Рішення російського керівництва частково заборонити ввезення турецької плодоовочевої продукції - це удар по власним громадянам. Відповідати на збитий військовий літак забороною ввозити помідори – це ж так по кремлівськи. Нехай вороги відчують усю міць Росії.
Проти турків направлений людський вимір російських санкцій: одностороннє скасування безвізового режиму та заборона для більшості турецьких громадян працювати в Росії. Мандат на набір турецьких працівників на монопольній основі Кремль видасть тільки "своїм" компаніям.
Розглянемо основні причини, чому конфлікт між Туреччиною та Росією обов'язково буде вигідним Україні:
1. Для України новина про те, що "Турецький потік" пішов у небуття, неймовірно позитивна. Цікаво, що так уже збіглося за часом, що всього кілька днів тому надійшла ще одна хороша новина з Брюсселя - Євросоюз відкинув російський проект "Північний потік-2". Таким чином, обидва шляхи (південний і північний), за якими Росія хотіла обійти Україну в поставках газу до Європи, тепер повністю заблоковані. Як то кажуть, шах і мат!
Фото: EPA
Відповідно, Кремлю доведеться ще довго терпіти українську "трубу", яка, будемо відверті, забезпечує нашій державі значні валютні доходи. Мрії закінчити прокачування свого газу через Україну до 2019 року Путіну доведеться просто забути.
2. Інша безумовна вигода від нинішнього конфлікту між Росією і Туреччиною для України полягає в тому, що втративши великий російський ринок, турки звичайно ж змушені будуть намагатися нарощувати поставки своїх товарів в Україну. А це неодмінно призведе до зниження цін на овочі та фрукти з Туреччини. Простіше кажучи мандаринки на Новий рік та Різдво українці мають всі шанси купляти дешевше.
Фото: ukr.segodnya.ua
3. Конфлікт Туреччини і Росії після катастрофи Су-24 в Сирії може сприяти деокупації анексованого Криму. І тільки на перший погляд може здатись, що це пусті фантазії чи мрії. Загострення відносин між Туреччиною і РФ може серйозно вплинути на долю окупованого Криму. Анексія стала можливою в тому числі і через "тихеньку", але цілеспрямовану позицію Ердогана, якого сьогодні українці так щиро полюбили. Правда, дещо призабули, а може й не знали, що крім "схвилювань" і "глибокої стурбованості", по суті, пан президент нічогосінько не зробив, обмежившись хороброю заявою що не визнає права Росії на Крим.
Фото: censor.net
Туреччина не приєдналася до санкцій і продовжувала постачати в Росію продовольство, забезпечувала транспортне сполучення з окупованим Кримом.
Два роки Туреччина, незважаючи на всі декларації про визнання територіальної цілісності України, не робила нічого, щоб продемонструвати свою готовність до відмови від контактів з Кримом і навіть до захисту кримських татар, чиї лідери неодноразово зустрічалися з керівниками Туреччини - в більшості випадків безуспішно.
4. Босфор і Дарданелли. Ці слова протягом століть застрягали невимовним страхом в горлі російських царів. Не оминула ця доля і нинішніх. На перший погляд, при чому тут Україна. Але є одне "але": прохід по цим надважливим протокам регулюється не конвенцією ООН, а Конвенцією Монтре від 1936 року. Її свого часу підписав і СРСР. Потім правда намагався переглянути, виставляв ультиматуми Туреччині. Нічого з цього не вийшло. Так от, цей документ дозволяє Туреччині накладати (або скасовувати) обмеження по тоннажу для торгових суден під прапорами нечорноморських держав (у військовий час).
Вид на протоку Босфор. Фото: AP
Значна частина експорту України безпосередньо залежить від роботи портів і пропуску суден через протоки. Плани Міністерства інфраструктури щодо відкриття "перевалочного порту" для вантажопотоків "річка-море" передбачають можливості прийому великотоннажного транспорту. У тому числі суден-гігантів, які українські прибережні порти просто не можуть прийняти. Сюди ж можна віднести поки ще теоретичні можливості появи в України LNG терміналу. Поки що з усіх спірних питань торговельного мореплавства Туреччина знаходила підтримку з боку РФ. Ще б пак, Росія має свій флот і не зацікавлена у зайвій конкуренції.
В Україні вже кілька років планують будівництво LNG терміналу. Фото: produced.in.ua
Україна не може оперативно побудувати потрібну кількість суден з необхідним тоннажем. Та й покупців на такі "продукти" серед українських компаній не знайдеться. Вихід - домовлятися з Туреччиною. У тому числі і з питань проходу (в українські порти як місце призначення) суден великої тоннажності. В тому числі газових і нафтових танкерів. І знову, працює гасло "куй залізо поки гаряче" - це момент який МЗС зобов'язаний використовувати.
5. Не настільки важливою, але без сумніву, найбільш приємною вигодою у російсько-турецькому "холіварі" є те, що здійсниться одвічна мрія всіх українців – нарешті росіяни заберуться з турецьких курортів (як до речі і з єгипетських). Ні тобі п'яних дебошів, невігластва, хамства, скандалів та "кримнашів".
Фото: traveltheworld.com.ua
Конфлікт між Росією і Туреччиною навряд чи матиме військове продовження, однак подальші суперечки з турками можуть закінчитися для Росії катастрофічно. Перекриття проток порушить постачання армійського угруповання в Сирії, зажене її в глибокий оперативний "котел" і створить передумови для великої військової поразки Росії в Сирії.
Це не гібридна війна з ослабленою Україною. Це війна з колишньою імперією, у якої ще й "постосманські" амбіції збереглися, з сильною армією і офіцерами, навченими у Вест-Пойнті, з 80-мільйонним населенням, і країною-членом НАТО.
Фото: sekuritaci.cz
Якщо офіційний Київ вчасно подасть чіткі сигнали Анкарі, а за ними підуть конкретні дії, то чорноморський союз - Україна-Туреччина - стане не менш важливим, ніж союз по лінії Україна-Польща-Литва.
Ну а миритися Путін з Ердоганом, схоже, зовсім не збираються. Швидше навпаки.
