Найбільше коштів – 126 542 492 грн – Roshen витратив на реконструкцію Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Відзначимо, зовнішній вигляд театру викликав, м'яко кажучи, неоднозначну реакція у киян.
Далі у звіті - доброчинність без будь-яких "але".
Чималу суму – 50 237 744 грн – корпорація виділила на допомогу Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві.
Благодійна допомога сім'ям загиблих на Майдані та в зоні АТО через волонтерський проект «Люди допомагають людям» – 788 507 грн.
Благодійна допомога через благодійний фонд «Міжнародна асоціація підтримки України» тим, хто постраждав у зонi АТО – 10 311 000 грн.
Модернізація державного Черкаського зоопарку – 16 957 684 грн.
Допомога Центру дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров'я України в Києві – 1 360 270 грн.
А от решта пунктів звіту витрат на благодійнійсть радше можна віднести до витрат на рекламу та маркетинг.
Льодовий каток Roshen у Харкові – 6 663 990 грн.
Дитячі екскурсії на фабрики Roshen у Києві, Вінниці та Кременчуці – 6 669 300 грн.
Такі екскурсії – прекрасний інструмент реклами та виховання лояльності споживача до бренду. Але до чого тут доброчинність?
Новорічна ілюмінація на київській фабриці Roshen – 1 997 228 грн.
На святкове освітлення своєї фабрики корпорація витрачає чималу суму – і це її право. Але навіщо називати це «благодійністю чи соціально-культурним проектом»?
Ще два безсумнівно рекламних пункти витрат:
Свiтломузичний фонтан у Харкові – 3 652 195 грн.
Світломузичний фонтан Roshen у Вінниці – 13 382 373 грн.
І на завершення – рекламно-доброчинний:
Ремонт дитячих майданчиків Roshen – 4 771 863 грн.
Ми жодним чином не збираємося вказувати Петрові Порошенку та корпорації Roshen на що саме вони повинні витрачати власні гроші. Але, все-таки, не варто маскувати відверту рекламу під доброчинність.
