Європейських союзників Америки чекають складні часи – AP
Європейські союзники США готуються до Америки, яка буде менше цікавитися ними, незалежно від того, хто переможе на президентських виборах, а також до старих травм і нових проблем, якщо колишній президент Штатів Дональд Трамп повернеться до Білого дому.
Про це пише AP.
Вибори в США відбуваються на тлі продовження повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а Вашингтон зробив ключовий внесок у підтримку Києва. Однак наразі існують сумніви щодо того, чи продовжиться допомога Україні за можливого президентства республіканця Трампа, і наскільки він буде відданий союзникам по НАТО загалом.
Можна очікувати, що перемога віцепрезидента США, кандидата від демократів, Камали Гарріс означатиме продовження нинішньої політики Вашингтона, хоча з огляду на опозицію республіканців і дедалі більшу втому від війни серед американської громадськості, в Європі є побоювання, що ця підтримка зменшиться.
"Апетит" Трампа до запровадження тарифів проти американських партнерів також викликає занепокоєння в Європі, яка вже зіштовхнулася з млявим економічним зростанням. Втім, не лише можливість другого президентства Трампа викликає тривогу на континенті щодо складних часів попереду.
Європейські чиновники вважають, що пріоритети США будуть зосереджуватися на іншому місці, незалежно від того, хто переможе на виборах. Близький Схід зараз на першому місці для чинного президента Штатів Джо Байдена, але довгостроковим пріоритетом є Китай.
"Центральне місце Європи у зовнішній політиці США відрізняється від того, яким воно було в перші роки президентства Байдена. І в цьому сенсі Байден дійсно є останнім трансатлантичним президентом", - вважає старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин у Берліні Рейчел Таузендфройнд.
За її словами, США продовжуватимуть орієнтуватися на Азію.
"Це означає, що Європа повинна активізуватися. Європа повинна стати більш дієздатним партнером, а також вчитися краще керувати власною сферою безпеки", - додала Таузендфройнд.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зауважив під час підписання нового оборонного пакту з союзником по НАТО Великою Британією, що США більше зосереджуватимуться на Індо-Тихоокеанському регіоні, “тож питання лише в тому, чи будуть вони робити значно менше в Європі через це, чи лише трохи менше”.
Науковий співробітник Німецького фонду Маршалла в Брюсселі Ян Лессер, сказав, що “перш за все, Європа очікує від Вашингтона передбачуваності”, а її не вистачає в турбулентному світі, де будь-яка адміністрація зіштовхнеться з іншими вимогами.
"Але потенціал для зриву явно більший у випадку потенційної адміністрації Трампа", – вважає Лессер.
"Існує припущення про суттєву спадкоємність", якщо президентом стане Гарріс — це обґрунтовано, оскільки багато людей, які формували політику за часів Байдена, ймовірно, залишаться.
"Це значною мірою відомий світ, навіть якщо стратегічне середовище створює власну невизначеність", - пояснив аналітик.
Хоча і США, і Європа дедалі більше зосереджуються на конкуренції з Азією, війна в Європі означає, що потенційна ціна відходу від європейської безпеки з американського боку сьогодні значно вища, ніж це могло бути кілька років тому. Здатність Європи впоратися з цим залежить від того, як швидко це станеться.
Відставання Європи у витратах на оборону роками дратувало американські адміністрації обох партій, хоча члени НАТО, в тому числі Німеччина, активізувалися після вторгнення РФ в Україну в 2022 році. Альянс прогнозує, що 23 з 32 членів НАТО цього року досягнуть своєї мети — витрачати 2% або більше валового внутрішнього продукту на оборону, в той час як десять років тому таких країн було лише три.
Трамп неодноразово погрожував союзникам по НАТО, які витрачають мало на оборону.
Його заяви підірвали довіру й занепокоїли країни, що знаходяться найближче до дедалі більш непередбачуваної Росії, такі як Естонія, Латвія, Литва і Польща.
Європейці сприймають війну РФ проти України як екзистенційний виклик, що, ймовірно, відрізняється від сприйняття у США, навіть попри певні ознаки втоми від війни, які з'являються в самій Європі.
Якщо Трамп переможе, є всі ознаки того, що він не зацікавлений у продовженні підтримки України, і спробує швидко проштовхнути якусь угоду про припинення вогню або мирну угоду, яка може не сподобатися Києву, а Європа може бути не готовою до неї, припустила Таузендфройнд.
"Крім того, Європа просто не зможе заповнити військову прогалину, яка залишиться, якщо США припинять підтримку", - додала аналітик.
"Навіть за умови адміністрації Гарріс активізуються дебати, відверто кажучи, по обидва боки Атлантики, — про те, що буде далі у війні в Україні, якою буде кінцевий результат", - зазначив своєю чергою Лессер.
Байден наголосив на необхідності продовження курсу на підтримку України під час нещодавнього короткого візиту до Берліна, де зустрівся з німецьким, французьким та британським лідерами.
“Ми не можемо відступати. Ми повинні продовжувати нашу підтримку. Я вважаю, ми повинні продовжувати доти, доки Україна не отримає справедливий і довготривалий мир”, - сказав Байден, додавши, що ніколи не можна недооцінювати силу демократії та цінність альянсів.
Однак, як припускають аналітики, хто б не переміг на виборах у США-2024, найближчі роки можуть бути нелегкими.
“Яким би не був результат наступного тижня, половина країни (США — ред.) піде розлюченою”, - сказав Лессер.
На його думку, є “всі шанси” на те, що уряд у Вашингтоні буде розділений і Європа може зіштовхнутися “з дуже хаотичною і подекуди дисфункціональною Америкою”.
В ЄС обговорюють те, що буде, якщо Трамп переможе на виборах у США, ключовими є два аспекти невизначеності: чи продовжуватиме Вашингтон підтримувати Україну, а також питання торгівлі, зокрема, тарифів. ЗМІ писали, що ЄС створив “групу швидкого реагування” для підготовки до наслідків виборів у США.
