Тімоті Снайдер у статті "Пропагандистська війна Росії загрожує українським євреям" пише: "Насильство є засобом відволікти від простих фактів, а пропаганда перетворює насильство на абстракцію, людей – на символи, і особливо зараз, коли російське втручання в Україну стає дедалі більш масштабним і становить дедалі більшу загрозу".
Як нагадує історик, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров пригрозив, що Росія відповість, якщо існуватиме загроза російським громадянам в Україні.
Ця заява змусила Снайдера замислитися над питанням, ким саме є ці громадяни.
Снайдер розмірковує: "В Україні є люди, які ідентифікують себе як росіяни – близько однієї сьомої частини населення, але вони не більші громадяни Росії, ніж мешканці Квебеку – громадяни Франції. Подвійне громадянство в Україні заборонено. Тому відповідь на питання така: російськими громадянами в Україні є військові, які вже там перебувають. Якщо продовжити логічний ряд, то можна сказати, що Лавров нарешті визнав, що військові без опізнавальних знаків – "зелені чоловічки" – є російськими солдатами".
ЧИТАЙТЕ: Окупанти після підписання Женевських угод визнали свою приналежність до Збройних сил РФ
В інформаційній війні, продовжує Снайдер, ніхто не страждає так, як євреї. Від самого початку революції вони були об'єктом російської пропаганди: "Нам говорили, що чинний український уряд складається з антисемітів, фашистів і нацистів. Лунали заклики до російського втручання, щоб врятувати українських євреїв".
Саме таку версію подій, йдеться далі у статті, представляли Заходу, і вона навіть була успішною, однак вона повністю провалилася у самій Україні.
Однією з багатьох помилок Путіна Снайдер називає його припущення, що євреї України ідентифікуватимуть себе з Росією.
"Українські євреї, зокрема, з великих спільнот Києва та Дніпропетровська, дали мені зрозуміти, що не мають жодного бажання отримати захист з боку Росії", - пише історик.
На його думку, за 25 років української незалежності євреї сформували власну ідентичність. Вони підтримали Майдан і чинили опір спробі режиму Януковича встановити диктатуру. Євреєм був один із вбитих снайпером у лютому київських протестувальників.
Сьогодні, йдеться у статті, євреї є присутніми у суспільному житті України: "Один з них – віце-прем'єр, другий – губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський. Він повернувся із Швейцарії, взяв відповідальність за область, називає Путіна "маленьким на зріст шизофреніком" і пропонує винагороду за захоплених "зелених чоловічків".
Снайдер зазначає, що, до прикладу, Михайло Добкін "є, напевно, одним з найбільш помітних проросійських політиків України, він - єврей, і як і Коломойський, і є активним і сильним політиком, але у жодному разі не жертвою і не символом". Це, на думку автора, є навіть більш важливим, ніж те, що євреї підтримали українську революцію.
ЧИТАЙТЕ: У ці скрутні часи євреї - на боці вільної та демократичної України, - Jewish Journal
Коли відбуватимуться вибори, продовжує Снайдер, українські євреї навряд чи голосуватимуть за єврейського кандидата. Відданість великої кількості українських євреїв ідеї незалежності України – справа громадянської, а не етнічної, ідентифікації.
"Зведення євреїв до їхньої етнічної приналежності – це перший крок до перетворення їх на колективний символ у пропагандистській історії, у ситуації, коли ті, хто вдається до більшого насильства, розповідають свою версію першими", - стверджує Снайдер.
"Євреї в Україні щодня спростовують стереотип про те, що єврейські меншини у Східній Європі є лише потенційним матеріалом для новин, майбутніми жертвами якоїсь великої сили", - переконаний історик.
Однак євреї можуть бути жертвами, і якщо російське втручання продовжиться, то вони ними і стануть, як і цигани та кримські татари, які разом з українцями та усіма іншими вже страждають там, де російські сили контролюють українську територію.
ЧИТАЙТЕ: Путін: Дурниці це все! Немає на сході України російських підрозділів, нема спецслужб
Листівка, у якій від євреїв на контрольованій окупованій російськими військами території вимагали зареєструватися, цілком природно спричинила побоювання, хоча її назвали провокацією. У статті йдеться, що історія Голокосту демонструє, що небагато речей є більш небезпечними для євреїв, ніж руйнування держустанов і правопорядку, що і є метою і наслідком політики Росії. Безпосереднім наслідком російського вручання став бандитизм, і євреї у Донецьку та Луганську не можуть розраховувати на правопорядок.
Снайдер резюмує: "Втручання в Україну відволікло нас від багатьох важливих речей. Однією з них є реальність революції, якій вдалося повалити владу клептократа. Іншою важливою річчю є крах російської зовнішньої політики, яка посиленням тиску на попередній український режим отримала протилежний від бажаного результат: плюралізм і вибори".
"Однак, перш за все, ми не помітили, як досвід революції і контрреволюції дозволив людям переосмислити свою ідентичність. Євреї в Україні стали українськими євреями", - наголошує історик Тімоті Снайдер.
