Світ, на думку Шевцової, увійшов у стадію паузи, яка означає втрату напрямку руху. Старі інститути й норми не працюють, а нові ще не сформувалися. Європейський Союз думає, куди рухатись далі, чи, можливо, краще повернутись назад і відсидітись у безпечному кутку.
"Ні Захід, ні світова спільнота загалом не змогли створити нову систему світового порядку. Захід паралізований, задоволений собою, він впав у сплячку. Відмовившись від ціннісного виміру своєї зовнішньої політики, він не може вибратись із кризи, в якій опинилась модель західної ліберальної демократії. І тут трапився такий собі протуберанець на сонці, сплеск однієї нації, яка почала прагнути чогось нового. Цією нацією виявилась Україна", - говорить дослідниця.
ЧИТАЙТЕ: Мікроскопічна компанія з Флориди має великий прибуток з угоди між Пентагоном та росіянами
Замість активних дій Захід вдався до санкцій як інструменту, що посилює рецесію російської економіки. "2015 року навіть за оцінкою провладних економістів, таких як Олексій Кудрін, Росія втратить третину свого бюджету. Але санкції можуть уплинути на тактику Кремля, а в стратегічному плані Росія не зможе відмовитись від спроб уплинути на українську політику", - вважає Шевцова. Адже політика російського самодержавства, що має виняткову здатність перевтілюватись і самовідтворюватись, реалізується через стратегію стримування Заходу та витискання ліберальної ідеології.
Спроба Європи втягнути Росію в діалог для узгодження інтересів ЄС та Євразійського союзу – лише маневр західних політиків для того, щоб відвернути увагу Кремля від України. Однак насправді сумістити інтереси Заходу та Сходу нереально. Адже головна мета агресивних дій Кремля полягає у прагненні зберегти статус центру "галактики" Євразійського союзу – прояві того самого самодержавства.
"Перша мета Кремля – збереження України як головного елемента російської сфери впливу на пострадянському просторі. Друга – Україна як поле бою з Заходом за витіснення європейських цінностей із українського простору. Третя – легітимація російської держави через Україну. Четверта – придушення ідеї протесту в Росії через знищення Майдану в України та апробація нового гібридного типу війни", - каже Лілія Шевцова.
ЧИТАЙТЕ: Путін намагатиметься зламати українців зсередини, – Рефат Чубаров
Чи варто сподіватись на те, що система, збудована в Росії Путіним, розвалиться? З СРСР 23 роки тому це сталося мирним шляхом, під тиском обставин і невирішених проблем, що трапляється дуже рідко. Зараз назріла чергова криза: "Росія не може більше просуватись у рамках самодержавства, відповідати на геополітичні, цивілізаційні виклики, що накопичились. А якщо система не може впоратись із внутрішніми викликами, вона вмирає, падає".
Рятуючись, російська система намагається повернутись у минуле, але це неможливо. Цього не можна зробити навіть за умови відновлення архаїчних традиційних механізмів, легітимації самодержавства через конституції, повернення до репресій і війни як інструменту виживання.
"Оптимальним варіантом для самозбереження російської системи є повна закритість суспільства, - каже політолог. – Відрубати інтернет і все інше. Зробити кожному лоботомію. Та яким чином можна закрити суспільство, якщо еліта не хоче закриватись? Адже російська еліта не схоче жити в державі, яка нагадує Північну Корею. Значна частина цієї еліти надто інтегрована у світовий простір".
За словами Шевцової, російське суспільство вже двічі було в аналогічній ситуації – під час другої чеченської війни 1999 року та під час російського вторгнення до Грузії 2008 року. Ефект від теперішньої "патріотичної війни" триваліший, але електоральний рейтинг Путіна, що підскочив після анексії Криму, вже починає поступово падати. Хоча більшість росіян досі знаходить приводи пишатися і країною, і системою.
Поза тим, наголошує політолог, згідно з опитуваннями, росіяни готові підтримувати війну проти України лише у разі, якщо вона буде переможною та проходитиме без жертв. До війни, на якій ллється кров росіян, мешканці РФ не готові. До того ж, пропагандистські інструменти, за допомогою яких режим Путіна намагається повернути країну в минуле, працюють дедалі менш ефективно.
ЧИТАЙТЕ: Готуються не до сценарію війни, а до війни, або Про державно-політичну свідомість влади
"Жодна автократична влада не може існувати без ідеї, - пояснює Лілія Шевцова. – А використовувати ідею київської хунти та фашистів-бандерівців у довготривалій перспективі неможливо – вона просто перестане діяти". Раніше в матеріалі для The Financial Times вона писала, що Путінові бракує харизми та аргументів Сталіна, щоб мобілізувати Росію на війну проти зовнішнього ворога. Сьогодні Путін веде війну, граючи на національних комплексах росіян, однак знаходити аргументи та підживлювати ненависть до України стає дедалі важче.
Ірина Мацькова
