"Більшість американців і більшість конгресменів хочуть допомогти Україні перемогти у війні з росією і зупинити поширення автократії в Європі. Більшість людей в Європейському Союзі і більшість лідерів ЄС прагнуть того ж самого", – пише Енн Епплбом у The Atlantiс.
Але, за її словами, невелика меншість законодавців, дехто з яких натхненний путіним або його грошима, дехто схильний торгуватися за інші речі, спромоглася заблокувати або затримати цю допомогу.
Експертка констатує, що по обидва боки Атлантики настала криза. Ультраправа фракція, яка зараз контролює Республіканську партію, захопила Палату представників минулого року і успішно блокує новий законопроєкт про витрати протягом кількох місяців. Прем'єр-міністр Угорщини, який сам є де-факто автократом, також блокує фінансовий пакет ЄС для України.
Зрештою, і європейські прем'єри, і адміністрація Байдена цілком можуть укласти угоди й виділити гроші. Але тим часом, на випадок, якщо їм це не вдасться, за словами авторки, є ще дещо, що можуть зробити американський та європейський уряди.
Енн Епплбом нагадує, що на самому початку війни США, ЄС, Велика Британія та інші демократичні уряди спільно заморозили понад 300 мільярдів доларів російських суверенних активів, переважно в Європі. Це гроші, які росія не може використати або позичити під них. росія також не може скористатися жодним з відсотків, які приносять ці гроші. У той час багато хто вважав, що рішення про заморожування цих активів шокує російський уряд і змусить його відступити. Цього не сталося. Через майже два роки всі країни, які володіють цими активами, на думку публіцистки, повинні зробити наступний крок і передати гроші Україні.
Вона нагадує, що американський вчений-конституціоналіст Лоуренс Трайб вже деякий час просуває цю ідею. У вересні він і команда юристів опублікували 187-сторінкову доповідь, в якій навели "юридичні, практичні та моральні аргументи" на користь передачі російських активів в Україну. Моральний аргумент найпростіший: росія повинна заплатити за шкоду, яку вона завдала Україні.
Фундаментальний юридичний аргумент, як сказав Трайб, ґрунтується на численних договорах, які росія порушила, вторгнувшись в Україну, руйнуючи цілі міста, вбиваючи мирних жителів, навмисно пошкоджуючи електромережі та зерносховища. Вчинивши так, росія втратила будь-яку можливість скаржитися на порушення її суверенітету або прав власності, оскільки вона відмовляє в них Україні.
Щоправда, зауважує Енн Епплбом, Захід вже зробив перший крок, коли заморозив активи. "Якщо у вас є повноваження заморозити активи, ви забрали їх у суверена, який стверджував, що є їхнім власником. Чому вони повинні лежати без діла, поки країна руйнується?", – заявив Трайб. Заморожені активи допомогли б вирішити деякі нагальні бюджетні та фінансові проблеми Києва. Що ще важливіше, 300 мільярдів доларів – це розумний перший внесок на репарації, які росія має сплатити Україні. російські гроші мають справедливо компенсувати українцям шкоду, завдану країною-агресором, і допомогти відновити інфраструктуру, яку та зруйнувала.
Найсильніші заперечення Заходу проти переказу заморожених російських грошей в Україну мали практичний характер. Трайб посилається на "зародження занепокоєння тим, що гегемонія долара опиниться під загрозою, а бажання людей зберігати резерви в США та інших західних країнах буде поставлено під загрозу". Деякі країни можуть побоюватися, що їхні власні активи можуть опинитися під загрозою, якщо вони зберігатимуться в західних фінансових установах, і натомість розмістять їх у Китаї чи деінде.
Як зазнає Енн Епплбом, деякі європейці побоюються, що перерозподіл грошей створить прецедент, який заохотить інших забирати власні національні активи. Ряд колишніх посадовців, включно з колишнім міністром фінансів Ларрі Саммерсом і колишнім президентом Світового банку Робертом Зелліком, а також новим міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Кемероном, тим не менш, висловилися на користь арешту. Наразі не існує альтернативної резервної валюти долару або безпечного місця за межами фінансової системи, в якій домінує Захід, куди могли б піти інвестори. Крім того, як стверджується у звіті Трайба, "допомога Україні в скрутний для неї час варта спекулятивного ризику для долара".
Експертка переконана, що ця частина аргументації зараз має більше значення, ніж у вересні, коли Трайб і його колеги опублікували свій звіт, оскільки ставки для України вищі, а необхідність ризикувати – більша. Криза західного фінансування – криза, спричинена проросійськими політиками і фракціями в наших власних суспільствах, деякі з яких координують свою діяльність з росією – зараз є гострою. Це також помітно підбадьорює путіна, який минулого тижня дав пресконференцію, на якій повторив свою мету в Україні, яка є такою ж, як і два роки тому: знищення української держави. Дисфункція у Вашингтоні та Брюсселі зміцнює віру путіна в те, що він виграє війну, просто дочекавшись, поки Захід здасться.
Передача Україні 300 мільярдів доларів російських активів, на думку авторки, поставить під сумнів цю впевненість. Це покаже путіну, що Захід готовий вжити творчих, навіть безпрецедентних заходів для перемоги у війні. Це також буде популярним не лише в Україні, але й у США та Європі. Більшість людей інтуїтивно зрозуміє справедливість змусити росію заплатити за власні акти вандалізму. Якою б не була репутаційна шкода, яку може завдати Заходу ця передача активів, вона зникаюче мала у порівнянні з репутаційною шкодою, якої зазнає Захід, якщо росії вдасться завоювати Україну.
Чим швидше буде ухвалене це рішення, тим швидше його наслідки будуть відчутні на місцях. "То чого ж ми чекаємо?" – запитує Енн Епплбом.
Джерело: The Atlantic
