Сайт MoneySupermarket.com вирішив порахувати вартість героїчної боротьби одного з головних персонажів коміксів в реальному житті. Наприклад, ціна колекції транспортних засобів (Batmobile, Batpod, The Bat) становить $80 млн, бо лише Batmobile з реактивним двигуном, передньою панеллю кулеметів, дистанційним управлінням і GPS-технологіями затягує на $18 млн. Складові його супергеройського костюму — понад $1 млн. Арсенал гаджетів — $213 610. Така сама вартість тренувань і освіти Бетмена. Загалом спеціалісти з бетманознавства визначили суму у $682 450 750, яка була б потрібна герою в реальному житті на фінансування його боротьби зі злом.
Тема торжества справедливості над неправдою і відновлення верховенства закону стала особливо популярною в останні роки. Серіал за серіалом, кінострічка за кінострічкою виходять на телеекрани і порушують вічну тему покарання за скоєний злочин. Але майже скрізь червоною стрічкою проходить одна деталь — війна з поганими хлопцями є коштовною річчю, яка недоступна простим смертним.
У нашій країні є здорове середовище, яке здатне виробляти цікаві ідеї і втілювати їх в життя — це українці з громадянською самосвідомістю
Одним із найяскравішим фільмів сучасності на тему верховенства права можна вважати "Законослухняний громадянин" (Law Abiding Citizen), в якому добропорядний мешканець Філадельфії Клайд Шелтон втрачає сім'ю в результаті бандитського нападу. Але правосуддя відпустило винного злочинця, бо він пішов на співпрацю зі слідством. Шелтон вирішує власноруч встановити справедливість і починає мститися всім, хто був винен у смерті його доньки і дружини. Крім феноменальних інженерських знань, головний герой використовує значну матеріальну базу, яку він накопичив за роки плідної праці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зробимо депутатів жебраками
На тлі багатіїв-месників такі персонажі як Морган Декстер (з серіалу "Dexter"), судмедексперт з поліції Майамі виглядають винятком з правил. Якщо кінематограф розглядати як дзеркало людства, то воно дає нам чітку відповідь щодо складових успішної перемоги добра над злом: це — сплав геніальності і грошей.
Спостерігаючи за процесом боротьби добра (всіх демократично налаштованих українців, які бажають жити у цивілізованій країні без корупції, дерибану, Межигір'я тощо) зі злом (нинішніми керманичами країнами на чолі з сім'єю Віктора Федоровича) в України ми не бачимо цієї гармонії двох компонентів.
Фото: korrespondent.net
З одного боку існує опозиція, в руках якої є гроші. Принаймні, автопарк депутатів та вартість їхнього вбрання підтверджують це припущення. Звісно, некоректно порівнювати із фінансовими можливостями провладних сил, які вміло перетягнули на свій бік майже всіх мільярдерів країни, або зробили їх "політично нейтральними".
Однак, в опозиції серйозна криза свіжих ідей. Максимум на що в них вистачає креативності — це одягти вишиванки і прийти на засідання Верховної Ради. Навіть на третю річницю президентства Януковича в них не виникло жодного пропагандистського проекту, кампанії. Наприклад, в сусідній Росії представники антипутінського руху видали змістовні аналізи у вигляді книжок як "Путин. Итоги" і "Путин. Итоги. 10 лет". Остання вийшла накладом в 1 млн примірників.
Керманичі опозиції за своїми ціннісними орієнтирами недалеко еволюціонували від "регіоналів"
Важко пояснити відсутність якісного продукту. Можливо причина полягає в тому, що кадрова політика не особливо відрізняється від Партії регіонів. Замість залучення фахових спеціалістів із нестандартним мисленням, ключові посади займають наближені до партбосів особи. Або спеціалісти в штабах є, але їхні напрацювання не втілюються в життя через короткозорість, примітивність мислення лідерів і забюрократизовану систему прийняття рішень.
Є інша теза, що лунає серед онлайн-користувачів, - керманичі опозиції за своїми ціннісними орієнтирами недалеко еволюціонували від "регіоналів" і всі їхні прагнення зводяться до бажання сісти на грошові потоки заради самозбагачення (як це було до "контрреволюції Януковича").
Мовні протести в Києві. Фото: byut.com.ua
На щастя, в нашій країні є здорове середовище, яке здатне виробляти цікаві ідеї і втілювати їх в життя — це українці з громадянською самосвідомостю. Як довели протестні дії попередніх років, саме прості українці здатні організувати наймасштабніші акції і налякати владу. В середовищі онлайн-активістів народжуються найцікавіші та унікальні ідеї, відповіді на маніпулятивну пропаганду "регіоналів" щодо регулярного "пакращення".
Але вільне середовище свідомих громадян позбавлено головного ресурсу — грошей. Точніше вони не можуть їх акумулювати для здійснення суспільно корисних проектів та ініціатив. Громадянське суспільство України кожного разу діє за однією хибною схемою: народжується ідея і шукається своєрідний "інвестор" у вигляді західних фондів. Таким чином боротьба за демократію, протидія корупції тощо поступово перетворюється у професійну оплачувану діяльність. В цьому немає нічого крамольного — люди знайшли для себе вільну нішу. Але говорити про системні зміни за таких умов не доводиться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Головне досягнення року — переляканий Янукович
У першому номері авторитетного журналу Harvard Business Review за 2013 рік вийшла стаття "Коли натовп бореться з корупцією" (When the Crowd Fights Corruption). Автори розглядають декілька вдалих у світі прикладів боротьби із корупцією: особливу увагу звернули на діяльність нині опального блогера, адвоката Олексія Навального з його проектом "Розпил".
Фото: AFP
HBR намагався відповісти на запитання "коли люди повстануть масово на боротьбу із корупціонерами?" (обов'язкова умова для перемоги над цим лихом). Вони дійшли до таких висновків:
1) Коли громадян переконали, що їхній добробут залежить від рівня корупції;
2) Коли проект чи ініціатива фінансуватимуться завдяки краудсорсингу (народним пожертвам);
3) Коли бізнес (в першу чергу дрібний і середній) усвідомив, що корупція вбиває конкуренцію і вбиває, зрештою, їх. Отже тоді вони починають з власної кишені фінансувати антикорупційні ініціативи;
4) Фінансова, організаційна прозорість антикорупційної боротьби, яка забезпечується інформаційною підтримкою, а саме, через інтернет (таким чином, з ефектом сніжної кулі з'являються/долучаються нові громадяни).
Спроба обійти ці "золоті правила" - імітація боротьби, яка кардинальним чином не змінить стан справ.
Впевнений, українське громадянське суспільство здатне виховати власного Бетмена і профінансувати з власної кишені його боротьбу зі злом, отже, всі жертводавці автоматично стають безпосередніми учасниками боротьби. Іншого виходу в нас немає.
