Так, це знову я. Кілька додаткових цікавих речей прийшли мені в голову сьогодні вранці (завжди дивно, до чого може призвести ранкова порція кофеїну і нікотину)... і, що ж: "навіть" мені цікаво, як так сталося, що хтось все ще читає "потік" моїх постів за останні кілька днів (дякую за увагу, хто читає!). Але, оскільки ви це робите: гаразд, давайте сядемо і викладемо це на папері...
Повітряна війна. росія виробляє більше МПК/УМПК
Я почну з повітряної війни... "знову"... тому що це не лише щось на кшталт моєї "спеціальності", але й тому, що останнім часом (і на відміну від більшості випадків за останні два роки) повітряна війна сильно впливає на події на землі.
Вчора один український аналітик написав, що ВКС розгортає більше "КАБ" (тобто планерних бомб МПК/УМПК), ніж будь-коли раніше. За його словами, 29 лютого ВКС скинули 152 планерні бомби (порівняно з 151 16-17 лютого). Найбільше їх було в районі Авдіївки: за його словами, за один день лише на село Тоненьке впало 30, а на Орлівку – 10.
Той же аналітик вважає, що росіяни штовхають екіпажі й літаки в атаку, незважаючи на втрати, тому що КАБ – це єдиний засіб, за допомогою якого вони можуть прорвати українську лінію фронту. У цьому відношенні я частково згоден. За умови, що вони досить точні та їх достатньо, КАБ/МПК/УМПК вагою 250-500 кг можуть завдати масованих ударів по українським сухопутним військам.
Однак, на мою думку, це не єдиний важливий чинник. Наскільки мені відомо, причиною такого стрімкого збільшення кількості МПК/УМПК є також:
а) масове збільшення кількості доступних комплектів МПК/УМПК, що дозволяє конвертувати не лише зростаючу кількість бомб ФАБ-250М-62 і ФАБ-500М-62, але й БКБ (блоки касетних бомб), таких як РБК-500 і ОФАБ-500, як показано на фотографіях нижче. Тобто масове виробництво комплектів МПК/УМПК.
ОФАБ-500 з УМПК-комплектом...
...та РБК-500 з комплектом УМПК. Обидві зображені на жорстких точках підкрильників Су-34.
Більше того,
б) тим часом МПК/УМПК розгортаються не лише на Су-34, але й на старих Су-24. Тобто, на сьогодні існує набагато більше додаткових "платформ" (літаків), які можуть розгортати планерні бомби МПК/УМПК, ніж це було 2-3 місяці тому (наскільки я знаю, у ВКС все ще має бути близько 80 діючих Су-34, і принаймні така ж кількість Су-24).
До речі,
в) поки що немає жодних доказів розгортання МПК/УМПК з Су-25 або Су-35 (хоча Су-35 розгортають інше кероване озброєння), і…
г) основною ударною формацією, що використовується ВКС сьогодні, є "тріо": пара Су-24 або Су-34 у супроводі одного Су-35. Кожен з Су-24 і Су-34 має на озброєнні по 4 МПК/УМПК (тобто "КАБи"); Су-35 має на озброєнні 1-2 протирадарні ракети Х-31, 1-2 ракети Р-37М "повітря-повітря" великої дальності, 2 ракети РВВ-АЕ/Р-77-1 "повітря-повітря" середньої дальності і 2 ракети Р-73М "повітря-повітря" малої дальності (як на фото нижче). Це означає, що одне таке з'єднання розгортає близько 8 МПК/УМПК, а також має можливість націлюватись на два українські радари і захищатись від будь-яких українських перехоплювачів – і все це одночасно. Досить потужний "удар" в цілому...
Тепер кілька додаткових думок про українську ППО і "секрети її (заявленого) успіху"...
Як згадувалося раніше, протягом останніх двох тижнів росіяни заявляли про знищення "двох комплексів Patriot. Однак надані ними відеодокази свідчать про знищення "лише" двох українських радарів Р-18 (один 24 лютого, інший 26 лютого), однієї пускової установки NASAMS і, що важливо, також двох українських радарів 30N6E (на Заході відомі як "Flap Lid"): один 24 лютого, інший 29 лютого.
(Це лише ураження, зафіксовані камерами російських БПЛА, а потім оприлюднені росіянами. Ми не знаємо, чи були ще якісь українські радари виведені з ладу, наприклад, протирадарними ракетами Х-31).
Справа ось у чому: на цьому етапі, гадаю, доведеться нагадати всім про постачання в Україну такої "штуки" (тобто програмного забезпечення), як Інтегрована система бойового управління протиповітряною та протиракетною обороною (AIAMD, також відома як IBCS BN Gateway), про що повідомлялося ще в березні 2023 року. Суть цієї системи полягає в наданні можливості інтегрувати всі типи ЗРК, що знаходяться в експлуатації, незалежно від їх походження, в одну, централізовану, "інтегровану" систему протиповітряної оборони.
Будьте певні: існує й інше, подібне інтеграційне програмне забезпечення. Деякі з програм дозволяють інтегрувати дві різні ЗРК. Або ракет з однієї системи в іншу. Наприклад: програмне забезпечення, що дозволяє ЗРК С-300 керувати роботою ракет V-880 системи С-200/СА-5. А саме: 30Н6Е радіолокаційна станція наводить ракети V-880.
Два дні тому я вже згадував про можливість додавання другої РЛС до одного з українських ЗРК MIM-104 PAC-2 або PAC-3. Тепер, як щодо... замість того, щоб чекати, поки США, чи Німеччина, чи хто там ще схаменеться і поставить додаткову РЛС – як щодо інтеграції радару 30N6E/Flap Lid з ракетами MIM-104/PAC?
Думаю, що "підтвердження" такого роду було надано ніким іншим як росіянами: не лише знищенням двох 30Н6Е, але й 14 січня, коли був збитий їх перший А-50. Тоді з'явилися повідомлення про те, що один з екіпажів Су-30, який пролітав поблизу А-50 приблизно в той самий час, повідомив, що його РЛС попередила про випромінювання від ЗРК С-300. Ймовірно, від РЛС 30Н6Е.
Навіщо українцям це робити?
Кілька причин:
а) у них не вистачало ракет для С-300 вже станом на березень-квітень минулого року (незважаючи на поповнення зі складів НАТО);
б) створити додаткові вогневі одиниці Patriot, NASAMS, IRIS-T та інших без необхідності отримувати додатково їхні РЛС та інші системи управління вогнем;
c) і це без необхідності перекваліфіковувати додаткові екіпажі на західні системи, в той час як
г) таке розгортання також дозволить їм охопити більші ділянки фронту.
Цілком можливо, що підрозділи, такі як 138-а бригада ППО, отримали "один" ЗРК Patriot (один "дивізіон"), що включає одну РЛС і вісім пускових установок, але потім розробили спосіб "розбити" цей один дивізіон/батальйон на щось від двох до восьми різних вогневих одиниць. Див: 1x РЛС+ пускова, а потім 7x 30N6E + 7 інших пускових". Це також (і радикально) зменшило б необхідність переміщення окремих підрозділів на довші ділянки фронту.
(...і потім, є ще якась українська бригада ППО, що має на озброєнні 1, 2 або більше ЗРК 36Н6Е в поєднанні з 1, 2, 4 або більше пусковими установками 5П72 для ракет V-880 системи С-200/СА-5...)
Так: в цьому і полягає "проблема" сучасних ЗРК. З точки зору російських екіпажів Су-24 і Су-34, цифровізація та інтеграція апаратного і програмного забезпечення українських ЗРК перетворює їх на "лотерею", а, як кажуть, "в лотереї все можливо".
***
У цьому сенсі, схоже, один з двох Су-34, про збиття яких заявляли ПСУ 29 лютого, був підтверджений цим відео.
Битва за Донбас. Україна контратакує
Питання на кшталт "чи всі українські заяви про знищені російські винищувачі-бомбардувальники правильні, чи російські претензії про знищені українські Patriot правильні", або "скільки УМПК розгорнуло ВКС вчора, скільки сьогодні" – є не менш важливими через таке.
Ще 26-27 лютого ситуація була "ясною": в районі на захід від Авдіївки й майже до Вугледара на півдні росіяни наступали. Дійсно, здавалося, що українці швидко відступлять аж до своєї нової лінії оборони (яка, принаймні, судячи з усіх скарг і сварок в українських соціальних мережах, все ще була незавершеною).
На півночі цього сектору російські штурмові групи вже входили в Бердичі; далі на південь вони були на найкращому шляху до Орлівки (позицію цього села ми певною мірою обговорювали ще 28-го); ще далі на південь вони були в Тоненькому..., а потім, ще за 20 км на південь, в Красногорівці, і в Побєді, і в Новомихайлівці... і їхня остання тактика була гарно описана тут.
Потім потік повідомлень про нові російські атаки припинився, але з ночі з 29 лютого на 1 березня на зміну їм прийшло все більше повідомлень про українські контратаки, а також новини на кшталт того, що росіян вигнали з усіх цих сіл. Наприклад:
- у Бердичах. росіяни використовували Степове як плацдарм для штурму Бердичів, але кілька їхніх штурмових груп було розбито на друзки. Одну з них – цей М2 "Бредлі" з 47-ї мехбригади "обійняв" щонайменше десяток орків. Між Степовим і Бердичами росіяни залишили за собою шлейф зі знищених БТР-80/82 і подібної техніки; в самому Степовому вони залишили десятки вбитих орків, але вони також продовжували наступати в останні два дні і, серед іншого, встигли вбити навідника згаданого вище "Бредлі" (здається, ви бачили фото знищеного М2 десь у соціальних мережах);
- Орлівка була сильно розбомблена російськими авіабомбами, але 25-а повітряно-десантна підбила багато російських БМП, а також щонайменше один Т-80, а потім, рано вранці, 3-я штурмова повідомила, що вибила росіян з села;
- Тоненьке також сильно постраждало від авіаударів, але 53-й мехбригаді вдалося відбити атаки 1-ї мотострілецької бригади (ДНР, але до її складу входять щонайменше російські мобіки з 1439-го мотострілецького полку), і росіяни відступили до Сєвєрного;
- Красногорівка: здається, вже повідомлялося, що батальйон 3-го штурмової, який дислокується там, вибив усіх росіян з села два чи три дні тому;
- Побєда: більшість військових картографів все ще показують все село під контролем росіян, але вони утримують лише його східну частину (тобто 33-тя мехбригада знаходиться на західній стороні);
- Новомихайлівка: 79-а повітряно-десантна витіснила "морпіхів" (читай: моряків з різних кораблів ВМФ РФ, перепрофільованих на піхоту) нещасної 155-ї морської піхотної бригади, навіть втративши один Т-64 натомість.
Виведений з ладу російський Т-80БВ і десятки обнятих орків, під Степовим, 29 лютого.
На додачу до провалу 98-ї дивізії ВДВ та 11-ї бригади ВДВ у Богданівці та Іванівському на захід від Бахмута, а також нездатності 42-ї мотострілецької дивізії (та кількох інших підрозділів) витіснити українців з "Роботинської дуги", минулого тижня... що ж, схоже, що росіяни вичерпали свій запал.
Принаймні, на деякий час... Тепер давайте зробимо перерву, почекаємо і подивимося, що буде далі.
