У ці скрутні часи євреї - на боці вільної та демократичної України, - Jewish Journal

Ми, євреї, не можемо забути тисячолітні звірства і переслідування, тому ніколи не забудемо про Голокост. Але ми також пам’ятаємо нашу боротьбу за волю та незалежність. Сіонізм – це єврейський націоналістичний рух, або ж прояв єврейського націоналізму, який зміг відродити єврейську державу на біблейській землі. У скрутні часи небагато держав і політиків підтримували нашу національну ідею. Ми боролися за наше майбутнє, наших дітей і нашу свободу майже без допомоги, але досягли успіху. Підтримка декількох держав під час війни за незалежність 1948 року мала надзвичайну важливість. Єврейська нація після голокосту, яка змагалася з великими труднощами, врешті перемогла. Держава Ізраїль є вічним доказом матеріальності нашої національної ідеї.

Сьогодні Україна охоплена полум’ям. Її столиця Київ нагадує зону бойових дій. Український народ повстав 21 листопада 2013 року, одурений власним урядом. Цей уряд мав підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. За тиждень до євроінтеграційного саміту у Вільнюсі уряд вийшов з угоди. Політологи вважають це рішення наслідком диктату Президента Російської Федерації Владіміра Путіна. Замість євроінтеграції було запропоновано альтернативний план — Митний союз під егідою Росії. Україна є важливим фактором у геополітичних іграх Росії з метою відродження імперії. Без України Росія у політичному вимірі залишиться азійською державою. А для президента Путіна Україна як член Європейського Союзу дорівнює геостратегічній поразці у завданні утримання кордонів колишнього Радянського Союзу незмінними. Президент України Янукович прийняв позику від Росії у розмірі 15 мільярдів доларів, що сама по собі перекреслила євроінтеграцію навіть у перспективі.

Нове покоління українців зібралося на Майдані незалежності в Києві для мирного протесту проти зради їхніх мрій стати частиною Європи, щоб більше не бути під політичним і економічним керуванням Російської Федерації. Під час мирних протестів на Євромайдані спеціальні міліцейські підрозділи декілька разів жорстоко атакували та розганяли молодь, застосовуючи невиправдану силу. Багато людей зазнали побоїв та потрапили до лікарень. Однак силовий сценарій влади призвів лише до активізації протистояння. Десятки тисяч людей з того часу продовжують збиратися на Майдані. Тепер його називають Євромайданом.

Мирні демонстранти врешті-решт втратили терпіння 16 січня 2014 року, коли уряд затвердив закони, що нагадують постанови військового часу. Ці закони були прийняті з усіма можливими порушеннями парламентських процедур і правил і по самій своїй природі є неконституційними. Наступного дня люди вийшли протестувати на вулиці. Вони стали будувати барикади в урядовому кварталі, і тоді почалися відкриті сутички зі спеціальними підрозділами міліції та внутрішніми військами. З того часу з боку протестантів загинуло щонайменше п’ять осіб, і багато було поранено.

Український народ у регіонах відгукнувся і почав захоплювати адміністративні будівлі, змушуючи губернаторів керівної політичної партії (Партії Регіонів) піти у відставку. Уряд відповів жорсткими діями міліції та внутрішніх військ.

Світові важливо зрозуміти: конфлікт ініціювали не українські націоналісти чи радикали. Це не вони прагнуть влади. Так, вони і справді у перших рядах, протистоять спецпідрозділам і військовим. Однак в авангарді ми бачимо і тисячі звичайних українців звідусіль. Вони борються за вільну та демократичну країну, вони проти корумпованого та проросійського уряду, вони хочуть збудувати націю та незалежну державу. Вони хочуть безпечного майбутнього для своїх дітей.

Прийшов час відкинути старі міфи радянської пропаганди про українських націоналістів і Україну загалом. Українці, як і євреї, хочуть жити у власній країні, де вони можуть вільно спілкуватися українською мовою, де вони будуть у змозі зробити європейський вибір і, врешті-решт, де більше не буде російського диктату.

Нам, євреям, небайдужа українська незалежність і український народ. Ми можемо сказати, що в ці скрутні часи євреї — на боці вільної та демократичної України.

Д-р Владімір Меламед – директор архіву та бібліотеки, історичний куратор у Музеї Голокосту в Лос-Анжелесі.

Оригінал: Jewish Journal.

Переклад: Світова преса про Україну та #Євромайдан