Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Аналізувати не можна вірити

Юлія Костюк
Аналізувати не можна вірити
Фото: AFP
Якщо ми, як глядачі, не можемо бути власниками телеканалу, не залишається нічого іншого, як стати грамотними споживачами інформації. Тільки тоді нам не нав’язуватимуть різну інформаційну нісенітницю, вважає координатор освітніх програм Центру громадянської освіти "Альменда" Валентина Потапова. Основам критичного мислення, у минулому викладач Кримського гуманітарного університету, навчала на тренінгу, присвяченому темі інформаційних війн. Розмова про те, як працює, кого поглинає та чи всіх варто «рятувати» від пропаганди, пройшла за підтримки громадської ініціативи «Крим SOS» у Львові. Найцікавіші тези з зустрічі із Валентиною Потаповою - далі.

"А що бувають тексти, де немає жодного факту?..."

Люди, які мислять критично, не потрапляють під пропаганду. Якби 23 роки назад Україна перейняла міжнародний досвід і впровадила вивчення критичного мислення, то сьогодні ступінь ураження пропагандою був би значно меншим.

Парадоксальним є те, що люди, світогляд котрих формувався одним спільним для всіх середовищем, під впливом пропаганди раптом стають інакодумцями – опиняються у різних інформаційних реальностях. Чому одні потрапляють під її дію, а інші – ні?

Пропаганда затягує тих, хто не вміє аналізувати і не піддає критичній оцінці новини.  До прикладу, один із впливів на свідомість відбувається за наступною схемою: відключається раціо, на людину навіюється страх, після чого залишається лише "підчепити її на гачок рятівника". На цих трьох кроках будується абсолютно все. "Хунта", "бандеровцы", "западэнцы" - все це не більше, ніж слова, які використовуються російською пропагандою  в межах першого і другого кроків. Якщо людина, на яку спрямована пропаганда такого типу, навчиться працювати з текстами, їй відкриються очі.

Механізм роботи пропаганди, або як не повірити у "розіп'ятого хлопчика"

Мої студенти, наприклад, проходили курс критичного мислення. Це – відповідь на питання, чому пропаганда впливає на одних і оминає свідомість інших. Тому що є люди, які розуміють механізм пропаганди – їхньою свідомістю не можливо маніпулювати.

Критичне мислення повинне вмикатися там, де розпочинається інформація, тому що ні замітка, ні новинний сюжет, ні стаття не є готовим продуктом, не є правдою чи брехнею. Будь-яка інформація завжди є перехідною точкою - не кінцевою. Аналізуйте.


Валентина Потапова.

Після одного з тренінгів мене запитали: "А що бувають тексти, де немає жодного факту?..." Бувають.

Критичне мислення вимагає переконливої аргументації. Її будуванню потрібно вчитися практично. Це можна робити щоденно, вдумливо переглядаючи вечірні новини різних телеканалів. Співставлення інформації з різних джерел допомагає сконструювати реальну картинку світу, незалежну від інформаційного тиску олігархів і редакційної політики ЗМІ. При цьому, перше, що потрібно перебороти, – внутрішню заборону виділятися, позбутись бажання бути як всі. Критичне мислення – це преш за все мислення самостійне. Яка б думка не прийшла до голови – ви розумні за замовчуванням, тому що ви особистість, і мислення у вас індивідуальне.

"Я дивлюся їм в очі і розумію, ми – в різних реальностях"

Я багато подорожую Україною. Раніше мені завжди здавалось, що чим ближче до Заходу, тим більше патріотів. Але така думка виявилася стереотипом. Не потрібно говорити про якийсь природний сепаратизм Донбасу чи Криму – ми всі абсолютно однакові. Я можу вам розказати про природний сепаратизм Полтавщини, Закарпаття і т. д.

Мене запитують : "Чому ви скаржитесь, в Криму ж високі пенсії?". Ціни у нас теж високі, але якщо ви хочете відповідь про пенсії, то так, високі. "І в Криму ж не стріляють?". І це правда: не стріляють. У їх реальності – пенсії, "не стріляють", "хочу, щоб було як в СРСР, коли окраєць хліба гарантований і в мене його ніхто не відбере", "хочу, щоб все було закрито залізною завісою і ніяка Європа до нас не лізла". Людей з такою життєвою позицією я побачила всюди – по всій Україні. Ми з ними знаходимося у різних реальностях, тому що інформацію розуміємо по-різному і висновки у нас – різні.

"Не витрачайте своїх сил на уражених пропагандою, які є смертельно хворими"

Уявіть собі епідемію страшної хвороби, якою заражена велика частина суспільства. Якщо ви підете лікувати смертельно хворих, ви його не врятуєте, бо йому до смерті залишилось 2 години. Не витрачайте своїх сил. Є хворі, які мають час одужати. Вони мають шанс і їм варто допомогти. Це важко. Говоріть з такими людьми, діліться переконливими аргументами. Якщо ви не досягли згоди у процесі розмови, це не означає, що вона була безрезультатною. Ви повертаєтесь додому, задумавшись, і ваш співрозмовник – теж. І це вже результат.

Серед заражених можна виділити третю категорію – тих, хто ще не хворіє, але знаходиться безпосередньо в зоні зараження. Вони, як люди, котрих ще можна врятувати, – наша основна цільова аудиторія. Від того, наскільки широко вони зможуть відкрити очі на інформацію, залежить їх подальше світосприйняття.

Довідка:

Валентина Потапова – координатор освітніх програм Центру громадянської освіти "Альменда", у минулому викладач Кримського гуманітарного університету, працювала на кафедрі історії і правознавства, займалась критичним мисленням, організацією кіноклубів. Внаслідок активної громадянської позиції потрапила в список "неблагонадійних викладачів", була звільнена, і у жовтні 2014 переїхала з Криму до Києва.

Юлія Костюк

"У нас тут, бл…, шпигун". Таємниці найбільшої шпигунської справи в історії США – Politico
Мита, Гренландія і важелі впливу. Як може відповісти Європа – The Times
Мита, Гренландія і важелі впливу. Як може відповісти Європа – The Times
План Трампа і путіна щодо тиску на Україну. Зимові удари по енергетиці та виснаження ППО – Філліпс О'Брайен
План Трампа і путіна щодо тиску на Україну. Зимові удари по енергетиці та виснаження ППО – Філліпс О'Брайен
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic