Як реформувати Великобританію
Великобританія перебуває у глибокій економічній біді: рецесія триває вже близько чотирьох років і потрібно буде ще два роки, перш ніж ми повернемося до рівня виробництва 2008 року.
Такий стан справ особливо незвичний, тому що, на відміну від 1930-х років або кінця 19-го століття, сьогодні у нас є соціальна держава – навіть якщо сьогодні коаліція успішно завдає їй проблем – і така держава підповідає вимогам суспільства. Тим не менш, зараз ми переживаємо один із найдовших періодів економічної депресії за останні 150 років. Британія стоїть на місці. Якщо не відбудуться зміни, ми отримаємо втрачене десятиліття, як це сталося в Японії.
Умови дискусії добре відомі. Читачі, ймовірно, вже звикли репетирувати аргументи за і проти урядової програми жорсткої економії у своєму сні. В той же час я вважаю, що наша економіка потребує збільшення попиту і менше заклопотаності з приводу зниження співвідношення державного боргу до ВВП, а той факт, що процентні ставки сьогодні є найнижчими з початку 18-го століття, є не достатнім для стійкого відновлення економіки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика рецесія перетворюється на довічний термін
Тут задіяні набагато глибші економічні сили. Тривалість кризи, безумовно, свідчить про те, наскільки дисфункціональними стали три взаємопов'язані стовпи британського капіталізму.
Фінансова система не виконує свою роботу зі страхування від ризиків і надання кредитів тим, хто їх насправді потребує. Система права власності не сприяє залученню та управлінню, які є передумовами для капіталістичного розвитку. Інноваційна та інвестиційна системи стримують інвестиції в бізнес і залишають їх у нижній частині турнірної таблиці міжнародного бізнесу.
Через те, що ці три системи не працювали, Британія потрапила в кризу великого масштабу з величезним накопиченням приватних боргів і занадто малими виробничими потужностями. Ця дисфункційність триває і посилена тим, що попит стримується. Це створює економічну перспективу втраченого десятиліття. Ці системи потребують докорінного реформування.
Сукупні активи британських банків перебільшують в п'ять раз суму нашого національного виробництва і вони майже не скоротилися в розмірах
Давайте почнемо з фінансів. Британія сьогодні може похвалитися двома величезними банками, RBS і Lloyds, чиї активи майже в два рази більші за розміри нашої економіки. Проте, RBS, без державних гарантій і підтримки, не міг би продовжувати свою діяльність. Помилки обох банків отримали славу епічних, а їх збитки в кредитуванні були настільки величезні, що якби їх втрати матеріалізувалися, то здатність Lloyds торгувати була б поставлена під великий сумнів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великобританія може вийти з Євросоюзу, - Блер
Сьогодні вже стало очевидним, що заходи застосовані урядом у 2008 році були недостатніми. Обидва банки потрібно було націоналізувати, а їх фінансові залишки потребували детоксикації через переведення сотень мільярдів поганих кредитів в "поганий банк". Наразі обидва банки – це живі мерці, чиї можливості повернутися до нормальної фінансової діяльності знаходяться за межами їх компетенції.
Але що ж тоді нормальна діяльність? Сукупні активи британських банків перебільшують в п'ять раз суму нашого національного виробництва і вони майже не скоротилися в розмірах. Припущення, на яких вирішувалися умови кредитування, було зроблені помилково.
Великі суми кредитування надавалися іншим банкам для підтримки створення абсурдних фінансових інструментів у їх інвестиційних банківських підрозділах, які нібито захищали їх від ризиків. Тепер ми знаємо, що вони не справилися із цим завданням.
Але, що є більш важливим, була сформована культура в якій інвестиційний банкінг здавався розумним і харизматичним джерелом досягення успіху. Прозаїчна сфера кредитування бізнесу й сфери обслуговування приносила низькі прибутки і нею займалися неохоче.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мрія шотландського лідера: смерть сучасної Британії
Неймовірно, але лише 5% кредитування припадало на британські компанії, і можливо, 1% на компанії інноваційного сектору. Після розриву цієї фінансової бульбашки британська фінансова система втратила свою функціональність, вона не в змозі виконувати свою ключову роль: перекладати короткострокові депозити у форму більш довгострокового кредитування, яке підтримує інвестиції та інновації.
Банк Англії має найбільш консервативні та зашкарублі відносини з банківською системою
Все це лише підсилює її неспроможність. Проте, саме тепер ми потребуємо банки, які здатні кредитувати успішних клієнтів, щоб підтримати економічне відновлення і водночас потрібно знижувати гігантські розміри банків. Нам потрібно запровадження нової "норми".
Так що ж робити? Перше завдання полягає в реформуванні того, як Банк Англії працює з банківською системою – що є найбільш консервативними і зашкарублими відносинами серед усіх промислово розвинених країн. Банк відмовляється приймати як заставу будь-які форми комерційного кредитування, коли він працює на грошовому і кредитному ринках.
Це робить високо централізовану банківську систему, яка боїться ризиків, ще більш консервативною і схильною до ухиляння від ризиків. Більше того, наші регулятори наполягають на тому, що банки повинні вилучати гарантовані обсяги капіталу із сфери бізнес-кредитування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кожен десятий англієць став винахідником через кризу
Успішний кандидат, який прагне замінити Мервіна Кінга на посаді керівника галузі, повинен запропонувати реформування цієї системи.
Уряд повинен створити нові державні банки на вершині "зеленого" банку, які будуть спеціалізуватися в різних секторах ринку - в сфері житла, інфраструктури, в сфері кредитування бізнесу
Також ми повинні розробити способи стимулювання нових шляхів кредитування. Тут держава повинна взяти на себе ризик. Тім Брідон, виконавчий директор Legal and General, запропонував об’єднувати кредити в гігантські облігації, які зможуть купувати і продавати великі інвестори. Крім того, якщо держава зможе гарантувати частину вартості таких облігацій, тоді вони швидко зростатимуть у ціні.
Уряд повинен створити нові державні банки на вершині "зеленого" банку (банк, який пропонує соціальні кредити, інвестує в надійні проекти та є екологічно відповідальним у своїй діяльності - ред.), які будуть спеціалізуватися в різних секторах ринку - деякі в сфері житла, деякі інфраструктури, деякі в сфері кредитування бізнесу.
Я підозріло ставлюся до створення монстра - Національного інвестиційного банку: він буде занадто статичним і буде змушений задовольняти занадто багато різних вимог. Потрібно впровадити більше конкуренції: частка будь-якого банку на будь-якому ринку має бути обмежена 15%. І, нарешті, потрібно створити "поганий банк" для зберігання токсичних кредитів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Британські топ-менеджери зізнались - їм занадто багато платять
Якщо складемо це все разом, то отримаємо банківську систему, яка служитиме нам, але зміни в культурі завжди відбуваються останніми. Новопризначений генеральний директор Barclays Ентоні Дженкінс дав зрозуміти, що він не хоче, щоб його банк став на рейки соціально даремного або вбивчого для своєї репутації інвестиційного банкінгу. Проте, лише шляхом послідовних фіаско, штрафів і утруднень діяльності керівній раді довелося погодитися із його позицією.
Він та інші, які думають так само, потребують підтримки і одним шляхом роботи є обмеження і більш чітке визначення діяльності інвестиційних і комерційних банків, яке запропонував сер Джон Вікерс. Його доповідь зазнала великих змін, і була занадто запізнілою.
У ній запропонують найширший набір банківських реформ в Британії усіх часів. Міжнародна думка все більше рухається в цьому напрямку. Не існує ніякої небезпеки, що банки втікатимуть з країни.
Я розумію, що регулятори у США повідомили Банку Англії, що наші мега-банки не бажані там, і я підозрюю, що у Азії відчувають те ж саме. Усі ці заходи разом взяті зможуть реформувати банківську діяльність. Але реальні дивіденди можна буде отримати лише тоді, коли ці реформи будуть посилені паралельними революційними змінами в системамах власності і інновацій.
Оригінал: The Guardian
Переклад: iPress.ua
