Коли у вас виникла ідея створити козацький батальйон Нацгвардії?
Ідея народилася дуже давно. Але все у нас, як завжди, відтягується. Ми давно створили його і були, як махновці, незареєстровані. Але так, щоб це було справедливо, щоб ми були зареєстровані, ми звернулися до МВС. Там кажуть: збирай людей, покажи їм все, навчи. Одним словом, тягнуть резину. Хотілося б, щоб все у нас було легально.
Скільки бійців зараз у батальйоні? Звідки вони?
За п’ять днів, відколи ми оголосили про створення козацького батальйону, до нас звернулося 420 людей. Це хлопці з усієї України, з кожного куточку. Найголовніше те, що всі вони – патріоти. Ми всім перетелефонували, всі люди підтвердили намір служити у батальйоні, ніхто не відмовився і цим підтвердили, що вони патріоти і готові захищати нашу Україну.
Чи все у вас є - бронежилети, зброя, боєприпаси?
Для цього я і звернувся до МВС, щоб вони нам також допомогли. Передусім допомогли зброєю. Ми відкрили благодійний фонд, просимо людей допомогти нам, щоб ми могли одягнутися своїх солдатів. Таким чином будемо разом створювати батальйон – держава сама навряд чи зможе справитися.
Але зараз батальйон має хоч необхідний мінімум обмундирування, бронежилетів, зброї? Чи є у вас впевненість, що Арсен Аваков виділить вам зброю?
А куди він дінеться? Якщо Україну треба буде захищати, то куди він дінеться? Мусить виділити. Хіба він сам візьме зброю і піде воювати?
Михайло Гаврилюк закликає патріотів України вступати в лави козацького батальйону.
Після завершення АТО на Донбасі, що буде із козацьким батальйоном далі і що будете робити ви?
Війна в Україні закінчиться не скоро. Зараз ми бачимо свого ворога. І за тиждень-два ми його задушимо. А той ворог, який знаходиться всередині нашої держави – ці всі зрадники, корупціонери, з ними доведеться ще дуже довго боротися. Я думаю, що всі ці люди (з козацького батальйону – ред.) не сидітимуть без діла, а будуть наводити порядок в Україні, створювати люстраційні комісії, будуть далі працювати на благо України. Ми їх зареєструємо, видамо посвідчення. Зараз у нас є зареєстрована всеукраїнська козацька організація "Козацька звитяга". Ми всі будемо робити одну спільну справу для України і наших дітей – зробити життя кращим. Я не вважаю, що ці 23 роки ми добре прожили. Я, наприклад, не хочу, щоб мої діти так жили.
У Львові 22 бійці батальйону Львів написали заяви на звільнення через неналежні побутові умови. Які у умови підготовки у вашого батальйону? Де ви тренуєтеся?
Ми ще не тренуємося взагалі. Бо Арсен Аваков і Антон Геращенко ще не мають грошей, щоб нас починати тренувати, видати обмундирування. Я зустрічався із Антоном Геращенком (радник міністра МВС). Він мені повідомив, що Аваков знаходиться на передовій, що він ще з ним не обговорював створення козацького батальйону. Пообіцяв поговорити і повідомити мені про результат. Тому я чекаю його результату. Я йому сказав: навіщо я людей збирав? Я їх зараз розпущу. Він відповів, що людей відпускати не можна в жодному випадку, а навпаки записувати нових. Пообіцяв вирішити питання створення батальйону. Я чекаю, коли він це вирішить.
До яких завдань ви будете готувати свій батальйон?
До визволення нашої України від загарбників, від тих терористів, які зараз перебувають на сході. Цей же батальйон знадобиться нам для того, щоб боротися з корупцією. Для чогось поганого козацький батальйон точно не буде служити.
Ви не вважаєте, що для участі в АТО створювати такий батальйон трохи запізно?
Я вже й сам це бачу, що це трохи запізно. Досі не від нас це залежало. Махновцями ми могли бути з першого дня – зібратися і там бігати. І в нас стрілили б одні і другі. Але щоб це було законно, то це не так швидко робиться. Тягнеться час і той час досі дотягнув. І я сам бачу, що може бути такий варіант, що скоро й не буде куди йти воювати, що там і без нас справляться. Але нічого – для добровольців є ще дуже багато роботи в Україні.
Щодо критеріїв набору. Чи є якісь обмеження для вступу у ваш батальйон?
Обмеження одне: якщо ти не патріот України, то не проходиш відбору у батальйон.
Але міністр МВС Арсен Аваков розповідав, що Олег Ляшко до свого батальйону хотів записати людей із судимостями, у тому числі із непогашеними судимостями і що це заборонено. У вас ці правила діятимуть?
Якщо людина судима, у неї минув термін 10 років тому, то це вважай, що судимість погашена. Це людина почала своє життя з чистого аркуша. У кожної людини є шанс на нове життя. То чому цій людині не дати ще раз спробувати? Звичайно, будемо придивлятися до таких людей, що вони роблять, що говорять. Якщо щось не те, то відразу йому скажемо: "Брате, ти не туди потрапив, тобі не тут треба перебувати". Сьогодні нас всім треба дивитися один за одним, придивлятися, прислуховуватися, поправляти людину. Навіть, якщо бачите, що людина обгортку від цукерки викинула на вулиці, треба зупинити і сказати: "брате, ти неправильно робиш".
Ви кажете, що після завершення війни будете займатися антикорупційною діяльністю. Але ж ви знаєте, що система буде опиратися і перемогти її буде складно, а боротися з корупцією за допомогою зброї вам ніхто не дозволить. Як ви собі цю боротьбу уявляєте?
Схід хотів зброєю "порішати" свої справи. І що в результатів вийшло? Довели до війни. Народ – це дуже велика сила. Уряд, який у нас сьогодні є, прислуховується до людей. Коли один ти їм щось розказуєш, вони цього не розуміють, але коли приходить гурт людей і починають разом доказувати, що треба робити так, а не інакше, уряд тоді дослухається і приймає ті рішення, які потрібно народові. Треба, щоб народ вимагав. Майдан як переміг? Без зброї. Щит і палка – це не зброя, це захист. Вже потім появилася зброя. Народу не можна складати руки, треба вимагати від влади виконання обіцянок. Якщо український народ захоче, то може і словом перемогти і без зброї в руках. Корупцію ми зламаємо, лише б було б бажання в народу.
На Майдані ви здобули популярність. Сьогодні вас знають багато українців. Чи зверталися до вас політики, щоб залучити на свій бік?
Так. Партії до мене підходили. Не називатиму, які саме. Розказували, що я матиму і квартиру, і машину, і що життя в мене буде не бідне до самої смерті. За це я повинен вступити до них у партію і таким чином піднімати їм рейтинг, розказувати, які вони хороші, скільки вони зробили, що ми без них не можемо жити і народ без них пропаде. Але, якби я сюди прийшов за тим, щоб комусь піднімати рейтинг або збагатитися за рахунок тої крові, яка була пролита на Майдані, я вважаю, що це було б взагалі неправильно з мого боку. Я вирішив, що буду простою людиною, якою й був раніше. Я від тих всіх їхніх пропозицій відмовився.
Багато з міліціонерів, які стріляли у мітингувальників на Майдані, поїхали змивати свою провину кров'ю на Донбас. Як ви до цього ставитеся? Можна змити кров'ю таку провину?
Ті, хто стріляли зараз не на стороні України. Вони як стріляли по українцях, так і далі це роблять, бо перебувають по той бік барикад. Ті ж, хто був на Майдані, десь стояли в рядах, били інколи нас – тим можна пробачити. Але тим, хто стріляв у нас, хто убив наших хлопців – ні. Якщо в тебе наказ стріляти, то не стріляй в голову, в серце, а стріляй в ногу, щоб він не міг ходити або в руку. Для таких людей змивання кров'ю своїх гріхів вже не допоможе. Таких треба тільки судити.
Михайло Гаврилюк. Фото: uainfo.org
Ви багато місяців були на Майдані, тепер займаєтеся формуванням батальйону добровольців. Як ваша дружина ставиться до вашої постійної відсутності дома?
Як кожна нормальна жінка – з претензіями. Але як можна бути вдома, коли в нашій країні таке відбувається? Я собі місця не знаходжу, коли бачу це, не можу дома всидіти. Тому вибираю між сім'єю і Майданом. Поки що вибрав Майдан і ситуацію, яка склалася в Україні.
Учора уночі на Майдані знову була стрілянина. Як ви ставитеся до людей, які там залишилися і не хочуть йти з центру столиці?
З приводу цієї стрілянини нічого не можу сказати. Я в той момент не був на Майдані, а займався відправленням продуктів харчування на передову. На Майдан заходжу час від часу. Не знаю, що там з тими війнами, хто мав рацію, хто винен. Знаю одне: там є такий контингент, який зовсім не повинен там знаходитися. П'яниці, тунеядці, а патріотів там мало залишилося. Більшість патріотів воює, а там, у більшості, нероби залишились.
Розмовляв Ярослав Іваночко