Як пояснюють у представницькому органі, референдум не відповідає законам та Конституції України. До того ж рішення про проведення голосування було ухвалене практично під дулами автоматів. Але "зелені чоловічки", які захопили Верховну Раду Криму та Раду Міністрів, насправді захищали цих депутатів. За деякою інформацією, серед цих "захопників" були місцеві міліціонери. Про життя кримських татар після 16-го березня із iPress.ua спілкувався керівник відділу зовнішніх зв’язків Меджлісу кримськотатарського народу Алі Хамзін. Розмова відбулася за декілька годин до оголошення звернення кримських татар до світової спільноти із вимогою дати право народу на самовизначення.
Алі Хамзін. Фото: Радіо Свобода
Існує думка, що є офіційна позиція Меджлісу, а окремо – кримських татар. Тому багато Ваших співвітчизників не підтримають бойкот і голосуватимуть за приєднання Росії. Існує таке різноголосся?
Так, не можна говорити, що в нас абсолютний вплив, але 60% татар до нас дослухається. Може, і більше. Загалом різноголосся немає. Хоча бюджетників можуть змусити йти у дільниці. Але в кабінці вони голосуватимуть проти приєднання до Росії. Хіба що дійде до абсурду, коли їм доведеться показувати, як проголосували.
Ваші відчуття: вже є результати голосування?
Я думаю, в сейфах паралельно тим бюлетеням, які надруковані, лежать вже упаковані, підписані, а на них стоять мокрі печатки. В певні проміжки часу, самопроголошена влада вкидатиме інформацію про результати голосування. Я впевнений, у них вже є відео, на якому люди масово під’їжджають до дільниць та голосують. Це все політичне шоу. Воно білими нитками пошите по чорному полю. Це все злочинці – починаючи від самого парламенту та керівництва, закінчуючи рядовими людьми, які підуть голосувати. Зверніть увагу: нова влада обіцяла провести референдум 25 травня (до того часу було б хоч якесь обговорення). Потім перенесли на 30 березня, а після цього – на 16. Тому що довго тримати тут війська не можливо. А цей референдум проводиться однозначно на російських штиках, коли невелика частина шовіністично налаштованих людей, які представляють "Русское единство" та інші організації, вирішили змінити хід історії. Більше того, якби й існувала законодавча база для проведення голосування, то вибачте, на всіх будинках вже висять російські прапори. Це що таке? Під таким тиском люди підуть голосувати. Можна бути впевненим, що потрібні цифри "намалюють". Неофіційно вони вже відомі – 76%. Нас чекає серйозне ускладнення ситуації.
"Цей референдум проводиться однозначно на російських штиках"
Що у такому разі робитиме Меджліс?
Ми продовжуватиме боротьбу за свої права. Ми заявимо про свою позицію в документі, який буде ухвалений після референдуму та рішення Росії, яка спробує використати цей момент, аби приєднати Крим. На жаль, Україна не може сама вирішити проблему. Їй потрібна допомогти розв’язати кризу. Інше питання – яким чином? На жаль, за 23 роки українська держава не спробувала на голе тіло нашої структури одягнути сорочку. Тобто ухвалити закон про відновлення прав кримських татар хоча б у якійсь сфері. Наприклад, допомогти у програмі освіти. Тому ми сьогодні і слабкі. Хоча ми і сильні – навіть у таких умовах змогли змусити рахуватися з нами і Путіна, і Брюссель. Українська влада (і демократи, і не демократи) завжди бачили у кримськотатарському чиннику загрозу.
Чому?
Мабуть, це якась слов’янська невдячність. Існують же тварини невдячні в Африці чи деінде. У мене складається враження саме таке. І сьогодні я маю повне право так казати.
Кримськотатарська автономія в складі України – це вихід?
Звичайно. Але це потрібно було робити давно. Коли ще проросійські сили, яких українські політики самі впустили, не дійшли до активної п’ятої колони. Сьогодні ми знаходимось біля тієї лінії, за якою вже видно розбите корито, але ми ще не підійшли до нього. У нас є певні сподівання, у першу чергу, на Аллаха, і потім – на Америку та Англію. Хоча не потрібно дражнити питанням Кримської національної автономії, тому що в українській політиці є маса проблем. Існують русини та інші етнічні групи, які хочуть зберегти себе та мати певну самостійність. Ось проблема з російським населенням теж, як з’ясувалося, актуальне. Щоправда, ними скористувалися сепаратистські сили. Тому потрібен політичний діалог зі спільним знаменником. Таким знаменником є територіальна цілісність. Всі інші питання – предмет обговорення. В Криму ми завжди висували розумні пропозиції, коли казали: завдяки своєму відсотковому співвідношенні на півострові хочемо ширше бути представлені у владі. Поки українська влади демонстративно не вирішувала ці проблеми, тут зміцнювалися позиції проросійських сил.
Фото: Facebook
Тобто якби кримські татари були більше представлені у владі, до сепаратизму не дійшло б?
СБУ та міліція не продалася б, якби серед офіцерського складу було більше татар. Серед наших співвітчизників переважно сержанти, і то їх лише 3%. Тому сепаратизм вихований певною частиною самої ж української влади. От був Мєшков. Кримські татари допомогли його локалізувати. І що далі? Українська влада не скасувала його указ про кримське козацтво. І ці хлопці блокують військові частини та адміністративні будівлі. Хто винен? Не Мєшков, а його указ. Коли ми були в Азії, Узбекистан намагався пропорційно представляти нас у збройних силах та міліції. У нас була плеяда льотчиків, які там виховалися. Вони вже йдуть на пенсію, а нових немає, бо Київ блокує. Київ сприймає проросійські сепаратистські сили, тому що внутрішньо розуміє, Україна – нарізана держава. Схід, нарізаний Сталіним, не ваш. Крим – тим паче. Тому ми потрапили в такі перипетії. І навіть в такому стані ми намагаємось працювати стратегічно. Ми розуміємо, що Україна не може повноцінно вирішити національні питання, бо є північний сусід. Аби вирішити наше національне питання – необхідна інтеграція в Європу. Як бачимо, це може не відбутися.
Кримські татари готові воювати?
Ні, ми не будемо воювати. Ми готові та можемо воювати, але робити цього не будемо. Питання: за що? Для нас завдання – зберегти народ. Це набагато важливіше, ніж усе інше. Війна в Чечні якраз показала, що це не найкращий шлях. Так, можна пишатися подвигами та жертовністю чеченців. Але якби Дудаєв не починав війни, а йшов нашим шляхом, то вони досягли би багато. Вони не зрозуміли методи нашої боротьби – ненасильницька боротьба та демократичні цінності. Як результат, Кадирова можна по-різному оцінювати, але те, що він врятував власний народ – це факт.
Ми будемо відстоювати інтереси України до останнього. Ми завжди були проукраїнськи налаштовані. І Крим був в Україні завдяки татарам. Ми не сподіваємося на Росію. Вона відома своїм найжорстокішим ставленням до нашого народу. І я не вірю ні Путіну, ні Матвієнко чи іншим політикам, які нам обіцяють ледь не відновлення автономії.
Меджліс оголошував про створення власної самооборони, але принаймні на вулицях Сімферополя їх не видно. Чим вони займаються?
Вони всі на місцях компактного проживання. Забезпечують спокій та контролюють громадський порядок. Кожну ніч на чергування виходять десятки тисяч наших співвітчизників.
Андрій Ілларіонов, колишній радник Путіна, днями на одному з політичних ток-шоу заявив, що у Криму будуть етнічні чистки. Ви вірите, що таке можливе?
Ще невідомо відносно кого будуть ці чистки – до українців їх теж можуть застосувати. Хоча це не називатиметься "чистками". Швидше за все, створюватимуться важкі умови існування, аби люди самостійно покидали півострів. Щодо кримських татар – теж можливий такий сценарій. Тому що татари – мусульманська частина населення.
З Криму вже почали виїжджати кримські сім’ї. Це масове явище?
Останні дані показують, що після 27 лютого загалом з півострова виїхало 150 тисяч людей. З них – майже тисяча кримських татар.
Кримські татари-біженці приїхали у Львів. Фото: AFP
Ви ведете переговори з центральною владою чи з іншими країнами про поселення кримських татар?
Ми не підтримуємо їхній виїзд з цієї території. Процитую слова одного нашого муфтія: "Ті, хто виїдуть за територію Криму серед кримських татар – це не кримські татари і не мусульмани". У цьому я його підтримую. Тому моя сім’я нині в Бахчисараї.
А якщо тут будуть неможливі умови для життя?
Ви, мабуть, погано знаєте ментальність кримських татар. Ми пережили геноцид і втратили половину свого народу. Думаю, гірших умов Росія нам не створить. Та й Росія зацікавлена у стабільності на півострові. Ми не заперечуємо, що контактуватимемо і з російською владою, якщо Крим ввійде до складу РФ. Ми вивчатимемо їхні пропозиції і думатимемо, як нам жити далі. За демократію та демократичні цінності, я наприклад, вже не піду воювати, хоча я і маю великий досвід у боротьбі за демократію. Я був одним із тих, хто 1987 року вийшов на Красну площу, коли на мітингу було півтори тисячі, і підняв плакат із написом "Демократія для кримських татар". Якщо сьогодні навіть не може зберегти територіальну цілісність України її гарант – Америка, то що можна вимагати від маленького народу, якому ніхто не допомагав і виживав завдяки любові до Батьківщини та бажанні зберегти попри пасивність української влади? Але ми любитимемо Україну навіть тоді, коли вже будемо поза Україною. І ми вже вам радитимемо: збережіть те, що залишилось. Не думаю, що у вас це вдасться. Бо ще 1648 року, коли кримськотатарські полки допомагали виграти не лише битву біля Жовтих вод, і з цього моменту почалося становлення української нації, Богдан Хмельницький 1654 року підписав Переяславську угоду. І Росія розірвала вас на дві ноги – правобережжя та лівобережжя.
Спілкувався Сергій Лефтер, Крим
