Останнім часом складається враження, що ширина пояса, що змушений затягнути бізнес, досягла його шиї. Причиною є не лише фінансова криза і проблемне українське законодавство, але й постійні перевірки.
Багато українських підприємців щиро повірили у те, що анонсований і розрекламований владою продовжений мораторій на перевірки бізнесу, принесе спокій від "податкових акул". Мораторій звісно був продовжений до 31 грудня 2017 року, але не для всіх контролюючих органів.
Найбільше бізнесменів повинно обурювати те, що у списку "обраних" залишився головний репресивний апарат знищення малого та середнього бізнесу - наша рідна податкова - "ДФС" та її територіальні органи. Пропонуємо Вам аналіз того, які саме держоргани матимуть право у цьому році проводити планові та позапланові перевірки бізнесу.
Як запевняв Порошенко та Гройсман, Закон №1728 нібито розширює права підприємців. Зокрема, документ дає право бізнесменам не допускати посадових осіб органу державного контролю для проведення перевірки, якщо ними не пред'явлено відповідне погодження Державної регуляторної служби. Документом також регламентуються випадки, коли державний контроль може проводитися. До 31 грудня 2017 року позапланові перевірки будуть здійснюватися держорганами за письмовою заявою суб'єкта господарювання; за рішенням суду; у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Усе це виглядає прекрасно, однак є одне велике АЛЕ...
Під дію мораторію не підпадають держоргани, робота яких (на думку високопосадовців) не впливає на малий і середній бізнес. Мова йде, зокрема, про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Антимонопольний комітет. Крім того, під дію закону не підпадають Державна фіскальна служба та Державна фінансова інспекція, обмеження на перевірки яких регламентуються змінами в Податковий кодекс від 28 грудня 2014 року (обмеження на перевірки підприємств, дохід яких за попередній рік склав менше 20 млн грн).
Державні органи, які перевірятимуть бізнес у 2017 році:
У 2017 році мораторій не поширюється на перевірки юросіб та ФОП такими держорганами:
- органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
- Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР);
- Держпродспоживслужбою;
- ДФС та її територіальними органами;
- Державною аудиторською службою України та її територіальними органами;
- Державною службою експортного контролю;
- Державною інспекцією ядерного регулювання України та її територіальними органами;
- Держпраці та її територіальними органами;
- Державіаслужбою;
- органами Держархбудконтролю (нагляду);
- Мінекології та природних ресурсів;
- Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення;
- НБУ;
- Антимонопольним комітетом України (АМКУ).
Тут виникає логічне питання, а кого Гройсман з Насіровим та Ко відносять до середнього бізнесу і навіщо перекручувати все з ніг на голову? Адже оборот до 20 млн грн - це 1,6 млн грн в місяць (приблизно $60 тис.). І це насправді не середній бізнес, а дрібний, з якого вкотре хочуть видушити усі соки. Для прикладу, при курсі 8 грн/дол це було 480 тис грн на місяць і до цього бар'єру наближались фізичні особи-підприємці.
Щоб не бути голослівними показуємо фотоскріни із Закону №1728:
Документи: zakon3.rada.gov.ua. Для збільшення масштабу натисніть на зображення.
Відтак, знову виникає питання. А для чого було продовжувати міфічний мораторій попередньо виключивши з нього як виняток право податківців перевіряти підприємців?
Досить цинічним на цьому фоні виглядає реакція Президента Петра Порошенка, який оцінив "новації" досить позитивно, відзначивши, при цьому, що скоротиться кількість перевірок бізнесу. Наводимо його цитату: "У зв'язку з прийняттям цього Закону (про мораторій, - ред.) податкові інспекції на рівні районів перетворяться з контрольних та перевіряючих органів в консультативні. Це дуже важливо. Саме такою ми повинні бачити податкову інспекцію, коли підприємець туди звертається і отримує консультації. Більше немає ніяких "маски-шоу", ніяких корупційних схем", - наголосив Порошенко.
Чого чекати дрібному бізнесу у 2017 році?
1. Разом із прийнятим законом про мораторій, держава запровадила й інші форми "батога" для бізнесу і фактично сформувала "букет із нових законів", які суттєво ускладнюють життя українських підприємців. Працював ти чи ні, а податок плати (законопроект 5130). Зміни стосуються фізичних осіб-підприємців (ФОП). З 1 січня ФОП другої і третьої груп зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок в розмірі 704 грн на місяць, навіть якщо тимчасово не мають ніякого прибутку. До цього підприємці не платили, якщо декларували нульовий дохід. Перша група підприємців-спрощенців має можливість платити половину мінімального страхового внеску в розмірі 352 грн на місяць. Після того, як за законопроект проголосувала Верховна Рада, підприємці кинулися закривати бізнес.
Через підвищення податків для підприємців, почалося масове закриття малого та середнього бізнесу, що безумовно може призвести до зростання безробіття в країні. Адже це дуже дивний підхід уряду, коли підприємці повинні платити податок невідомо з чого, навіть якщо вони не отримують прибуток. Продемонструємо останню сумну статистику, яка яскраво ілюструє, що українські підприємства змушені закриватись. В Україні загальна кількість приватних підприємців зменшилася на 128,402 тисячі. За словами засновника OpenDataBot Олексія Іванкіна, остаточна картина сформується не раніше, ніж через кілька місяців.
Інфографіка: opendatabot.com
Очевидно, що ті підприємці які закрились, будуть змушені піти на біржу праці та отримувати грошові надходження з українського бюджету за розміром мінімальної зарплати у 3200 грн, що вже на даний момент складає приблизно 35 млн 200 тис грн. І це лише попередні дані. Кількість ФОПів які закриватимуться у наступні місяці може подвоїтись, або ж потроїтись. Відповідно, сума виплат з бюджету може скласти від 100 до 200 млн грн лише за декілька місяців.
Цікаві порівняння і паралелі можна провести із Польщею. Там також вирішили підняти мінімальну зарплатню з 1600 злотих до 2000, але ж ВВП та інфляція у наших країнах – це дві великі різниці. Згідно з проектом польського бюджету на 2017 рік, ВВП має зрости на 3,6%, а інфляція скласти 1,3%.
У нас же стрімке падіння ВВП та промисловості, стрибок інфляції і знецінення гривні за останні три роки стали тією вбивчою сумішшю, яка дуже негативно вплинула на життєвий рівень населення і впевнено відкинула Україну на місце найбіднішої держави Європи.
2. Вводяться великі штрафи за неоформлених працівників і зарплати "в конвертах" (законопроект 5130). Органи місцевого самоврядування можуть ініціювати і проводити перевірки на предмет "сірих" зарплат і неоформлених працівників та інших порушень трудового законодавства.
- Штраф у розмірі до 3-х мінімальних зарплат (9600 грн у 2017 році) передбачений для роботодавця, який не допускає до перевірки державного інспектора праці (крім випадків, коли предметом перевірки є зарплата "в конвертах" або не оформлення трудових договорів, це вважається більш вагомим порушенням).
- Штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат (320 000 грн), передбачений для роботодавця, який не допустив інспекцію до перевірки, якщо її предметом є зарплата "в конвертах" або неоформлені працівники.
Що буде із підприємцями на численних українських ринках? Варіантів насправді небагато. Їм доведеться закриватись, оскільки багато із них не мають ліцензії. Відповідно, якщо податківці зловлять їх чи "продавця" штраф складатиме 510 грн, а за неоформленого працівника (продавця) - 320 тис грн. І тут з'являється "прекрасна" можливість для маневру - для цього підприємцям легше буде домовитись із знайомим співробітником ДФС про вже трохи призабуті місячні "відкати", до яких так зголодніли бідні податківці. Можна не сумніватись, що відкати масово "ринуть" по вертикалі наверх, аж до найвищих кабінетів можновладців.
3. Очевидно й те, що наприклад мережі супермаркетів, охоронні фірми та інші компанії, які використовують некваліфіковану працю однозначно не поспішатимуть збільшувати розмір зарплати. Швидше за все робітників переведуть на 0,5 чи 0,7 окладу. Водночас, збільшиться податкове навантаження у два рази, що фактично ще раз підтверджує наміри уряду, Верховної Ради та Президента наповнити бюджет за рахунок найдрібнішого бізнесу і тих, хто й так отримує "мінімалку" чи трохи більше мінімальної зарплати.
4. Якщо порахувати вартість податків з мінімальної зарплати, то стане вигідніше переходити на переоформлення своїх працівників у фізичних осіб підприємств, як до цього, наприклад, робили IT компанії, оскільки податок з підприємця 704 грн, а з мінімальної зарплатні 1328 грн.
5. Уряд, замість того щоб стимулювати економіку, здійснює жорстку фіскальну політику та змушує припиняти діяльність самозайнятого населення та остаточно винищити дрібний та середній бізнес на користь олігархів, залишивши, при цьому, найбідніше населення (за субсидії якого найімовірніше заплатять дрібні підприємці), і той невеликий прошарок олігархічних сімей, які й надалі сидітимуть на потоках.
Схоже на те, що підбивши підсумки виплат субсидій за 2016 рік, можновладці зрозуміли, що оскільки населення вкрай збідніло, платити потрібно практично усій країні. Таким чином, в уряді вирішили забрати ці кошти власне із самих роботодавців, які забезпечують роботою низькооплачуваних та некваліфікованих працівників.
