Щоб зрозуміти вплив потенційного грецького виходу із зони євро, уявіть собі операційну кімнату всередині букмекерської контори.
Поки хірурги готуються до ампутації враженої гангреною ноги для запобігання поширенню інфекції на здорові частини тіла, гравці тим часом роблять ставки на те, яку наступну кінцівку будуть ампутувати.
Розмови про можливий вихід Греції вже підірвали довіру інвесторів до єдиного валютного простору 17 країн і сприяли підвищенню вартості запозичень для Іспанії та Італії. Це також робить складнішим заплановане повернення на ринок фінансування в наступному році для Ірландії та Португалії, які зараз впроваджують реформи відповідно до жорстких програм фінансової допомоги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євростат: 17 країн єврозони наростили борги до рекордного рівня
Деякі європейські політики і керівники центральних банків чітко вбачають в цих ампутаціях безнадійно хворих частин європейської економіки повчальний урок іншим, щоб ті не зловживати привілеями євроклубу. Як англійці в філософському романі Вольтера "Кандида", вони вважають, "корисним стратити якогось адмірала час від часу, щоб надихнути інших".
Інші політики і учасники ринку побоюються, що намагання штовхати Грецію в напрямку виходу із єврозони почне ланцюгову реакцію, що завдасть величезних витрат для інвесторів та платників податків, і, можливо, викличе розпад єврозони.
Ангела Меркель та Маріо Монті. Фото: AFP
Канцлер Німеччини Ангела Меркель, найпотужніший політичний лідер Європи, опинялася по обидва боки цієї дискусії в різні часи.
Вона сказала, в листопаді минулого року, що забезпечення стабільності євро є більшим пріоритетом, ніж забезпечення продовження членства Греції. Але вона також говорила, що грецький вихід призведе до катастрофічного "ефекту доміно", який віджене інвесторів від Європи.
Формування минулого місяця нового грецького уряду, який прагне дотримуватися програми узгодженої із Єврозоною і Міжнародним валютним фондом в обмін на приблизно €240 млрд у вигляді позик, привів лише до тимчасового полегшення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європа потребує сміливих рішень для того, щоб пережити цьогорічну літню кризу
Греція знову відійшла від курсу фінансових та економічних реформ, відповідальний за приватизацію державних підприємств посадовець подав у відставку минулого тижня в знак відчаю з приводу затримок, а Європейський центральний банк перестав приймати облігації Афін, як заставу для кредитування грецьких банків.
Експерти тепер змагаються у прогнозах, в якій країні можуть бути більш зацікавленими у виході із єврозони першими – Німеччині чи Греції, і загалом у країнах-кредиторах чи державах боржниках.
Американський економіст Нуріель Рубіні, який регулярно прогнозує кінець світу для Європи, припустив, що Фінляндія, північна держава із потрійним позитивним фінансовим рейтингом, може бути першою на виході через занепокоєння про постійні зобов’язання, які країни-кредитори змушені надавати слабакам єврозони.
"Якщо Греція продовжуватиме наближатися до виходу, а Італія та Іспанія в кінцевому підсумку втратять доступ до ринків, це вимагатиме ще більше ризикованої фінансової підтримки з боку ядра єврозони; Фінляндія може вирішити, що додатковий кредитний ризик перебільшує користь із перебування в єврозоні", - пише Рубіні на своєму сайті EconoMonitor.
Незалежно від їх точності, такі пророцтва показують, як саме тепер європейські уряди та законодавці розглядають членство в єврозоні: як гру з негативним кінцевим результатом, у якій кожна держава відчуває себе жертвою дій і рішень своїх партнерів.
Іноземні валютні стратеги із Bank of America Merrill Lynch придумали теорію гри для того, щоб проаналізувати, яка країна єврозони отримає більший економічний інтерес в таких обставинах.
Простіше кажучи, теорія гри стверджує, що гравці можуть не довіряти один одному для того, щоб співпрацювати або можуть побачити більше вигоди для себе у відмові від співпраці, не дивлячись навіть на те, що результат був би кращим для всіх гравців, якби вони співпрацювали.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишній економіст МВФ розкритикував політику фонду
Таким чином, у той час як Німеччина і Греція обидві виграють від того, що Греція виконуватиме свою програму жорсткої економії, а німці погодяться приймати спільні облігації єврозони, жодна з цих країн, мабуть, не буде здійснювати цей курс, тому що жодна не бажає брати на себе ці жертви.
Застосовуючи ті ж методи для економіки добровільного виходу з євро, стратеги Девід Ву і Афанасіос Вамвакідіс дійшли до висновку, що Італія та Ірландія мали б більшу зацікавленість у виході, ніж Греція.
На відміну від них, Німеччина має найнижчі стимули покинути євро, ніж будь-яка інша країна, незважаючи на свою економічну міць і сильне фінансове становище, тому що країна буде страждати від зниження темпів зростання економіки, можливо, вищих витрат на позики і негативного платіжного балансу,- розповіли вони.
Вони також доводять, що Італія має відносно високу ймовірність здійснити впорядкований вихід і може отримати істотний виграш в питаннях конкурентоспроможності і економічного зростання з більш слабкою валютою.
Берлусконі вважає, що вихід із Єврозони не буде "богохульством". Фото: Фото: reporterus.com
Колишній прем'єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі, який розмірковує про політичне повернення на загальних виборах наступного року, сказав, що вихід з єврозони жодною мірою не буде "богохульством".
Європейський валютний союз був офіційно оголошений остаточним і незворотнім. Маастрихтський договір не передбачає варіантів виходу країни з єврозони після того, як країна приєдналася до євро, хоча в Лісабонському договорі 2009 року вперше було передбачено юридично можливим вихід країни з Європейського Союзу.
Представник ЄС, який бере участь у врегулюванні кризи, говорячи на умовах анонімності через важливість питання, сказав, що це завдасть фатального удару впевненості у євро, якщо єврозона стане виглядати, "як коридор із дверима, які обертаються на всі боки".
Проте, деякі зовнішні експерти кажуть, що відсутність пункту про вихід є одним із конструктивних недоліків євро, який потрібно виправляти.
Представник Федеральної резервної системи США, політик Джеймс Буллард сказав цього місяця, що можливості для виходу країни з економічного і валютного союзу є одним з головних питань, що стоять сьогодні перед політиками ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Релігійний розкол Єврозони
"Загальний рефрен про те, що жодній країні ніколи не буде дозволено покинути Європейський валютний союз (ЄВС) не стимулює країни вживати заходи, необхідні для підтримки свого членства", заявив він у своєму виступі в Лондоні.
"Заходи, розраховані на те, щоб стимулювати країни залишитися у ЄВС повинні розглядатися дуже ретельно в майбутньому. Повинна бути розроблена політика з прицілом на ці стимули, і не можна припускати, що політичні процеси в майбутньому повинні підтримувати ЄВС за будь-яких обставин", - додав він у своєму виступі в Лондоні.
Буллард згадав приклад, наведений у роботі економіста Рассела Купера із Європейського університету, за яким було запропоновано створити штрафну санкцію під назвою "Euroisation", при якій держава-боржник буде залишатися в євро, але втратить право голосу та доступ до кредитування ЄЦБ, допоки її фінансова поведінка не покращиться.
Це могло б задовольнити бажання кредиторів змусити фінансових "грішників" платити штраф, але це навряд чи зможе втримати докупи єврозону.
Оригінал: Reuters
Переклад: iPress.ua
