Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Апокаліпсис, який обирають США. Послужний список Майка Джонсона, спікера Палати представників – Тімоті Снайдер

Переклад iPress
Апокаліпсис, який обирають США. Послужний список Майка Джонсона, спікера Палати представників – Тімоті Снайдер
Використано фото Тома Вільямса / CQ Roll Cal та гравюру Альбрехта Дюрера "Апокаліпсис"
Відомий історик та великий прихильник України Тімоті Снайдер демонструє, чого чекати американцям через блокування допомоги Україні. Він доводить, що це блокування відбувається за наказом із кремля, з якими пов'язані як Трамп, так і Джонсон. Снайдер переконаний, що шлях росії до перемоги в Україні лежить через Вашингтон, і кремль цим користається на повну. Він застерігає американців і просить зробити правильний вибір: "Якщо українців вбивають, калічать і змушують відступати в результаті політики США, це деморалізує всіх", - пише Тімоті Снайдер.

За чотири місяці на посаді спікера Палати представників Майк Джонсон дав росії шанс виграти війну в Україні і тим самим повернути світ до тиранії.

Каденція Джонсона складається з хитрощів, спрямованих на те, щоб уникнути фінансування України. Він та меншість республіканців-трампістів залишили українців без засобів для самозахисту і дозволили російським агресорам знову захопити українську територію. Як наслідок, щодня гинуть та отримують поранення українські військові.

У всьому світі поведінку Джонсона сприймають як зраду і слабкість. Ми схильні зосереджуватися на деталях різних виправдань цього посадовця, замість того, щоб бачити загальну картину. Успіх Джонсона у перетворенні війни на історію про себе ілюструє американську схильність не помічати загальної картини.

Живі? Подякуйте українцеві. Американська здатність сприймати інших як належне, і наша особлива форма гордині засліплює нас, змушує не помічати тих великих послуг, які для нас роблять інші. Опір українських збройних сил та українського громадянського суспільства стримує будь-яку форму сучасної катастрофи. Українці зберігають порядок, встановлений після Другої світової війни, а також вказують шлях до світлого майбутнього. Їхні величезні щоденні зусилля підштовхують світ до кращих альтернатив, яких би ми всі не мали без них. Але вони потребують нашої підтримки.

Елементарною формою апокаліпсису є геноцид. росія веде війну проти України з геноцидною метою – знищити українське суспільство як таке. Вона свідомо веде війну з власними національними меншинами, використовує кожну можливість для поширення расистської пропаганди (зокрема щодо афроамериканців). З цією метою російські окупанти депортують українських дітей, ґвалтують українських жінок, каструють українських чоловіків і вбивають українських культурних діячів. Вони не пускають дітей до школи і змушують сім'ї емігрувати, і все це з метою знищення нації. Український опір, однак, заклав основу для того, щоб це "ніколи більше" не повторилося. Там, де Україна утримує територію, а це більша частина країни, люди врятовані. Українці показали, що за правильної допомоги геноцид можна зупинити. Коли ми припиняємо цю допомогу, як ми це зробили, ми дозволяємо геноциду тривати. Це не тільки жах сам по собі, але і прецедент.

Великим страхом нашого часу є ядерна війна, і росія використовує ядерний шантаж проти України. росіяни хочуть, щоб Україна (і всі ми) здалися, бо росія має ядерну зброю. російська пропаганда переконує, що ядерна держава не може програти війну. Це, звичайно, неправда. США програли у В'єтнамі, СРСР програв в Афганістані. Ядерна зброя не втримала Британську та Французьку імперії разом, не принесла Ізраїлю перемогу в Лівані. Якби Україна піддалася на ядерний шантаж путіна, це стимулювало б кожну країну створювати ядерну зброю: когось для залякування, когось для запобігання залякуванню. Український опір врятував нас від цього сценарію – поки що.  Якщо Америка відмовиться від України, ми можемо очікувати ядерного розповсюдження та ядерної загрози.

Іншим традиційним занепокоєнням є напад росії на європейську країну, що спричиняє задіяння колективної оборони альянсу НАТО. Наразі Україна робить це майже неможливим. Україна прийняла на себе напад росії. Жахливою ціною Україна виконує всю місію НАТО, позбавляючи всіх інших членів Альянсу ризику втрати території або життя. Економіки країн НАТО приблизно у двісті п'ятдесят разів більші за українську. Якби вони використовували крихітну частку своєї економічної потужності, вони могли б легко утримувати українські збройні сили. На жаль, найбільший із цих членів Північноатлантичного альянсу, Сполучені Штати, нічого не роблять. Якщо так триватиме і надалі, і якщо росія виграє війну в Україні, то подальша війна в Європі стане не лише можливою, але і ймовірною.

Протягом останніх двох десятиліть головним предметом занепокоєння у Вашингтоні була війна з Китаєм у Тихому океані за Тайвань. Ніколи це занепокоєння не було таким нагальним, як у лютому 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. путін щойно отримав благословення Пекіна на свою авантюру. Якби Україна впала, як багато хто очікував, це стало б сигналом, що можливі й інші подібні авантюри. Витримка України чітко показала, що наступальні операції є непередбачуваними і дорогими. Українці досягають того, чого ми, американці, не змогли досягти самі: надсилають Китаю застереження, жодним чином не викликаючи антагонізму з боку китайців. Звичайно, якщо Україну покинуть її союзники і переможе росія, наші попередні побоювання повернуться, і це справедливо.

росія випробовує міжнародний порядок. Базовим припущенням з часів Другої світової війни є те, що держави існують у межах кордонів, які війна не може змінити. Коли росія напала на Україну, вона атакувала цей принцип. російські правителі очікували, що почнеться нова епоха хаосу, в якій матимуть значення лише брехня і сила. Консенсус у Вашингтоні, слід пам'ятати, був таким самим. Спочатку американське керівництво очікувало, що український президент втече, а країна впаде за три дні. Кожен день, починаючи з четвертого, – це день, коли українська кров купила для нас майбутнє, про яке ми самі не думали, що маємо. Через два роки багато хто з нас сприймає це як належне. Але якщо ми вирішимо не допомагати українцям, настане безлад, і процвітання зруйнується.

Останні пів століття люди справедливо занепокоєні глобальним потеплінням. Чи переживемо ми наступні пів століття, залежатиме від балансу сил між тими, хто заробляє гроші на викопному паливі і бреше про його наслідки, і тими, хто говорить правду про науку і шукає альтернативні джерела енергії. путін – головний олігарх викопного палива. І його багатство, і його влада походять від запасів природного газу та нафти. Його війна в Україні є передчуттям боротьби за ресурси, з якою ми всі зіткнемося, якщо путін та інші олігархи викопного палива візьмуть гору. Саме тому, що Україна чинила опір, провідні економіки прискорили свій "зелений" перехід. Якщо Україну покинуть і вона програє, навряд чи буде ще один шанс стримати олігархію викопного палива і врятувати клімат. У більш широкому сенсі, ідіотська нація путіна, яка вважає, що України не існує, є прикладом того, як олігархічні фантазії марнують час і руйнують життя, коли ми намагаємося протистояти реальним світовим проблемам.

Глобальний голод є важливим сценарієм катастрофічних глобальних страждань в епоху різкої нерівності та боротьби за ресурси. І тут жодна країна не є важливішою за Україну. Понад дві тисячі років, з часів стародавніх греків, родючі землі України годували сусідні землі та цивілізації. Сьогодні Україна здатна прогодувати близько пів мільярда людей.  Війна росії проти України ­– це також війна голоду. росія замінувала ферми, затопила інші, зруйнувавши критично важливу дамбу, атакувала зерносховища та заблокувала Чорне море, щоб запобігти експорту. У 2023 році Україна змогла здобути приголомшливу перемогу, очистивши західну частину Чорного моря від російського флоту і відкривши шляхи для експорту зерна. Оскільки українці зробили це самостійно, це майже не висвітлювалося в нашій пресі. Але це величезне досягнення. Люди на Близькому Сході та в Африці отримують їжу, а інакше могли б померти з голоду. Якщо дозволити Україні впасти, все це може бути скасовано, і страждання та війна поширяться на ці вразливі та критичні регіони.

З іншого боку, люди побоюються, що наш світ може загинути внаслідок штучного інтелекту, цифрової пропаганди та розпаду людських контактів, необхідних для забезпечення політичної пристойності. Вже десять років росія перебуває в авангарді цифрових маніпуляцій. Її перше вторгнення в Україну 2014 року було успішним головним чином як гібридна війна, в якій вона знайшла вразливі уми на Заході і вставила корисні меми – ті, які використовуються і сьогодні. І станом на зараз росія знаходить прихильників серед цифрових олігархів, особливо Ілона Маска, який перетворив свій особистий акаунт і навіть всю свою платформу на інструмент російської пропаганди. Однак цього разу українці показали, як цьому можна протистояти. Володимир Зеленський та інші українські лідери, ризикуючи власним життям у час небезпеки, нагадали нам, що існує реальний світ. А українське громадянське суспільство застосувало ігровий підхід до нових медіа, деконструюючи російську пропаганду і нагадуючи нам про людську сторону і людські ставки.

Можливо, найпідступнішим лихом, з яким ми стикаємося, є сумнів: ми перестаємо вірити в себе, як у людей з цінностями, які заслуговують на те, щоб керувати собою в системі, яку називаємо демократією. Більшу частину цього століття демократія занепадала, і цей занепад супроводжувався дискурсом пасивності та відсутності рішучості. Напад росії на Україну – рідкісний випадок, коли озброєна автократія намагається знищити мирну демократію за допомогою військової сили – став поворотним моментом у цій історії. В який бік ми всі повернемо, ще належить з'ясувати. Чинячи опір на полі бою, Україна, принаймні поки що, зберегла свою власну демократію і дала нову надію демократіям загалом. У демократії немає нічого автоматичного. Люди повинні вірити в те, що вони повинні правити. А це завжди пов'язано з певним ризиком. Йдучи на великий ризик заради правильних цінностей, українці можуть надихати і надихають інших у всьому світі. Якщо українців вбивають, калічать і змушують відступати в результаті політики США, це деморалізує всіх, включно з нами.

Якщо американці підведуть українців, це стане ударом, можливо смертельним, по "духу свободи", як висловився один український ветеран у промові, яку я чув на Мюнхенській безпековій конференції. Нам потрібен цей дух, зокрема для того, щоб протистояти тим, кому його бракує. Люди, які сьогодні блокують допомогу Україні, бажають зла нашій власній демократії. За останні кілька днів і тижнів ми знову і знову стали свідками того, як російський вплив на американську політику, протидія допомозі Україні та ворожість до американської конституційної системи перетинаються. путін знає, що його єдиний шлях до Києва пролягає через Вашингтон, і він діє відповідно.

Люди, які працюють над знищенням демократії в Україні, також виступають проти демократії в Америці. Ми щойно пережили фальшиву процедуру імпічменту президента Байдена, де головне звинувачення (до речі, давно дискредитоване українськими та іншими журналістами) виходило від російського агента. Майк Джонсон знаходиться в ланцюжку підпорядкування, який проходить через Дональда Трампа до путіна. Трамп позиціонує себе як шанувальник путіна і був його клієнтом у тій чи іншій формі протягом десятиліття. Йому вдалося підпорядкувати собі ЗМІ, навчивши своїх прихильників кричати "російська містифікація" щоразу, коли з'являється ця тема: але, тим не менш, росія підтримувала його в кожній кампанії і підтримує його в цій. Кампанія Джонсона в Конгресі 2018 року, до речі, фінансувалася за рахунок відмитих коштів російського олігарха, а Джонсон був одним із конгресменів, найбільш причетних до спроби державного перевороту Трампа в 2021 році.

Україна повинна і може перемогти у цій війні. Для цього їй потрібна зброя і кошти. І те, й інше в американських масштабах є мізерною кількістю, яку ми навіть не помітимо. Саме вибір певних американців привів українців до цього жорстокого випробування, а світ ­– до межі численних катастроф. Якщо ми не допоможемо Україні, ми накликаємо на себе найгіршу з катастроф. Ми поставимо під загрозу безпеку світу і зрадимо найкраще, що є в нас самих. Американці можуть забезпечити перемогу України. Якщо ми цього не зробимо, ми зіткнемося з апокаліпсисом, який обрали американці. І, зокрема, апокаліпсис, який обрав Майк Джонсон.

Джерело

Україна перетнула відразу дві червоні лінії росіян. Це – послання до США – Філліпс О’Брайен
Україна перетнула відразу дві червоні лінії росіян. Це – послання до США – Філліпс О’Брайен
Війна в Україні: ігноруючи ядерні заяви путіна. Москва розтринькує свої військові резерви на імітацію – Ендрю Таннер
Війна в Україні: ігноруючи ядерні заяви путіна. Москва розтринькує свої військові резерви на імітацію – Ендрю Таннер
путін має програти в Україні. Занепокоєння Заходу зачекають – Пітер Дікенсон
путін має програти в Україні. Занепокоєння Заходу зачекають – Пітер Дікенсон
Червоний прапор для російського генштабу. Півтори доби механізованих штурмів з боку росії та одна погана новина для Повітряних сил України – Том Купер
Червоний прапор для російського генштабу. Півтори доби механізованих штурмів з боку росії та одна погана новина для Повітряних сил України – Том Купер
Доля України в руках Байдена. Чи не зробить він знову неправильний вибір? – Джонатан Світ і Марк Тот
Доля України в руках Байдена. Чи не зробить він знову неправильний вибір? – Джонатан Світ і Марк Тот
нова російська імперія путіна – це кошмарно кривавий фарс. Як і наступ до Дня перемоги – Девід Екс
нова російська імперія путіна – це кошмарно кривавий фарс. Як і наступ до Дня перемоги – Девід Екс
Теорія перемоги для України. Захід має позбавитися страху перед росією – Foreign Affairs
Теорія перемоги для України. Захід має позбавитися страху перед росією – Foreign Affairs
Військові кампанії України – 2024. Аналіз та висновки – Мік Раян
Військові кампанії України – 2024. Аналіз та висновки – Мік Раян