Хвороба, або Захворювання — патологічний процес,
який проявляється порушеннями морфології,
обміну речовин чи / та функціонування організму
Затяжна хвороба з симптомами сліпоти, втрати рівноваги, та серйозними вродженими проблемами головного мозку заразила наше суспільство ще із Козацької Доби, вилікувати яку і до сьогодні неможливо.
Підписання Хмельницьким Переяславських Угод було першим симптомом. Хвороба прогресувала. Споконвіків українці не могли і не можуть досі відродити свою самобутність. А вже сьогоднішня, чергова спроба вилікуватись привела до рецидиву, перемігши який, ми повинні стати вільними.
У чому ж наша проблема?
Систематичний аналіз проблем українського народу проводить Юрій Шевельов у своїй праці "Москва. Маросейка". Автор аналізує історію через її вплив на сьогодення, пише про намагання козаків захопити Москву. Яким чином? Маросєйка - це вулиця Богдана Хмельницького у Росії. Це був осередок української культури в Москві. Саме звідти українська інтелігенція хотіла завоювати Росію, насамперед культурно, адже тоді, в ХVІІ столітті, Москва значно відставала від Києва, що і було першою перемогою українців. "Нова держава постає тільки в перемозі над своїми сусідами" - пише Шевельов, що доцільно було б назвати гаслом культурного завоювання. А чи відбулось те завоювання? Відбулась перша блискуча спроба і непоправна поразка, яка, здається, і поставила клеймо на українську націю – клеймо блискучого початку та фатального кінця.
Переяслав як невідворотна помилка козаків
Богдан Хмельницький та козацька старшина впевнено йшли на Переяслав, адже за умовами угоди вони зберігали внутрішню незалежність та цілковиту незалежність зовнішніх відносин. Вони йшли, щоб бути ближчими до ворога, щоб дізнатись його сутність і перемогти його. Козаки вірили у силу думки українських інтелігентів, яка потребувала угрупування та глобалізації.
Єдина вуличка могла сколихнути всю Москву, але, натомість, пізніше стало зрозуміло, що саме Переяслав став точкою відліку захоплення України Москвою. Козаки присягли царю "бути їм із землею і городами під царською великою рукою невідступно". Відповіді від російського боярина Бутурліна не було, що слугувало початком зруйнування Гетьманщини. Ми отримали повну політичну залежність від Москви та неспроможність інтелігенції протистояти. Переяслав мав бути вирішальним ударом, а став фатальним знищенням українців!
Чим була спричинена чергова поразка інтелігенції в отриманні бажаної свободи та абсолютної влади? Чіткої відповіді на це питання немає, адже це ряд проблем, які виникли в час Козаччини і знайшли відображення в сьогоднішньому суспільстві. Насамперед, це Кочубеївщина – люди, які підкоряються сильнішим, шукаючи самовираження. Далі - інтелектуальна еміграція, ментальні особливості, які полягають у подоланні комплексів, ховаючись за "мужнім плечем" Росії – низку проблем, які шукають свого вирішення із Сивої Давнини, і які сьогодні треба подолати українцям, щоб вступити назустріч майбутньому.
Перший крок ми зробили – почали майдан, сколихнули світ, розбудили націю з соціал-комуністичного сну. Ми з гордістю говоримо, що 22 роки жили в державі Україна, проте, тільки один живем у незалежній демократичній Українській державі. Проте справа залишається незакінченою, адже наш "дружній" російський сусід не зміг змиритись із здобуттям українцями справжньої незалежності. "Друг" показує свою силу, адже не може бути, щоб вічна на колінах "Малоросія" встала і пішла самостійно! Війна на Сході країни прекрасно це ілюструє. Не ми почали боротьбу, проте нам її закінчувати, але чи вдасться? І як зробити так, щоб відповідь на поставлене питання була ствердною?
Приклад для наслідування
Мій дядько служив у Німеччині у 80-ті рр. ХХ століття. В той час німці прекрасно розуміли свою потребу у відновленні та створенні сильно-могутньої держави (напевне тому, що так звикли) і робили вони це вправно і послідовно. Як згадує мій дядько, німці швабрами та водою з милом мили тротуар(!) біля своїх будинків, і це при тому, що їх ніхто це не змушував робити.
Бути відповідальною, стриманою та культурною нацією німців навчив Гітлер. Безумовно, людина-диктатор, тиран і фашист. Проте, якщо розглядати його як фундатора виховання свідомості ідеальної нації (на фоні переконань у етнічній політиці), то можна вважати Гітлера хорошим зразком для наслідування як для українців, так і для інших народів.
Незаконно, у 1933 році, захопивши владу, Фюрер (нім. Führer – вождь) починає діяти. Найперше, знищує внутрішнього ворога (опозицію), встановлює одноосібну владу і намагається вивести країну із краху, в якому перебувала вся тогочасна Європа.
Гітлер – єдиний в історії політик, який виконав усі передвиборчі обіцянки після приходу до влади.
У розпалі Великої депресії, нацистському уряду вдалося відновити процвітання і покінчити з масовим безробіттям, завдяки потужним військовим витратам і змішаній економіці, яка базувалась на поєднанні засобів вільного ринку і планової економіки.
Звичайно парадокс виходить, оскільки людина, яка сама порушувала закон, навчала цілу націю дотримуватись його. Але їй це, однозначно, вдалося.
Ідея "ідеальної нації" також починала втілюватись у життя. До прикладу, численні розстріли "зайців" у трамваях у нацистські часи. Та навіть голокост – все це мало одну єдину мету – усунення суспільних проблем та тяжіння до ідеалу.
Так, Гітлер винищував мирне населення, але разом із тим, він "лікував" націю від покидьків, які її плюндрують. "4,5 роки боротьби проти брехні, дурості і підступності" - первісна назва "Mein Kampf", книги, куди фюрер записував свої погляди щодо нацистського управління державою. Частина правди у тій первісній назві є.
Безумовно, Гітлерівські режими принесли багато жертв, проте сьогодні німці мовби запрограмовані на те, що порушувати закон не можна. Вони вилікувались, що ілюструє їхня сьогоднішня розважливість, цілеспрямованість та принциповість.
Можливо, саме такого "лікування" і потребує українська нація (не вся, звичайно, проте деяка її частина)?
По той бік зла
Всі і кожен говоримо, що ми змінились, зруйнували зазомбовану свідомість, проте у чому проявляється та світлість, яку ми отримали? Та нічим абсолютно! Ми продовжуємо скаржитись на безробіття, корупцію у державних органах, низький рівень виробництва, дискомфорт буденності (ями на дорогах, брудні під’їзди, недопалки на тротуарах), інтелектуальну міграцію… А що ми зробили для того, щоб уникнути тих всіх проблем? Нічого!
А починати доцільно кожному із самого себе! Проблеми не зникнуть тільки від того, що ми про них говоритимемо. Нам треба діяти! Треба руйнувати Шевелівську Кочубеївщину, або сьогоднішнього "ДНРівця" чи ЛНРівця". Викорінювати їх із лав нашої нації, і робити це можна ( и навіть варто?) за прикладом Фюрера. Тоді ми обов’язково вилікуємося, а в гіршому випадку досягнемо ремісії.
Підкоривши вершини у вирішенні вічних проблем, ми станемо свідками повернення історії, яка негативно розвернеться за 360 градусів в бік Москви, адже з негативного досвіду Переяслава, ми впевнено можемо стверджувати: "Прагнення захопити владу над незалежною державою, посіваючи там свою культуру, несе за собою стовідсоткову поразку!"
Уляна Бойчук
