Витіснення новим урядом прихильників свого попередника з державних ЗМІ було безжальним і суперечливим. Новий центристський уряд Польщі на чолі з Дональдом Туском вже проходить своє перше серйозне політичне випробування після перемоги на виборах 2023 року. Криза в державних ЗМІ, які він прагне очистити від представників правих сил, може стати передвісником того, що, ймовірно, буде тривалою боротьбою з глибоко вкоріненою спадщиною його попередника – партії "Право і справедливість" (ПіС).
Керівництво та управління польськими державними ЗМІ – давня і поляризуюча проблема, опинилися в центрі уваги, оскільки новий уряд прагне обмежити вплив ПіС у цій інституції.
Критика мовника була поширена протягом багатьох років. Під час виборчої кампанії він пропонував "викривлене і відверто партійне висвітлення" від імені ПіСу. Що надзвичайно – один із представників ОБСЄ заявив після голосування, що продукція телеканалу була "гіршою пропагандою, ніж комунізм в 1970-х роках".
Під час правління ПіСу в 2015-2023 роках польські ЗМІ, зокрема державне телебачення (TVP), використовувалися для нападок на політичних опонентів, зокрема членів нинішнього уряду, що викликало неодноразовий осуд з боку європейських інституцій та США. Тому не дивно, що новий уряд визначив своїм пріоритетом зміну керівництва державних ЗМІ, або "заміну еліти".
Проте про процес реформування державних ЗМІ легше казати, аніж зробити, оскільки він пов'язаний з багатьма юридичними пастками та вето президента, яке необхідно подолати.
У середині грудня, через кілька днів після вступу на посаду, новопризначений міністр культури Бартоломей Сенкевич розпочав процес, звільнивши керівництво державного телебачення (TVP), Польського радіо та Польського агентства преси (PAP).
Цей агресивний крок нового уряду був зустрінутий сидячим протестом у штаб-квартирі TVP, в якому взяли участь лідер ПіСу Ярослав Качинський та колишній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький. Качинський виклав позицію ПіСу: "Ми повинні захищати ці ЗМІ саме тому, що ми захищаємо демократію, захищаємо право громадян на доступ до інформації".
Кілька днів потому про свою опозиційність заявив і пов'язаний з ПіСом президент Анджей Дуда, який оголосив про намір накласти вето на державний бюджет на 2024 рік, заявивши: "Ми не можемо з цим погодитися. З цим не можна погодитися з огляду на кричуще порушення Конституції та принципів демократичної правової держави. Суспільні медіа мають бути спочатку відремонтовані чесно і законно".
Уряд не зупинився на досягнутому, перевівши три ЗМІ у стан очікування "ліквідації", в якому вони і залишилися.
Навіть за межами вкрай політичної і дещо зухвалої критики ПіСу, правові підстави для цієї медіаперестановки ставлять під сумнів міжнародні та позапартійні спостерігачі, такі як Ґельсінська фундація з прав людини, а також інші політичні групи, що виступають проти ПіСу.
У нещодавньому інтерв'ю лідер партії "Ліві разом" (Lewica Razem) Адріан Зандберг висловив занепокоєння тим, що крок уряду до встановлення контролю над державними ЗМІ є "юридично ризикованим" і може призвести до "партійності" державних інституцій. Партія Зандберга в інших питаннях підтримує нинішню владу, хоча формально не є її членом. Для уряду цей крок є сигналом того, що його політичні цілі мають бути збалансовані з правовими та демократичними цінностями.
Як приклад, розгортання цієї медіакризи дає можливість зрозуміти, як діє нова політична динаміка в Польщі та як новий уряд підходитиме до розв'язання проблем. Заради справедливості слід зазначити, що він також вирішив інші проблеми, наприклад, припинивши блокаду водіями вантажівок українських прикордонних переходів.
Криза також висвітлює партизанську тактику, до якої вдається ПіС, відходячи від інституційної влади. Вже зараз очевидно, що ПіС повернеться до риторичного шквалу, від якого сам страждав останніми роками, зображуючи себе захисником "демократії" і "верховенства права".
Показовим кроком є те, що "Право і справедливість" анонсувала на 11 січня акцію протесту, яка об'єднає "вільних поляків", що виступають "проти диктатури сили і порушень закону урядом Туска". Ця подія, схоже, тісно пов'язана з великим "продемократичним" маршем під проводом опозиції в червні, який, за оцінками, зібрав близько 400 тисяч людей.
Ця суперечка також висвітлює основну логіку нинішнього уряду і те, наскільки агресивно він планує викорінювати вплив ПіСу.
Професор Сассекського університету у Великій Британії і провідний експерт з польської політики Алекс Щербяк пише, що деякі прихильники уряду вірять у "перехідне правосуддя", в якому правові та конституційні гарантії можуть і повинні бути проігноровані через кричущу поведінку колишнього режиму. Однак, роблячи це, нинішній уряд неминуче підпаде під ті самі звинувачення, які він нещодавно висунув проти уряду ПіСу.
Наразі ще зарано робити висновки, але в міру того, як криза розгортатиметься протягом наступних тижнів, ми побачимо, наскільки ефективно обидві сторони діятимуть, замінивши одне одного. На кону, незалежно від політичних прав і кривд, стоїть верховенство права і повага до правових процесів у все ще розділеній на частини Польщі.
Джерело: CEPA
