Для чого потрібен такий дозвіл?
Потреба прийняти такий законопроект продиктована бажанням України домовитися із зовнішніми кредиторами (серед яких і Росія) про списання частини боргу. Фактично, парламент дозволив урядові зайняти на переговорах наступну позицію: або ми платимо, скажімо, 50% від суми боргу, або не платимо взагалі.
Подібна ініціатива з боку Києва звучала ще 10 місяців тому, однак тоді післяреволюційна влада зіткнулася із категоричною позицією МВФ: якщо Україна пішла б на такий крок, жодних нових кредитів нам би не дали. Однак зараз уряд Яценюка, схоже, заручився як мінімум нейтральною позицією МВФ та Світового Банку.
Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!
Згідно ухвалених законів, мораторій на виплати може бути застосований до 11 випусків державних єврооблігацій 2005-2013 років, термін погашення по яких припадає на 2015-2023 роки (у тому числі – єврооблігації, продані Росії в 2013 році); три гарантованих державою випуску єврооблігацій держпідприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» 2010-2012 років з погашенням в 2017-2018 роках; п’ять гарантованих кредитів «Укравтодору» 2005-2011 років з погашенням в 2015-2017 роках; гарантований кредит КБ «Південне» 2011 року з погашенням в 2018 році; гарантований кредит «Укрмедпостачу» 2009 з погашенням в 2020 році; місцеві запозичення Київради 2005 і 2011 років з погашенням в 2015-2016 роках). Про можливе призупинення виплат по кредитах МВФ, Світового банку, а також запозичень державних банків та «Укрзалізниці» не йдеться.
Зараз подібний дозвіл критично потрібен урядові, оскільки він веде вкрай складні переговори із кредиторами, які володіють українськими державними облігаціями. Окрім Росії, це американські інвестфонди Franklin Advisers, що входить до групи Franklin Templeton Investments, TCW Investment Management Company і T. Rowe Price Associates, а також бразильський інвестбанк BTG Pactual, які разом володіють приблизно $ 8,9 млрд. доларів українського боргу.
Звідки борги?
Минулого року Україна отримали $9 млрд. кредитів, а повернула кредиторам $14 млрд. У цьому році загальний обсяг зовнішніх боргів становить $16 млрд.
Планується, що Україна отримає тільки $8 млрд. Тобто ще потрібно десь взяти $8млрд, щоб просто погасити кредити. Про стимулювання економіки мова не йде в принципі.
Загалом, за чотири найближчих роки Україна мала б повернути $30 млрд. по зовнішніх кредитах і ще $17 млрд. – по внутрішніх. Разом – $47 млрд.
Значна частина цих боргів з'явилась за часів президентства Віктора Януковича. Варто нагадати, що станом на 1 січня 2008 року зовнішній борг України був на рівні 12,3% від ВВП і становив $17,6 млрд. Сьогодні він становить майже $70 млрд., і це майже 70% ВВП! У державному бюджеті на 2015 рік видатки на обслуговування боргу складають стільки ж, скільки сукупні видатки на оборону та правоохоронну діяльність – понад 9 млрд. гривень кожен.
Брати нові кредити уряд сьогодні вже не хоче, оскільки запозичення перетворились на засіб латання дір – нові кредити покривають борги попередніх.
«Ми не можемо брати нові кредити, щоб погашати старі», - зазначив Яценюк у Верховній Раді, представляючи урядові законопроекти.
Ситуацію України погіршує Росія, яка буквально викручує руки, вимагаючи повернення кредиту $3 млрд., який Володимир Путін дав Вікторові Януковичу в останні місяці його президентства.
При цьому, значна частина коштів, отриманих в якості кредитів при президентові Януковичу, була виведена з країни із застосуванням корупційних схем.
Ризики
Наслідком введення мораторію на повернення зовнішніх запозичень, можливо, стане черговий різкий стрибок валюти. Ситуацію підігріватимуть медіа, які створюватимуть інформаційний фон про те, що Кабінет міністрів оголосив дефолт – хоч про це не йдеться. А це у свою чергу може провокувати панічні настрої в населення. Також зростає ризик того, що закордоном може бути арештовано українське майно – рухоме або нерухоме.
Однак ці ризики ніщо у порівнянні із можливостями, які отримає країна, послабивши борговий зашморг. Списання боргів позитивно вплине на економіку країни, дозволивши інвестувати у її розвиток.
