ЄС закликає Україну пояснити обрання до Верховного Суду осіб із заплямованою репутацією
"Вища рада правосуддя в Україні вирішила запропонувати президентові 111 кандидатів на призначення суддями нового Верховного Суду. Процес відбору був прозорим загалом", - йдеться у відповіді представництва Євросоюзу в Україні на запит УНІАН.
Воночас відзначається негативний висновок Громадської ради доброчесності, де вказано, що в декількох кандидатів у деклараціях були виявлені невідповідності у витратах і придбаному майні.
"Чесність, незалежність і професійні якості всіх суддів не повинні викликати сумнівів. Запропонований список кандидатів включає декількох осіб, стосовно яких було висловлено негативний висновок Громадською радою доброчесності, де особливо наголошено на відмінності між їхніми активами і законними доходами. Призначення навіть кількох суддів із заплямованою репутацією може підірвати довіру до всієї реформи", - йдеться у відповіді представництва Євросоюзу.
"Відповідно до європейських стандартів, Вища рада правосуддя повинна пояснити свої рішення таким чином, щоб не залишилося ніяких обґрунтованих сумнівів у чесності запропонованих кандидатів, і, відповідно до цього, відновити впевненість українських громадян у незалежності і чесності Верховного Суду", - додали там.
Також європейські дипломати заявили, що всі інші заходи, необхідні для запуску оновленого Верховного Суду, слід прийняти без зволікання.
Нагадаємо, що серед "тридцятки недоброчесних" – судді, які подавали неправдиві відомості в деклараціях, брали участь у політичних переслідуваннях, забороняли мирні зібрання під час Революції гідності, виносили політично вмотивовані рішення, грубо порушували права людини, протидіяли очищенню судової влади або ж не можуть пояснити походження власних статків. Цікаво, що серед переможців конкурсу – судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ В'ячеслав Наставний і Сергій Слинько, котрі розглядали навесні 2013 року справу про притягнення до кримінальної відповідальності нинішнього генерального прокурора України Юрія Луценка, яку було оцінено як політичне переслідування. Ще одним прикладом є суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Олександр Золотников, який під час Майдану своїм рішенням заборонив мирні зібрання у всій центральній частині Одеси.
