Після захоплення Авдіївки російськими військами, вони скористалися можливістю просунути свій наступ на захід. Команда Frontelligence Insight провела глибокий аналіз, використовуючи супутникові знімки, дані з відкритих джерел та різні ресурси, щоб презентувати ключові спостереження щодо ситуації в цьому районі. Крім того, аналіз дає уявлення про те, чого слід очікувати у найближчому майбутньому.
Вихід з Авдіївки ЗСУ. Та стрімке просування орків
Хоча деякі спостерігачі вважають вихід з Авдіївки своєчасним, наша оцінка вказує на те, що початок відступу раніше міг би зменшити втрати. Більш ранній відступ дозволив би уникнути ситуацій, коли військам доводилося прориватися з оточення небажаною ціною або залишати поранених без евакуації, як, наприклад, у сумнозвісному випадку із "Зенітом". Варто зазначити, що рішення про відступ з Авдіївки було прийнято більш оперативно, ніж у Бахмуті 2023 року, що свідчить про певне покращення ситуації.
Завдяки високопрофесійним діям 3-ї штурмової бригади, а також інших спецпідрозділів, було організовано прохід для окремих підрозділів, що відступали, що полегшило відхід, завдавши при цьому значних втрат противнику. Однак деякі опитані нами особи згадували, що не отримували офіційних наказів про відступ, і це рішення ґрунтувалося на тактичній необхідності, а не на формальному наказі. Очікування офіційного наказу могло призвести до того, що вони мали всі шанси потрапити в оточення і бути знищені, хоча наша команда не може оцінити масштаби такого розвитку подій.
Після падіння Авдіївки російські війська продовжили наступ. На момент написання цього аналізу такі населені пункти, як Північне, Ласточкине та Степове вже перебувають під російським контролем. Інші, зокрема Орлівка та Бердичі, наразі залишаються предметом суперечок, і існує ймовірність того, що на момент публікації вони можуть бути вже захоплені або значна їх частина буде окупована.
Як видно на супутниковому знімку від 27 лютого, пожежі та сліди від них простягаються за межі Орлівки, що свідчить про швидкі спроби російських військ перервати зв'язок з населеним пунктом і завдати втрат захисникам. Крім того, повідомляється, що Семенівка зазнає обстрілів з використанням КАБ (керованих авіаційних бомб).
Це твердження також підкріплюється даними FIRMS від NASA – Fire Information for Resource Management System, яка ідентифікує та картографує "теплові аномалії" на місцевості. Використовуючи ці дані, ми створили візуальне представлення зображення, на якому видно "теплові аномалії", такі як пожежі або вибухи за останні 24 години.
Загалом, наша команда припускає, що оборона цих населених пунктів може не утримуватися протягом тривалого часу. Наявність водойм і рельєфу місцевості на заході надає українським силам можливість зайняти вигідніші позиції для полегшення оборони.
Укріплення та оборона. Потрібні ресурси
Frontelligence Insight відзначає значний дефіцит надійних укріплень з бетонних і дерев'яних конструкцій на українській стороні. Неодноразові повідомлення вказують на те, що бригадам, які беруть активну участь у бойових діях, доручають будувати такі укріплення у своєму тилу.
Такий підхід є ризикованим і навіть шкідливим, особливо з огляду на загальновизнану нестачу особового складу на передовій для українських сил. Залучення боєздатних бригад до будівництва фортифікаційних споруд відволікає цінні людські ресурси від виконання важливих бойових завдань. Будівництво стратегічних оборонних позицій вимагає комплексного та професійного підходу, що виходить за рамки лише військових зусиль. Спеціалізоване обладнання та ресурси, такі як бульдозери, екскаватори, гідравлічні крани, обладнання для виробництва бетону, вантажівки, а також такі ресурси, як деревина, разом з логістикою для їхнього транспортування на фронт, є базовою потребою. Враховуючи масштаб необхідних будівельних робіт, українські сили не мають достатніх інженерних можливостей та ресурсів для того, щоб здійснити їх самостійно. Отже, вирішення цього питання вимагає політичної волі та залучення національного керівництва до мобілізації цивільних ресурсів. Крім того, необхідні спільні зусилля з Міністерством оборони для забезпечення ресурсів, необхідних для реалізації такого серйозного проєкту, особливо з огляду на існуючі обмеження у військовому бюджеті.
Це спостереження, а не просто припущення; наша команда уважно стежила за будівництвом російськими військами ліній укріплень на півдні. У цей період російські військові активно залучали субпідрядні цивільні компанії з росії та окупованих територій для забезпечення будівельними ресурсами, технікою, операторами та логістичною підтримкою. Крім того, щоб компенсувати недоліки, росія використовувала вкрадене і "конфісковане" цивільне обладнання. Такий підхід поєднувався зі спільними зусиллями військової та цивільної влади росії за активної участі колабораціоністів на окупованих територіях. Незважаючи на численні скарги щодо розкрадання коштів, якості продукції та інших проблем, проєкт в цілому виявився успішним.
Найближчі перспективи. Потрібні мобілізація та допомога Заходу
Наша команда спостерігає, що через відносно суху погоду поля швидко висихають, що сприяє просуванню російських військ. Всупереч деяким очікуванням, що сезон дощів може перешкодити їхньому просуванню, на жаль, наразі це не так. В той час як ситуація для української сторони є складною з різних причин, таких як нестача боєприпасів і живої сили, неналежна підготовка оборонних позицій та інші фактори, перспективи для російської сторони не є надто оптимістичними. Ось деякі ключові моменти, що стосуються ситуації з просуванням російських сил через лінію фронту:
- російські війська зазнали непропорційно великих втрат під час штурму Авдіївки. На основі геопросторових спостережень нашої команди, оціночна кількість втрат російської сторони під час штурму Авдіївки перевищує ~300 одиниць техніки. OSINT-аналітик Naalsio, який оцінює втрати на основі відео- та фотодоказів, підтверджує, що понад 600 одиниць техніки було пошкоджено, знищено, покинуто або пізніше знайдено. Оцінити втрати серед особового складу складніше, але загальна кількість безповоротних втрат, за даними нині покійного російського військового блогера Морозова, який наклав на себе руки після того, як його змусили видалити свій допис про втрати, становить 16 тисяч осіб.
- Перехоплені дані з переговорів, які наша команда мала можливість переглянути, свідчать про те, що багато підрозділів, які беруть активну участь у бойових діях з літа 2023 року, деморалізовані через великі втрати, некоректні виплати зарплат, недостатню кількість ротацій та недбале ставлення з боку старших офіцерів і особливо генералів. Деякі менші підрозділи на рівні від взводу до роти відмовляються брати участь у бойових діях. Однак важливо зазначити, що російські військові мають ефективну позасудову систему для вирішення подібної поведінки, яка створює лише тимчасові проблеми для них і не повинна розглядатися як критична ситуація для збройних сил в цілому.
- Якість новобранців продовжує погіршуватися. Як повідомлялося раніше, на завершальній стадії боїв за Авдіївку група військовополонених, захоплених у лютому, була завербована в середині січня. Це свідчить про поспішні спроби досягти поставлених цілей за рахунок використання наявних людських ресурсів, незважаючи на відсутність належної підготовки. Хоча високий відсоток втрат серед новобранців може не мати негайного впливу на російську армію, очікується, що він суттєво вплине на її боєздатність у найближчі місяці.
- Незважаючи на відставання у термінах будівництва фортифікаційних споруд, було б неправильно стверджувати, що прогрес відсутній взагалі. Інженерні підрозділи беруть активну участь у підготовці оборонних позицій, подекуди використовуючи дерев'яні, бетонні та металеві конструкції. Наш аналіз вказує на недостатній масштаб цих зусиль, що призводить до нестачі інженерних підрозділів, обладнання та особового складу, і є наслідком відсутності скоординованих ініціатив на національному рівні. Це означає, що російські війська, ймовірно, в якийсь момент зіткнуться з цією обороною, і залишається невизначеним, чи зможуть вони досягти прориву й оточення ще одного великого населеного пункту.
Підсумок. Ситуація для ЗСУ залишається дуже складною, що зумовлено багатьма чинниками, такими як затримка з мобілізацією, недостатнє будівництво фортифікаційних споруд, помилки під час кампанії 2023 року і, що особливо важливо, критична нездатність партнерів доставити обіцяні боєприпаси, незважаючи на попередні зобов'язання. Як наша команда підкреслювала в грудні, Україна, ймовірно, зазнає подальших територіальних втрат, особливо на територіях, здобутих влітку 2023 року. Однак ми не передбачаємо повного краху фронту, оскільки російські війська продовжують непропорційно витрачати ресурси для відносно незначних досягнень. Незважаючи на намагання максимізувати переваги у найсприятливішій ситуації з 2022 року, їхньому прогресу бракує необхідного масштабу, щоб спричинити колапс українських сил. Це свідчить про те, що після вичерпання свого наступального потенціалу вони будуть змушені зайняти оборонну позицію – сценарій, який може спрацювати на користь України, якщо Захід надасть достатню військову допомогу, щоб підтримати українські мобілізаційні зусилля.
Джерело: Frontelligence Insight
