Війна в Україні, 17 листопада 2022 року
Всім доброго дня!
Сьогодні я спробую продовжити наздоганяти події останніх днів. Я знаю (або, принаймні, мені відомо), що на кількох фронтах цієї війни відбуваються важливі події, і маю намір висвітлювати їх, не хвилюйтеся. Однак, і це вже вкотре, я зосереджуся на справах, пов'язаних з повітряною та ракетною війною. Причина в тому, що вони мають потенціал внести кардинальні зміни в загальний перебіг цього конфлікту. Можливо, поки що цього не сталося, але ніколи не можна знати напевно: не можна виключати довгострокових наслідків.
У другій половині дня 15 листопада 2022 року росія завдала одного з найбільших ударів крилатими ракетами по Україні. Це було зроблено в той час, коли директор ЦРУ Білл Бернс (який напередодні зустрічався з головою фсб сєргєєм наришкіним в Анкарі (Туреччина)) зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Між тим, я майже повністю впевнений, що, знову ж таки, цю операцію розробив і керував нею генерал армії сєргєй суровікін. Складається враження, що він є чимось на кшталт "людини путіна на цій війні": той, кому путін довіряє більше, ніж шойгу чи герасимову (чи будь-яким іншим генералам), а отже, має "прямий вихід на президента". Це підтверджується повідомленнями у російських соціальних мережах, в яких суровікіна активно підтримують кадиров і прігожин. А ці двоє є одними з найважливіших союзників путіна, що залишилися.
Щодо того, "чому так". Поки що немає чіткого уявлення. Можливо, це "просто імпозантна зовнішність суровікіна"; можливо, він не скаржиться, а робить те, що може доступними засобами. Звичайно, можливо, просто тому, що руки у суровікіна такі ж "брудні", як і у путіна, втім...
Удар розпочався з того, що кілька бомбардувальників Ту-95МС 121-го і 182-го гвардійських важких бомбардувальних авіаційних полків, а також бомбардувальники Ту-160 184-го гвардійського Полтавсько-Берлінського Червонопрапорного важкого бомбардувального авіаційного полку випустили крилаті ракети Х-101 і Х-555 – очевидно, зі своїх "штатних місць" над Каспійським морем.
Ту-95, перехоплений і сфотографований впс рф перед початком російської (повторної) агресії проти України. Кожен бомбардувальник цього типу може взяти на свої підкрильцеві пілони до восьми літаків Х-101 або Х-555.
Офіційний Київ згадав і про залучення 52-го гвардійського важкого бомбардувального авіаційного полку. Цей підрозділ має на озброєнні бомбардувальники Ту-22М-3, однак якби його залучили, то вивільнили б свої старі Х-22 (або Х-32, які є дещо вдосконаленим варіантом старої зброї, але яких залишилося дуже мало). Однак, поки що мені не вдалося знайти жодних повідомлень, які б вказували на перехоплення/збиття або влучання Х-22/32 в той день.
Два або три бойові кораблі чорноморського флоту також повинні були бути задіяні: вони випускали крилаті ракети 3М54 "Калібр".
Пересування російських важких бомбардувальників і російських військових кораблів у Чорному морі ретельно відстежуються розвідувальними службами НАТО, а отже, було достатньо попереджень,щоб переконатися: НАТО відстежувало пересування російських бомбардувальників вже тоді, коли напруженість не була такою високою, як з початком російської агресії проти України, але це ще більш актуально в ці дні.
Причина?
Вони можуть розгорнути ядерну зброю. Відповідно, НАТО особливо пильно стежить за ними.
У цьому випадку обережність НАТО призвела до того, що українська протиповітряна оборона була приведена в бойову готовність задовго до того, як по всій країні пролунали сирени повітряної тривоги, близько 15.40 за місцевим часом. Навіть тоді масштаби російської атаки стали несподіванкою, і протягом наступних 15-20 хвилин повітряна тривога була оголошена щонайменше в 11 з 24 областей України.
Саме тому кількість відомих жертв була мінімальною: люди мали достатньо часу, щоб сховатися в укриттях (хе-хе, не бачив він центру Києва в момент тривоги і вибухів – iPress).
Не зумівши знищити або хоча б придушити українські Повітряні сили на початку війни, пкс рф розпочали відверте "полювання" на їхні літаки та вертольоти. З вересня-жовтня це майже виключно завдання його МіГ-31 і Су-35. На фото – один з таких "відповідно оснащених" Су-35: привертає увагу пара ракет Р-37М, встановлених у "тунелі" між двигунами, пара Р-77-1 на жорстких точках під повітрозабірниками, а також по кілька Р-73 на підкрильцевих пілонах. "Для певності" винищувач завантажений однією протирадіолокаційною ракетою Х-58 (ліве крило, тобто правий бік на фото): вони застосовуються проти українських засобів радіолокаційного наведення ППО.
Коли ракети наближалися до України, пкс підняли в повітря кілька перехоплювачів МіГ-31 і Су-35, в тому числі щонайменше чотири МіГ-31 з авіабази мачуличі, що у білорусі. Як завжди, принаймні з часу останнього російського ракетного удару такого масштабу – 10 жовтня, коли було розгорнуто загалом 84 балістичні і крилаті ракети, а також "безпілотники-камікадзе" іранського виробництва – їхнім завданням було перехопити будь-який український винищувач-перехоплювач, який буде піднятий у відповідь. Для цього обидва типи були озброєні ракетами великої дальності класу "повітря-повітря" Р-37М. Із заявленою максимальною дальністю польоту понад 390 км (при випуску з великої висоти), ця велика, 600-кілограмова зброя є головною загрозою для літаків і вертольотів українських Повітряних Сил.
Мета удару полягала в тому, щоб перевершити українські наземні засоби ППО за кількістю розгорнутого озброєння, а також перехитрити їх за допомогою крилатих ракет, запрограмованих на наближення до цілей шляхом польотів за незвичними, або несподіваними маршрутами. Наприклад, пролітаючи вздовж кордону між Польщею і Україною, а також між Молдовою і Україною. Її метою було вивести з ладу всю українську енергосистему, де-факто, "одним ударом".
ІМХО, вона розвивалася надто повільно для цього: тривала понад дві години, що фактично дало українцям "забагато" часу для виявлення, відстеження та перехоплення маси ракет, що летіли, власними радарами раннього попередження і системами ППО. Ба більше – навіть для того, щоб перезарядити багато своїх пускових установок, і таким чином дати їм змогу збити ще більше ракет, що підлетіли.
Це може свідчити про проблеми з автоматизованою системою тактичного управління зс рф "сузір'я": теоретично, скоординувати такий багатоплатформовий удар за допомогою такої системи повинно бути "легко", але, схоже, цього не сталося. Розслідування цієї "деталі", ймовірно, займе місяці, якщо не більше...
Хоча і далека від досконалості – вона справді повна "прогалин" у своєму покритті – і під жорстким тиском російських тактичних винищувачів, озброєних протирадіолокаційними ракетами, українська інтегрована система ППО все ж таки продемонструвала вражаючі результати.
За даними офіційного Києва, із загальної кількості 77 крилатих ракет і високоточних керованих ракет (КР), 12 БПЛА російського та іранського виробництва та високоточних керованих боєприпасів, а також 6 зенітно-ракетних комплексів (ЗРК), випущених у "балістичному режимі" – тобто загалом (щонайменше) 89 одиниць зброї вартістю до 1 млрд доларів США – до 73 ракет і 10 БПЛА та "безпілотників-камікадзе" були збиті.
Перелік російських озброєнь, про які офіційний Київ повідомив, що вони були знищені під час цього удару, виглядав наступним чином. Я "розширив" його на основі додаткових повідомлень ЗМІ:
- 75 – Х-101, Х-555 та 3М54 "Калібр";
- 2 – Х-59;
- 10 – "Шахед-131" і "Шахед-136";
- 6 – С-300;
- 1 – "Оріон";
- 1 – "Орлан-10".
Наскільки я можу судити, реальна кількість задіяних "Шахедів", "Оріонів" і "Орланів-10" була більшою: схоже, що у випадку з цією зброєю Київ повідомляв лише про ті, які, за твердженням його ППО, були збиті. Крім того, як зазначалося вище, Київ повідомив про участь бомбардувальників Ту-22М-3, але в жодному з повідомлень із переліком "подробиць", які мені вдалося знайти, не згадується жодного удару з їхніх Х-22 (або модифікованої версії цієї зброї – Х-32).
Перша крилата ракета була збита в Сумській області близько 15.45, потім ще одна над Чернігівською областю через кілька хвилин. Близько 16.18 перші ракети досягли Київської, а о 16.39 – Тернопільської області. Українська протиповітряна оборона в основному розгорнула свої ЗРК С-300 та ЗРК "Бук", але Пентагон з гордістю вихвалявся розгортанням нещодавно доставленого ЗРК NASAMS, і що він має "100% успіх" у перехопленні російських ракет. Чи були розгорнуті ЗРК Aspide італійського виробництва, залишається невідомим: відомо, що вони прибули в Україну 7 листопада (очевидно, разом з першими ЗРК NASAMS).
З шести російських ракет, які увійшли в повітряний простір над Київською областю, українці заявили про чотири збиті. Дві інші пошкодили 10 житлових будинків – щонайменше одна людина загинула і шість отримали поранення – і влучили в один енергетичний об'єкт, знеструмивши понад 50% міста.
Чи то 15, чи то 16 листопада ця Х-101 була збита з ПЗРК в районі Києва, а потім ще дві були збиті німецькими ЗРК "IRIS-Т".
Зауважте: цілком можливо, що частина пошкоджень, про які йдеться, дійсно була спричинена українськими ЗРК. Як вже показав досвід початку цієї війни – коли принаймні один з українських "Буків" влучив у хмарочос у Києві – розгортання важких ЗРК у густонаселених районах є зовсім не простим завданням. Зауважте, що така зброя не може бути запрограмована на "обліт" висотних будівель: вона намагається навестись на свою радіолокаційну ціль, яка знаходиться "десь за кілометри позаду".
Менш вдало спрацювала протиповітряна оборона Житомирської області, і кілька ракет влучили в місто: одразу після того, як пролунали численні вибухи, в ньому було відключено електроенергію та водопостачання. Сильно постраждала і Тернопільська область, 90% якої залишилося без світла.
Наступною під удар потрапила Львівська область: місто залишилося не лише в темряві, але й без теплопостачання. Щонайменше одна, а можливо і дві українські ЗРК 5В55 (зі складу ЗРК С-300, розгорнутого в районі Дебрі), випущені з метою перехоплення крилатої ракети 3М54 "Калібр", що наближалася з півдня, влучили в село Пшеводов у Польщі, в результаті чого загинуло двоє людей (тут є гарна реконструкція цього інциденту).
Примітно, що важливим моментом тут є те, що 5В55 мають дальність польоту 70-90 км (так, є версія із заявленою дальністю 150 км, але в дії на цій війні її поки що не бачили). Хоча такі ракети вже кілька місяців розгорнуті росіянами як зброя класу "земля-земля", найближча точка у білорусі знаходиться на відстані близько 115 км. Таким чином, Пшеводов знаходиться поза межами досяжності російських С-300, розгорнутих у рб. Це означає: вибачте, але – і незалежно від того, де був виготовлений цей 5В55 – не існує жодного способу, щоб ракета, випущена з території білорусі, влучила в Пшеводов.
В інших частинах України відомо, що дві ракети влучили в об'єкт енергетичної інфраструктури в Ковельському районі, а ще дві – у Хмельницькій громаді (Хмельницька область). Внаслідок цього обидва об'єкти були знеструмлені – хоча, схоже, це було зроблено навмисно, ще до ударів, щоб мінімізувати можливу шкоду. У Кіровоградській області дві ракети влучили в енергетичний об'єкт у Кропивницькому районі. Інші ракети поцілили в об'єкти у Рівненській, Волинській, Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях. Мабуть, найбільш "драматичними" були російські удари по Харківській області, де загалом шість реактивних снарядів, випущених зенітно-ракетними комплексами С-300, були націлені на Чугуївський район і вивели з ладу всю електроенергію в місті Харкові та решті області (дійсно, вони залишалися без електрики протягом наступного дня). Нарешті, щонайменше дві ракети влучили у Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Загалом росіяни завдали ударів по 15 об'єктах, завдавши достатньої шкоди енергосистемі на Заході України, а також у Центрі та на Північному Сході, щоб залишити понад сім мільйонів людей без світла, тепла та води. Ба більше, без електроенергії залишилась навіть частина сусідньої Молдови. Ремонтні роботи розпочали негайно, але представники компанії "Укренерго" анонсували "кілька важких днів", оскільки для відновлення енергопостачання, а також водопостачання необхідно буде провести багато відключень.
Станом на сьогоднішній ранок (17 листопада 2022 року) не відомо про жодні бойові зіткнення в повітрі між перехоплювачами пкс та Повітряних сил ЗС України з 15 листопада. Майте на увазі, що це може легко змінитися: подробиці про повітряні бої або перехоплення крилатих ракет у цій війні часто оприлюднюються через дні і тижні.
Про обстріли 16 та 17 листопада
Як повідомляється, вранці 16 листопада 2022 року росіяни повторно атакували низку об'єктів у Львівській області. Цього разу українці заявили про збиття "більшості" ракет, але не уточнили їхню кількість. Ті ракети, які все ж таки пролетіли, влучили в енергетичну інфраструктуру, знеструмивши більшу частину Львова, Золочева, Бібрки та Перемишлян (загалом місцеве населення має становити близько 700 000 осіб у мирний час: невідомо, скільки біженців перебуває тут наразі).
Однак, за словами кількох людей, які живуть у Львові, ніякого нападу в цей день взагалі не було: лише повітряна тривога, викликана одним з МіГ-31 ВКС, що піднявся з авіабази в білорусі. Можливо, про це було важко повідомити, оскільки після обстрілів попереднього дня електропостачання було відновлено лише близько 13.30 за місцевим часом.
Нарешті, станом на ранок 18 листопада російські повітряні удари були зафіксовані в Київській, Харківській та Одеській областях. Наразі українці повідомили про одне влучання в інфраструктурний об'єкт в Одесі, а також про збиття двох БПЛА "Шахед-136".
