вето Угорщини на санкції проти росії
У Євросоюзі розробляють "план Б", який у разі потреби допоміг би обійти вето Угорщини на продовження антиросійських санкцій.
Про це повідомив редактор «Радіо Свобода» з питань Європи Рікард Йозвяк. Над альтернативним планом, за його словами, вже працюють найкращі юристи Брюсселя.
Так, одну з ідей щодо «плану Б» вже висловлювали в березні. Однак вона лишається неперевіреною та викликає певні сумніви щодо законності. Зокрема, як пояснив Йозвяк, санкції ЄС складаються з двох юридичних документів – рішення та регламенту. Ці тексти по суті ідентичні й функціонують разом. Країни-члени Євросоюзу погоджують та ухвалюють рішення, яке потім виконується за допомогою регламенту.
При цьому регламент необхідно продовжувати кожні шість місяців одноголосно, рішення – ні. Фактично рішення залишається в силі, якщо кваліфікована більшість не проголосує за його скасування.
Як пояснив Йозвяк, це означатиме, що санкції можуть залишатися в силі без потреби в офіційному продовженні. Такий хід подій допоможе уникнути того, що Угорщина з великою ймовірністю «шантажуватиме» продовженням санкцій решту країн ЄС.
Однак, за словами дипломатів, з якими спілкувався Йозвяк, це дуже запасний варіант і тимчасовий. Адже Угорщина, а потенційно, й інші країни, ймовірно, подадуть до суду через це, оскільки подібний підхід буде безпрецедентним.
"Це відбувалося на дуже хиткій юридичній основі, оскільки ми завжди використовували одностайність для продовження санкцій — саме так це завжди працювало", – зазначив один з дипломатів.
Але в розробці є й інші "плани Б", пише Йозвяк. За його словами, найбільш очевидним є те, що Європейська комісія найближчими тижнями може запропонувати додаткові санкції. Це стане 17-м пакетом санкцій з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Але хитрість полягає у тому, що ці нові санкції насправді не будуть ухвалені. Замість цього вони будуть торгуватися, аби Угорщина погодилася на продовження загальних санкцій. У цьому сценарії Будапешт міг би претендувати на перемогу в тому, що нові санкції не будуть ухвалені, а інші принаймні забезпечать продовження до кінця року тих обмежень, які вже діють.
Іншим можливим шляхом, зазначає Йозвяк, було б дозволити скасувати дію санкцій, але компенсувати це підвищенням мит для росії в усіх еквівалентних секторах економіки. Таке рішення не вимагало б одностайності, тому воно могло б стати успішним. Однак у такій ситуації неясно, що б ЄС робив, наприклад, з усіма експортними обмеженнями, які він уже наклав на росію?
Також одним із варіантів було б дозволити закінчити термін дії санкцій ЄС, але повторити ті самі заходи на національному рівні. Однак, підкреслює Йозвяк, далеко не всі країни-члени Євросоюзу мають національне законодавство про санкції. Замість цього вони покладаються на європейську структуру. Як наслідок, впровадження дуже скоро стане неоднорідним і непослідовним у всьому блоці.
Водночас за словами Йозвяка, Існує ще одна потенційна дилема. Крім продовження санкцій, більшість країн-членів ЄС хочуть, аби блок почав переговори про вступ з Україною не пізніше червня.
Це означає, що ще одне потенційне вето Угорщини потрібно буде подолати приблизно одночасно з санкційним. Цілком можливо, що деякі заморожені кошти ЄС, утримані від Будапешта через занепокоєння верховенством права, доведеться передати Угорщині, аби розв’язати обидві проблеми.
