RSS
СТАТТІ
    • Фото: interfax.com.ua
    • Усі пам'ятають гру "Що?Де?Коли?". Дехто навіть згадає Володимира Ворошилова, творця телевізійного "елітарного клубу інтелектуального казино, де гроші можна заробити власним розумом". Та далеко не кожен згадає ім'я людини, яка значно вплинула на формат гри, зокрема запропонувавши хвилину на роздуми та командну гру шести осіб (до того гравці грали індивідуально). Йдеться про психолога Віктора Зарецького, дослідника та експериментатора механізмів вирішення творчих завдань.
    • news image
    • 4 березня на Подолі в Києві таки з'вилася моно-кондитерська – перша в країні браунарня. "Якщо ти чогось дійсно хочеш, то береш і робиш. Дуже бісить, коли скептична маса затягує тебе у втрачене покоління. І якщо ми можемо взяти на себе відповідальність, харизму, силу, якість та амбіції, щоб стати рольовими моделями – будь ласка", - так говорять власники браунарні. І їхній досвід дійсно може стати прикладом розвитку не лише ветеранського бізнесу, а взагалі – рушійною силою для досягання мрій.
    • Фото: facebook / Ольга Ларина
    • Про це все з власного досвіду розповіла нам Ольга Ларіна. Колись вона була успішним підприємцем в Донецьку. Любила своє місто, працювала, подорожувала, досягала успіху в різних сферах. А потім в Донецьк прийшов "русский мир", і звичайний світ для думаючих людей змінився. В серпні 2014 року Ольга із сім’єю переїхала до міста Краматорська. Відтоді вона ще більше зайнялася громадською діяльністю і допомагає розвивати регіон.
    • Фото: з особистого архіву Андрія Кудабекова
    • Саме з такими думками ветеран АТО Андрій Кудабеков вирішив припинити свій успішний бізнес з виготовлення м’яких меблів та створити центр спеціальної підготовки "Вовкулака". Ми з Андрієм поговорили про те, чи цікаво цивільним людям навчитися захищати себе, як його досвід і знання можуть бути корисними військовим, та яка вигода в таких навчаннях для самого Андрія.
    • Фото: з особистого архіву Олександра Махова
    • Олександр Махов завжди мріяв бути журналістом. Ним він був і у рідному Луганську, і залишається у Києві. До того, як довелося застосувати кулак на війні, та після повернення з неї. З Олександром ми проговорили понад дві години і він розповів про "точку неповернення", коли зрозумів, що варто залишити окуповане рідне місто, чому для нього важливо було піти на війну, про різницю роботи журналіста на війні і солдата. А також про Донеччину і Луганщину, про "військове братерство" та про вплив війни на нього особисто.
СТАТТІ
БЛОГОСФЕРА