Едвард Лукас, експерт Центру аналізу європейської політики та колумніст британської The Times:
Вуглеводні, а тепер заручники: російський експорт процвітає. Захід не зміг ефективно застосувати санкції проти російської нафти, газу чи вугілля. Тепер він дав поштовх новій індустрії кремля – викраденню людей. І він витратив дефіцитну політичну енергію на роздмухану гуманітарну проблему, а не на єдине геополітичне питання, яке має значення: Україну.
Ці похмурі висновки затьмарюють радісну новину про те, що 16 осіб, ув'язнених в росії і (в одному випадку) у білорусі, були обміняні на вісьмох росіян – від вбивці до глибоко законспірованих нелегалів.
Серед звільнених американців – Еван Гершкович, який протягом майже 500 днів за ґратами отримував підтримку від невпинної кампанії своєї сім'ї, колег і роботодавця, газети Wall Street Journal (розкриття інформації: частина тієї ж медіаімперії Мердока, що і лондонська Times, де я працюю колумністом). Подібні зусилля допомогли Владіміру Кара-Мурзі, який має подвійне російсько-британське громадянство і постійно проживає в Америці. Його друзі радіють, що він не помре у російській в'язниці.
Проте обмін полоненими, рекордний за своїми масштабами і складністю, має два недоліки. Один із них полягає в тому, що він виправдовує захоплення заручників кремлем. росіяни опинилися за ґратами не просто так, а за вбивство, як у випадку з кілером Вадімом Красіковим. Натомість їхні колеги були ув'язнені за найбезпідставнішими звинуваченнями: у випадку Кара-Мурзи – у дискредитації влади через звинувачення в політичних переслідуваннях. Смертний вирок іронії в росії винесено давно.
Урок для кремлівських шпигунів і хуліганів зрозумілий. Робіть найгірше і не хвилюйтеся. Якщо вас спіймають (що все ще малоймовірно), вам доведеться чекати лише пару років, перш ніж вас повернуть додому, де зустрінуть як героїв. Послання російській владі полягає в тому, що захоплення заручників привертає не осуд, а переговорні гамбіти. Вже час починати наступну хвилю арештів іноземців та високопоставлених місцевих жителів. Вони можуть бути не потрібні прямо зараз, але їх можна накопичити для наступного раунду торгу, що супроводжуватиметься експертним смиканням за серцеві струни у західних столицях.
Гірше того, люди, звільнені в результаті цього обміну, можуть бути героїчними борцями, трагічними жертвами або чимось середнім між ними: але на даний момент вони не мають значення. Люди, які найефективніше чинять опір режиму путіна, не дають пресконференцій у Бонні. Вони сидять в окопах, намагаючись сповільнити просування росіян у Донецьку. Повторіть за мною: в осяжному майбутньому єдиною справжньою "російською опозицією" є Збройні сили України.
Українці борються не лише за свою свободу, але й за нашу з вами; вони потребують більшої допомоги і потребують її якнайшвидше. Довгоочікуване прибуття кількох військових літаків F-16 не повинно відволікати нас від головного факту: західна допомога завжди надходить занадто мало і занадто пізно. Це зволікання коштувало десятків тисяч життів і дозволило росії завдати колосальної, майже непоправної шкоди природному середовищу, інфраструктурі, соціальній згуртованості та колективному психічному здоров'ю України.
Час і політична енергія західних лідерів обмежені. Зусилля, витрачені на переконання канцлера Німеччини Олафа Шольца дозволити обмін вбивці Красікова, можна було б використати з більшою користю. Наприклад, спонукати ФРН надіслати ракети дальнього радіусу дії Taurus, яких так потребує Україна. Українцям також не потрібно нагадувати про тисячі військовополонених, які піддаються звірячому поводженню з боку російських катів. У них є дружини, батьки, брати і сестри, а також діти, які також прагнуть їхнього звільнення. Було б добре, якби зовнішня політична підтримка прискорила процес обміну полоненими.
Наразі, однак, послання до всіх громадян західних країн є чітким. Не їдьте до росії з жодних причин. Ціна занадто висока. І не тільки для вас.
Габріелюс Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литовської Республіки:
Я хотів би відповісти на повторюване питання про тих "простих росіян", які "не повинні бути під санкціями".
Я чую розмови про невинність звичайних росіян, але потім бачу, як звичайні росіяни вбивають звичайних українців.
Я бачу звичайних російських матерів, які прощаються зі своїми звичайними російськими синами і бажають їм удачі в їхніх звичайних російських військових злочинах.
Я бачу звичайних росіян, які святкують вбивство. Я бачу, як звичайні російські батьки одягають своїх звичайних російських дітей у військову форму і малюють літеру Z на картонному костюмі танка.
Я бачу звичайних росіян, які збираються разом, щоб утворити величезну літеру Z на міській площі.
Звичайна росія хвора. Зцілення буде довгим і виснажливим процесом, який може розпочатися лише тоді, коли росія, а не лише путін, зазнає поразки. Без поразки в Україні росія буде просто далі це поширювати.
Щодо "несправедливих" санкцій проти "простих росіян"... Що ж, все, що сповільнює російську тотальну військову машину, матиме підтримку простих литовців. Чого б не коштувала перемога. Слава Україні!
Родеріх Кізеветтер, депутат німецького Будестагу від ХДС, експерт із зовнішнішньої та оборонної політики:
Це війна росії. Демократична росія може існувати лише тоді, коли росія навчиться програвати і усвідомить той жах, який вона принесла світові. Це необхідно, як це було свого часу з Німеччиною. Це передбачає: Україна повинна перемогти і відновити свої кордони 1991 року.
Гаррі Каспаров, знаний шахіст і давній супротивник путіна:
Я також був активним прихильником цільових санкцій "Магнітського", вперше запроваджених завдяки Біллу Бровдеру. Диктатори не дбають про добробут народу. Але це війна. росіяни несуть відповідальність і повинні нести відповідальність за те, щоб відбулися реальні зміни. Україна повинна перемогти, путін повинен впасти.
Мінна Аландер, наукова співробітниця Фінського інституту міжнародних відносин:
Це нагадує мені розмову, яку я мала у листопаді 2022 року з прихильником російської опозиції, який втік з росії. Він сказав, що візові обмеження Фінляндії щодо росіян підривають нашу власну систему цінностей.
Я пояснила, що широкий доступ росіян до Європи є привілеєм, а не правом. Тому він може бути скасований, якщо довіра, яка лежить в основі надання такого привілею, буде зруйнована. Жодні інші громадяни третіх країн зі східних сусідів ЄС не мали такого доступу .
Окрім необхідності змусити російських громадян відчути наслідки війни, що включає в себе позбавлення доступу до Європи, це також питання безпеки. Через надзвичайно цинічні методи росії важко передбачити, хто може виявитися "зеленим чоловічком".
Це була гарна розмова, і опозиціонер, який підтримує російську опозицію, зрозумів мою точку зору. Вони ніколи не думали про це таким чином. Тож це може потребувати певних пояснень. Ми, безумовно, вже давно пройшли той момент, коли "пересічних росіян" можна відпускати з гачка.
Фабіян Гоффманн, науковий співробітник Університету Осло в Норвегії:
Без ефективної кампанії стратегічних бомбардувань, що систематично знищують російську оборонну промисловість, виробництво зброї та сировини, західні санкції є єдиним найкращим інструментом, що є в розпорядженні України, щоб зупинити російську техніку на етапі, що передує її розгортанню.
Санкції спрацювали, і санкції були ефективними. Вони різко знизили якість російського обладнання, одночасно підвищивши його вартість. росія платить преміумціни за субпреміумпродукцію.
Санкції є одним із найбільш незрозумілих інструментів у міжнародній політиці. Західні санкції суттєво обмежили військовий потенціал росії, хоча й не зупинили її повністю. Втім, очікувати повної зупинки російської промисловості ніколи не було реалістично.
Санкції виконують три основні функції:
1. Сигналізують аудиторії про незадоволення.
2. Стримування супротивника.
3. Примушення супротивника до зміни курсу.
Історично санкції були ефективними у виконанні перших двох функцій, але часто неефективними у виконанні третьої.
Те ж саме з санкціями проти росії. Санкції сильно обмежили росію. Завдяки експортним заборонам і необхідності їх обходити, росія тепер платить преміальні ціни за неякісну продукцію. російські крилаті та балістичні ракети є чудовим прикладом.
Але самі по собі західні санкції не поставили і ніколи не поставлять на коліна російську воєнну машину або режим путіна. Такого роду максималістські цілі ніколи не були реалістичними із самого початку.
Тим не менш, немає сумнівів, що імплементація санкцій має стати кращою.
Філліпс О'Брайен, історик та дослідник війни:
Потрібно розуміти, що збереження санкцій проти росії – це не так покарання росіян, як обмеження продуктивності російської військової машини, і це рятує життя українців і може призвести до поразки путіна.
Якщо ви виступаєте за скасування санкцій, ви виступаєте за те, щоб більше українців (і росіян) загинуло, а режим путіна став сильнішим. Це збочення.
Едвард Хантер Крісті, старший дослідник Фінського інституту міжнародних відносин та експосадовець НАТО:
Варто зазначити, що ці коментатори походять з країни-агресора, в яку жодного разу не влучила жодна бомба, ракета чи снаряд, які ми виробляємо. Що стосується того, що українці виробляють самі, то це все були військові або стратегічні об'єкти (наприклад, нафтопереробні заводи).
І все ж вони мають нахабство скаржитися на відверто обмежені економічні труднощі, які наші експортні обмеження та фінансові санкції спричинили для пересічного росіянина, в той час як сотні тисяч їхніх солдатів несуть смерть і руйнування за кордоном.
В принципі, наші санкції роблять дві речі:
- вдаряють по росії макроекономічно, через фінансову систему, в тій мірі, в якій їхня система вразлива до нашої;
- звужують потік товарів військового та подвійного призначення до росії, щоб ускладнити їхнє військове виробництво.
Ніщо з того, що ми зробили, і близько не поставило під пряму загрозу виживання населення. Окрім того, що росія є самодостатньою в більшості ключових видів сировини, включаючи продовольство та енергію, ми також вирішили не припиняти експорт медичної продукції, наприклад.
Тим часом росія намагається зробити Україну буквально непридатною для життя, руйнуючи її електромережу, викрадаючи продовольство та здійснюючи інші жахливі злочини, які можна порівняти з поведінкою нацистської Німеччини під час Другої світової війни.
Отже, що робити з цими російськими "опозиціонерами"? Це нестерпні гіперпривілейовані імбецили, які продовжують давню російську традицію ніколи не брати на себе відповідальність як нація за злочини, які насправді замовляються кремлем... але виконуються їхньою нацією.
Таке неприйнятне ставлення має бути припинене. російська нація несе відповідальність як нація і як народ за обрану російською державою агресивну війну. Обов'язок кожного справді порядного російського опозиціонера – повстати проти режиму і повалити його.
Мій лакмусовий папірець для справжньої російської опозиції:
1. Використовує силу для знищення путінського режиму.
2. Підтримує національну відповідальність росії за війну.
3. Повністю підтримує вимоги України щодо справедливого миру.
4. Має чіткий план очищення російської нації від імперіалізму та чекізму.
Економічні санкції проти російської економіки є необхідними. На додаток до коментарів Філіпа О'Брайена і Фабіана Хоффмана, важливо відзначити, як працює оборонне промислове виробництво на базовому рівні.
Зброя та боєприпаси всіх видів потребують широкого спектру ресурсів подвійного призначення, тобто товарів, які можуть мати як військове, так і цивільне застосування. Під час Холодної війни ми запровадили досить суворий режим експортного контролю проти Радянського Союзу та його сателітів.
Ця система була набагато менш суворою, ніж мала б бути, але загальна логіка була правильною. Перед обличчям очевидної величезної потенційної загрози ідея полягала в тому, щоб надовго загальмувати радянський військовий потенціал, позбавивши його доступу до наших найкорисніших промислових товарів.
У воєнний час існує інший рівень нагальності, який наші уряди досі належним чином не усвідомлюють. Але наші режими експортного контролю та інші економічні санкції проти росії мають певні зуби і вставляють палиці у колеса російської воєнної машини.
Але економічні санкції проти держави-агресора мають бути широкими: противник намагається не лише обійти санкції, не лише замінити країну-постачальника, а й, де це можливо, замінити продукцію та сировину.
Занадто детальний підхід до експортного контролю ризикує не зменшити належним чином військове виробництво супротивника. Крім того, він складний і його важко застосовувати.
Щоб бути більш ефективними, я виступаю за нульовий експорт з вільного світу до росії. Повна і цілковита заборона експорту.
А потім ми повинні піти далі: не допустити тристоронньої торгівлі в обхід наших експортних заборон, а також чинити тиск на всі треті країни, щоб вони також припинили експорт до росії.
Це єдиний спосіб по-справжньому боротися і перемогти в економічній складовій нинішньої боротьби.
Андреас Умланд, експерт Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень:
Захоплююся Кара-Мурзою, чия згадка про Солженіцина, була, однак, недоречною. Панросійськість та антилібералізм Солженіцина підживлюють війну. Його зустрічі з путіним легітимізували та реабілітували колишнього офіцера КДБ.
Пресконференція не принесла користі і відштовхнула українців.
Так само, як кінець фашизму мав мало спільного з німецьким антифашизмом, кінець путінізму матиме мало спільного з російським антипутінізмом.
Нам не потрібно знати точну розстановку музичних стільців на "Титаніку", щоб зрозуміти, коли і як він потоне.
Якуб Янда, Директор чеського Центру безпекової політики "Європейські цінності":
Кожен громадянин росії, сплачуючи податки до російського бюджету, фінансує російську військову машину, яка здійснює військові злочини в Україні.
Кожен громадянин росії, який сплачує податки в росії, повинен відчувати відповідальність за фактичну підтримку російської імперської війни та вбивств тисяч українців.
Ми повинні посилити санкції, які б дуже сильно вдарили по російському суспільству, щоб вони почали відчувати, що їхня країна веде величезну війну з Європою й особливо з Україною.
Нанесіть їм сильний економічний удар, вони на це цілком заслуговують.
Яніс Клюге, заступник керівника відділу Східної Європи та Євразії, Німецький інститут міжнародних відносин та безпеки:
Санкції завжди впливатимуть на "простих росіян", незалежно від того, навмисно чи ні. Просто неможливо уповільнити російську військову машину, не вдаривши по військовій промисловості, нафтогазовій галузі або російським державним банкам. У цих секторах працюють мільйони росіян.
Деякі пункти заборонені для санкцій, тому що Захід не хоче створювати гуманітарну кризу в росії без потреби. Але послаблення російських фінансів необхідне як спосіб захистити Україну, і якщо бути чесними: більшість росіян особисто від цього не так вже й страждають.
Бенджамін Талліс, старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин
Ми повинні радіти, що ці хоробрі люди вільні, але вони не повинні впливати на нашу політику щодо віз, санкцій чи багато чого іншого.
Зміни в росії – це було б непогано, але це не є пріоритетом. Нашим пріоритетом є перемога України, а також стримування та ізоляція росії для вгамування її зовнішніх апетитів.
І вони повинні припинити вимагати від Заходу робити те, що підриває справу України та наші власні інтереси у вільних суспільствах Заходу – чи то про санкції, чи то про візи.
Навіть якщо ви вважаєте їх особисто хоробрими, ми їм абсолютно нічим не зобов'язані.
Пріоритетом є перемога України та наша безпека.
російська опозиція – невігластво поєднується з титулованою черствістю, самозакоханістю та байдужістю до долі інших. А з багатьма, як огидний Навальний і йому подібні – шовіністичний імперіалізм.
Вони можуть бути особисто хоробрими, але вони дуже, дуже помиляються.
Ми стоїмо з Україною!
Пітер Альтхаус, журналіст Berliner Kurier:
Я досі, чесно кажучи, шокований пресконференцією Кара-Мурзи, Яшина та Півоварова. Я прослухав її повністю, включно з питаннями журналістів. Що мене особливо вразило: Україна згадувалося лише тричі за 1,5 години.
І лише у зв'язку з тим, що стільки росіян не підтримують війну, напевно тому, жоден із трьох не говорив про страждання, які їхня країна приносить Україні. Це просто путін. Вибачте, що? Я вже втратив двох друзів в Україні.
Їх убив не путін, а звичайні росіяни. Як німець, я можу лише сказати: якби німецький вигнанець сів у 1942 році і сказав таке про німців, його б справедливо відправили до пекла.
Ані слова про десятки тисяч мирних українських громадян, які невинно сидять у російських таборах. Для цієї трійці були тільки російські полонені. Ані слова про викрадених українських дітей. Ані слова про російські бомбардування українських міст.
1,5 години жалю до себе, який відволікають від набагато важливіших проблем: як Україні перемогти або хоча б вижити в цій війні. Натомість на вустах представників утопії лише мрії про демократичну росію.
Продовжуйте мріяти! Той, хто хоче покінчити з диктатурою путіна, перш за все допоможе Україні виграти війну. Зрештою, демократична Німеччина існувала лише після того, як нацистська Німеччина програла війну і Гітлер відправив себе у потойбіччя.
Подібна думка і в українського автора Станіслава Асєєва, який був ув'язнений у російському таборі тортур, а зараз воює на фронті й робить проти путіна більше, ніж усі троє на трибуні разом узяті.
Кейр Джайлз, експерт програми "росія та Євразія" британського аналітичного центру Chatham House:
Підсумовуючи виступ Яшина: Україна повинна вести переговори, тому що росія зазнає надто великих втрат – він знає, тому що це йому сказав його ескорт з ФСБ.
Здається, світ знову вражений думкою про те, що ув'язнення, а потім вигнання не зупиняють росіян від бажання перемоги росії.
Ніколя Тензер, французький професор та експерт Центру аналізу європейської політики:
Санкції необхідні для того, щоб поставити російську військову економіку на коліна – одна з умов поразки москви.
Без цієї поразки і капітуляції не буде жодного шансу на свободу. Поки люди не постраждають, не буде усвідомлення скоєних масових злочинів.
