Європарламент схвалив кредит для України на €90 млрд
Європейський парламент підтримав рішення про надання Україні кредиту обсягом €90 мільярдів упродовж 2026–2027 років.
Про це йдеться на сайті Європарламенту.
Із загальної суми €60 мільярдів планують спрямувати на зміцнення обороноздатності та закупівлю військової техніки, ще €30 мільярдів — на макрофінансову допомогу та підтримку державного бюджету через програму Ukraine Facility.
Частину оборонних закупівель здійснюватимуть в Україні, країнах ЄС та Європейської економічної зони. Водночас у разі потреби можливе ухвалення винятків для закупівель в інших державах.
Кошти виділятимуть відповідно до фінансової стратегії України, яку оцінюватиме Європейська комісія та затверджуватиме Рада ЄС. Надання фінансування буде пов’язане з виконанням умов щодо продовження демократичних реформ, боротьби з корупцією, дотримання принципів верховенства права та прав людини.
Фінансування кредиту планують забезпечити шляхом спільних запозичень ЄС на ринках капіталу. Витрати на обслуговування боргу покриватимуть із бюджету Євросоюзу. Основну суму кредиту Україна має повернути після отримання воєнних репарацій від росії.
У Європарламенті ініціативу підтримали більшістю голосів: за ключову пропозицію проголосували 458 депутатів, 140 виступили проти, 44 утрималися. Тепер рішення має формально затвердити Рада ЄС. Очікується, що перший транш може надійти на початку другого кварталу 2026 року.
Ідею кредиту лідери ЄС погодили на саміті в Брюсселі 18 грудня 2025 року, а Єврокомісія представила відповідні законодавчі пропозиції у січні 2026-го. Загалом €90 мільярдів мають покрити близько двох третин фінансових потреб України на цей період.
Чехія, Угорщина та Словаччина не приєдналися до ініціативи, тому рішення ухвалюють за процедурою посиленої співпраці, яка дозволяє групі держав діяти без одностайної підтримки всіх членів ЄС.
Від початку жовтня 2025 року в ЄС обговорювали можливість надання Україні кредиту на €140 мільярдів за рахунок заморожених російських активів. Однак тоді державам-членам не вдалося досягти згоди — проти виступала Бельгія, а Франція та Люксембург висловлювали занепокоєння через можливі юридичні наслідки.
8 грудня країни G7 підтримали використання заморожених російських активів для репарацій Україні та заявили про готовність посилити тиск на росію в разі провалу мирних переговорів.