Шість причин бути обережним щодо шансів на успіх української опозиції
Лукан Вей, політолог з Університету Торонто, що спеціалізується на демократизації авторитарних та гібридних режимів, відвідав "Євромайдан" у Києві та виклав свої міркування у блозі на веб-сайті The Washington Post.
Вей відзначає, що хоча ступінь спонтанної самоорганізації людей у Києві на Євромайдані дійсно захоплює, в Президента Януковича є чітка перевага над протестувальниками та опозицією. Цю перевагу він пояснює шістьма причинами:
1. Опозиції бракує гідного довіри політика, який може очолити протестний рух.
На боці опозиції повинен бути один провідний лідер, якого мали б однозначно підтримати інші опозиційні політики, як Ющенка у 2004 році.
2. Громадянське суспільство – це "чудовий регулювальник на дорозі", але не сила, що мобілізує маси.
Оскільки переважна більшість протестувальників приїхала до Києва з власної ініціативи, неясно чи хтось має контроль над масами, що вже перебувають на Майдані, і, відповідно, здатність зберігати масштаб протестів.
3. Щури залишатимуть корабель, що тоне, лише якщо є інший корабель, на який вони можуть перебігти.
Політика з правлячої Партії Регіонів просто нікуди піти, незважаючи на відсутність підтримки Януковича. "Історія показує, що авторитарні лідери можуть довго залишатися при владі, навіть якщо режим має слабку підтримку у країні, але опозиція повинна бути навіть ще більше розколотою".
Фото: president.gov.ua
4. Янукович переміг на демократичних виборах.
В опозиції немає чітких правових підстав вимагати проведення дострокових виборів. Крім того, Янукович переміг у 2010 році на відносно чесних виборах, перебуваючи до них в опозиції.
5. Підтримка населенням України інтеграції з Європою не є цілком категоричною.
Вей має на увазі те, що, за певними опитуваннями, 40% населення підтримують вступ до ЄС, а 30% - вступ до Митного Союзу.
6. Протести не можуть тривати вічно
Йдеться про те, що протести вибухнули всерйоз лише після насильницької зачистки Майдану незалежності, що було тактичною помилкою Януковича. Вей не виключає, що зараз Янукович може утриматися від застосування сили, дозволивши протестами просто згаснути. Досвід Сербії (1996/1997 рр.) та Ірану (2009 р.) може підтвердити це припущення.
Зближення України з Росією лише їй зашкодить
The Washington Post у своєму редакційному коментарі робить висновок, що угодами, укладеними у Москві у вівторок, Володимир Путін та Віктор Янукович зробили крок до реалізації своїх короткострокових політичних амбіцій за рахунок блага власних країн у довгостроковій перспективі.
Путін завдяки угодам зберіг свою мрію про Євразійський Союз, яким керуватиме Москва. Янукович отримав шанс залишитися при владі та зберегти багатства, які накопичила його сім’я, а також уникнути економічних та політичних реформ, що були ціною інтеграції з ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи обманув Янукович Путіна
Як вважає видання, Путін очікує від Януковича вступу до Євразійського Союзу, можливо після його переобрання у 2015 році.
Доброю новиною для більшості українців, що виступають проти вступу до Євразійського Союзу, є те, що перемога Путіна, найімовірніше, буде пірровою. Росія навряд чи може дозволити собі купити українських облігацій на 15 млрд доларів, коли її власна економіка переживає стагнацію, а знижка на газ зашкодить "Газпрому", що генерує більшу частину доходів російського стабілізаційного фонду.
Оскільки Янукович не проводитиме реформ, покликаних стабілізувати українську економіку, Україна, мабуть, знову зіткнеться з небезпекою дефолту за рік чи два. Видання оптимістично дивиться у майбутнє:
"Водночас, жодними грошима чи репресіями не вдасться придушити нове покоління українців, що прагнуть західних свобод та процвітання. Рано чи пізно, спроба створити альтернативну імперію авторитаризму та корупції у центрі Європи у ХХІ столітті завалиться під власною вагою".
Фото: AFP
На думку The Washington Post, західні дипломати повинні і надалі підтримувати українську опозицію та застерігати Януковича від репресій, рекомендуючи при цьому протестувальникам працювати над відставкою уряду, що мала б бути досягнена у демократичний спосіб. Видання вважає, що досі існує шанс, що Януковича можна буде змусити погодитися на проведення дострокових парламентських виборів. Хоча й він може спробувати фальсифікувати результати президентських виборів на свою користь, тиск з боку Заходу міг би все одно привести до чесного змагання між кандидатами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Московські угоди: про що домовилися Путін і Янукович
Іншими словами, спроба Путіна придбати Україну – це "гра з нульовою сумою, запозичена з минулого століття". Заходу слід інвестувати у майбутнє України, яке можна знайти на вулицях Києва.
Битва за Україну
Дмітрій Трєнін, директор Центру Карнегі у Москві вважає російсько-українські угоди, укладені у вівторок у Москві, "ризикованою грою" Путіна, що дорого коштує Росії. Основною метою Путіна, при цьому, залишається інтеграція України у Євразійський Союз.
На думку Трєніна, Україна насправді не схиляється до союзу з Росією, а тому Путіну доведеться докласти серйозних зусиль, щоб переконати українську економічну еліту та її політичних клієнтів, що їм буде краще разом з Росією (альтернативою є повільне зближення з ЄС). Путін знає, що він не може довіряти практично жодному українському політику чи олігарху. Мабуть, йому доведеться посприяти формуванню нової проросійської української еліти, що сформулює новий український проект на заміну нинішньому, що полягає в окремому існуванні України від Росії. Це дуже складне завдання, якщо його взагалі можна реалізувати. Проте, якщо Росія не впорається з ним, то, у кінцевому підсумку, все одно програє.
Фото: AFP
Звісно, це довгострокові цілі. Тим часом, Кремлю доведеться мати справу з низкою сильних опонентів. "Євромайдан", як і очікувалося, сприйняв угоди, укладені у Москві, як продаж Януковичем України Путіну. Звісно, Майдан розійдеться перед Різдвом та не збереться автоматично знову. Його лідери не є всемогутніми. Проте, він символізує новий етап формування української нації, що бачить себе частиною Європи, а не Євразії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путин пытается доказать, что в России есть политика. Янукович - что в Укране политики нет
Зараз ЄС треба потайки зітхнути з полегшенням: йому вдалося уникнути катастрофи, беручи на себе відповідальність за величезну країну, економіка якої перебуває на межі краху. Проте, ЄС не погодиться з цією поразкою та працюватиме з Майданом у майбутньому. Для США геополітичний наступ Росії є неприйнятним, і Вашингтон докладе зусиль, щоб зупинити його. Оскільки на початку 2015 року відбудуться президентські вибори, наступний рік виглядає вирішальним у визначенні майбутнього вектору руху України. Росія заявила про свою ціну, тепер битва за Україну вступила у новий етап.
Путін – це шкідник, а не стратег
The Financial Times у своєму редакційному коментарі називає президента Росії "шкідником", і висловлює думку, що укладені цього тижня російсько-українські угоди є ще одним свідченням жорстких методів Путіна.
Зараз президент Росії не залишає у світу сумніву, що він прагне повернути Росії глобальний вплив, який вона мала у ролі Радянського Союзу. Ця мета є точно недосяжною, але це не означає, що Путіна можна недооцінювати. У 2013 році він точно досягнув успіху у встановленні російського впливу на світовій арені. Одним з трьох значних досягнень його зовнішньої політики (двома іншими є збереження позицій Башара аль-Ассада у Сирії та надання притулку Едварду Сноудену) цього року є угоди, укладені Росією та Україною у вівторок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повна інтеграція
ЄС, як вважає видання, роки намагався наблизити Україну до Заходу шляхом укладення Угоди про асоціацію. Але своїми самовпевненими діями Путін повернув Київ у російську сферу впливу, прийнявши рішення про надання йому кредиту на 15 млрд доларів та значної знижки у ціні на газ.
Колаж: durdom.in.ua
Втім, незважаючи на жорсткі методи дипломатії Путіна, Заходу навряд чи варто готуватися до нової Холодної війни. Росія Путіна насправді є "будинком, збудованим на піску". Її економіка та державні фінанси залежать від високих цін на нафту. В Росії немає стратегічного бачення, що кидає виклик США. Вплив Росії обмежений кількома регіонами світу, зокрема частково Східною Європою, частково Близьким Сходом, але вона має незначний вплив в Африці, Латинській Америці чи Азії. Росія не є стратегічним конкурентом США, вона просто "дипломатичний шкідник" у тих питаннях, які вона сама обирає.
Треба зрозуміти, що цього року дипломатія Путіна досягла успіху не тому, що президент Росії обдурив Захід. Це просто Захід дозволив йому себе обдурити. Якби ЄС та МВФ, як і Росія, вирішили позичити Україні 15 млрд. доларів, які потрібні останній, без будь-яких жорстких умов, то це цілком могло б "прив’язати Київ до Заходу". Але це була б неприйнятна для самого Заходу пропозиція. Надання Україні 15 млрд. доларів без вимоги проведення економічних реформ підірвало б фундаментальні принципи, на яких було засновано ЄС.
