Через кілька років після того, як Великобританія відкрила свій ринок праці для робітників із східноєвропейських країн-членів ЄС, у мене була цікава бесіда з громадянином Великобританії нігерійського походження. Молодий чоловік був підприємцем, чиї батьки емігрували до Великобританії в 1960 році.
Коли він почув, що я живу у Польщі, то розповів, що у нього працюють "багато польських людей, тому що вони дуже дешеві працівники, такі собі європейські китайці". Моя мати була полькою, тому його презирливий тон роздратував мене. Я запитав, чи він забув про те, як про його батьків говорили подібним презирливим тоном, коли вони щойно приїхали до Великої Британії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світ бореться за найкращих іммігрантів
"Коли мої батьки приїхали у Британію, вони не могли навіть знайти собі дах над головою, - відповів він. - У ті часи на британських будинках ще висіли оголошення на кшталт "Не для кольорових, не для собак". Полякам не доведеться пройти через все це, отже, не вимагайте від мене співчуття до них. Сьогодні вони перебувають на нижчих щаблях економічної драбини. Але через якихось десять років вони пануватимуть над наступною черговою великою групою іммігрантів - саме так працює ця країна".
"Польські працівники - такі собі європейські китайці". Фото: telegraph.co.uk
Я згадую цю розмову кожного разу, коли повертаються дебати про імміграцію. Звичайно, мій друг мав рацію, коли говорив, що сьогодні східноєвропейські мігранти у Великобританії не стикаються з подібними відвертими расистськими образами, до яких звикли їх чорношкірі попередники. Проте, іммігрантські настрої в кінцевому підсумку зводяться до соціально-економічного питання. Коли чорношкірі натовпи у Південній Африці атакують зімбабвійських іммігрантів у своїй країні, їх не хвилює те, що ті зімбабвійці схожі на них. Важливо те, що "вони відбирають наші робочі місця, тому що вони погоджуються на меншу оплату праці". Сьогодні деякі британці відчувають схожі настрої щодо східних європейців.
Я розумію, звідки з’являються ці настрої. На даний час я працюю у Польщі, і якби Польщу раптово накрила хвиля іммігрантів, скажімо, із сусідньої України, які б пропонували робити мою роботу за половину моєї зарплати, то моє ставлення до них також не було б особливо добрим. Гарантії того, що все це "добре для економіки в цілому" навряд чи заспокоїли б мене.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Витік мізків на реверсі: економічні зміни ваблять мігрантів на батьківщину
Тим не менш, я міг би вершті-решт змінити власну думку, якби мені запропонували переконливі аргументи. Станом на 2013 рік в ЄС почала падати кількість населення працездатного віку (15-64 роки), і його буде менше на 50 мільйонів осіб до 2060 року порівняно з 2008 роком. Тим часом, на 67 мільйонів збільшиться кількість населення у віці більше 65 років.
У міністерстві Великобританії із бюджетної політики нас попереджають, що зростання витрат на охорону здоров'я, пенсійне та соціальне забезпечення, які пов'язані зі старінням населення країни, створюватиме щоразу більший тиск на стан державних фінансів. Отже, або європейці почнуть народжувати більше дітей, що малоймовірно, або континенту доведеться імпортувати мігрантів, які працюватимуть на європейських пенсіонерів. Наразі мені не запропонували логічного альтернативного варіанту.
Народитися європейцем більше не гарантує комфортного життя
До 2060 року в Європі буде на 67 мільйонів більше людей віком за 65 років. Фото: en.tengrinews.kz
Європа демонструє особливо погані результати у своїх спробах залучати висококваліфікованих мігрантів. Станом на 2007 рік, коли була запроваджена європейська Blue Card, яка повинна була виправити цей недолік, висококваліфікована робоча сила в ЄС на 0,9% складалася із працівників, які прибули з країн, що не входять до ЄС, на відміну від 9,9% висококваліфікованих іноземних робітників в Австралії і 3,5% у США. Але безліч людей ніколи навіть не чули, що існує така програма. Крім того, ряд держав ЄС відмовилися підписувати її. В інтересах Європи змінити це.
Багато європейців досі вважають, що ті, хто прибувають сюди з Африки та Азії, за визначенням є бідними і мріють тільки про те, як отримати частинку від нашого щедрого соціального забезпечення. Декілька місяців тому, збираючись відвідати ОАЕ, я був здивований, коли виявив, що пред’явивши польський паспорт, мені доведеться оформляти візу для в'їзду в Дубай, у той час як моє нігерійське громадянство гарантує мені право на безвізовий в'їзд. Чому так? Тому що кожного дня сотні нігерійських туристів і бізнесменів відвідують місто і залишають там серйозні гроші. Закінчилася епоха постійно бідного африканця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким буде світ у 2030 році
Звичайно, повага має бути взаємною. Відносини між мігрантом і суспільством, яке його приймає, мають складатися із взаємних поступок. В іншому випадку, кожен залишиться із власною думкою. Тим не менш, європейські політики мають нарешті перестати закривати очі на реальні речі і набратися мужності для того, щоб сказати своїм громадянам правду, а саме те, що лише народитися європейцем більше не гарантує вам комфортного життя.
Через проблему із старіючим населенням, а також через швидкі темпи зростання економіки в країнах, що розвиваються, Європа повинна зробити все можливе, щоб якнайшвидше залучити мігрантів, яких вона сьогодні гостро потребує. Якщо ж вона чекатиме до завтра, тоді вона може виявитися нікому нецікавою.
Оригінал: The Guardian
Переклад: iPress.ua
