Після дискусії громадські діячі та інші гості форуму змогли поспілкуватися з міністром. Команда iPress.ua теж скористалася можливістю поставити декілька запитань Євгену Нищуку.
Сьогодні МЗС Угорщини обурилося через освітній законопроект в Україні. Угорська нацменшина побоюється асиміляції та подальшого зникнення їх культури на Закарпатті. Яку позицію щодо цього має Міністерство культури України?
Наш Департамент у справах релігій та національностей провів обговорення, що співпало із виходом нового закону про освіту. У нас є змішані комісії, зокрема комісія з Румунією, а в подальшому ми будемо обговорювати з Угорщиною. Є позиція держави, але разом з тим ми працюємо над тим, щоб забезпечити всі права для освіти, для послуг культурних, зокрема всіх національних меншин, в тому числі і тих, які зосереджені в Закарпатській області.
Я не нагнітав би цю ситуацію. Вона десь зараз добігає до того, що "десь почули", мовляв будуть якісь утиски. Ніяких утисків не буде. Це природне відстоювання свого інтересу, як це є в кожній країні. Ми обговорювали, що все має бути на паритетних засадах. Якщо є університет в Угорщині, чи в Румунії, то значить треба надати можливість навчання українською відповідно в тих країнах. Усе повинно бути цивілізовано, по-європейськи. У жодній мірі я не думаю, що це має призвести до якихось там конфліктів.
У Києві на магазині люкс-меблів "Емпоріум" на вулиці Грушевського, 4 замалювали графіті. Чи не вважаєте Ви, що цього інциденту не було б, якби була позначка, що це культурне надбання?
Це перш за все освіченість людини. Цей об’єкт – вся будівля занесена як культурна пам’ятка місцевого значення. І людина, яка брала в оренду приміщення, напевно, знала про це. Це елементарно взяти запитати, що це є. Все, що є навколо нього, воно занесене в пам’ятку. Звичайно, що в подальшому ми це можемо, як в народі кажуть, дуже популярно "роз’яснити" і ще раз наголосити…
Але я не впевнений, що для тих, хто робить це навмисно, це допоможе. Навпаки - має бути посилення відповідальності. Ми зараз розглядаємо новий закон про культуру і культурну спадщину, де передбачається посилення відповідальності за пошкодження будь-якої пам’ятки культури, яка є місцевого значення, або національного.
Але ж люди, які розгромили будівлю не несуть відповідальність, а власник магазину за те, що розмалював несе. Якщо будівля є культурною спадщиною, то виходить, що ці люди пошкодили культурну спадщину і також повинні нести відповідальність, хіба не так?
Ви розумієте, що замалювання графіті спричинило конфлікт і це була така реакція (ред. розгром магазину) на конкретну дію, це по-перше. По друге, били вікна самого магазину, який вставив нові вікна. Акт правопорушення є, але це не моя компетенція. Звичайно, що є відповідні органи, які будуть пропрацьовувати позицію обох сторін. Згідно із законодавством, я не знаю, яка буде міра відповідальності. Це вже можна дізнатися у правоохоронних органів, але в нашому випадку принципово важливо відновити графіті. І, коли закінчаться слідчі дії, приведеться в порядок сама будівля, я поговорю з художником, нікнейм якого Соціопат, про те, що ці малюнки повинні бути відновлені, бо вони є важливими, бо вони творилися в час нашої боротьби за гідність і свободу.
Нещодавно Кабінет міністрів України затвердив проект бюджету на 2018 рік. Чи задоволені коштами, які виділені для вашого міністерства?
Задоволеним взагалі важко бути. Але ми раді, що з кожним роком ми системно збільшуємо бюджет. У цьому випадку він збільшений на 900 мільйонів гривень, тобто майже на мільярд, порівняно з минулим роком. У нас нарешті є видатки на "капіталку", тобто те, за рахунок чого ми можемо відновлювати і реставрувати ті пам'ятки культурної спадщини національного значення, які вже дуже у важкому стані, і спрогресувати кошти на місця, що б передбачили і місцеві органи, обласні, міські. Також видатки для відновлення культурної спадщини.
Нам дуже важливо, щоби були збільшені кошти на книговидання. Буквально вчора Кабінет міністрів України погодився додати 50 мільйонів гривень на видавництво книжок, і поповнення нашого фонду в бібліотеках, школах із спеціалізованою літературою – це вкрай важливо. Також важливим є повноцінне входження видатків для Українського культурного фонду, який буде підтримувати мистецькі проекти різного роду: соціальні проекти, культурні, патріотичні. Нам важливо, що нарешті дали кошти на капітальні видатки щодо підтримки мистецьких шкіл, які теж у досить важкому стані. У нас в частині закону про освіту є хороші зрушення в частині реформи мистецької освіти і ми зараз, власне, хочемо виокремите це, тому що ми повинні дбати про підготовку дітей, підготовку тих якісних кадрів, як самих митців, так і менеджерів культури.
Верховна Рада України витратила понад мільйон гривень на перенесення експозиції "Прапор України". Чи не є це марнотратством?
Це є видатки запрограмовані в самій Верховній Раді. Що на що, якщо це в них так запрограмовано… Наприклад, є міська влада Києва, яка хоче встановити прапор на пагорбах міста на території музею Другої Світової війни. За нашими даними, оскільки сильна вітряність, то він повинен бути високий і його повинні бачити – це має бути певний символ. Якщо брати з технічного боку, його необхідно замінювати через те, що його вітер буде розтріпувати мало що не два тижні. Марнотратство це, чи це принципова постанова Київської влади для того, щоб в Києві майорів на всю країну прапор – це питання дискусійне. Не все можна виміряти копійками, адже є певні речі, які впадають в емоцію, додають наснаги гордитися своєю країною, тому однозначно сказати, що "ой, це трата грошей, давайте більше не будемо заносити прапор до Верховної Ради" - так теж не можна.
Чи задоволені Ви роботою В’ячеслава Кириленка, адже раніше ставилися скептично до його призначення?
З В’ячеславом Кириленком у мене винятково робочі стосунки. Я б єдине хотів зауважити, що віце-прем’єр, який курує комітети в частині Міністерства культури, є Павло Розенко. З В’ячеславом Кириленком ми співпрацюємо, як і зі всіма колегами, які є в уряді. У нас абсолютно робочі стосунки. Настільки щільний графік роботи, що не до з’ясувань будь-яких. Все цивілізовано і все по діловому та в робочому режимі.
