В Україні до проблеми регулювання секс-бізнесу привертається все більше уваги. Другий рік поспіль у Києві проходять масові акції. Цього разу активісти провели акцію за декриміналізацію секс-послуг. Учасники маршу виступали за скасування адміністративної відповідальності за добровільне надання інтимних послуг повнолітніми людьми. Водночас, відбувався й контрмітинг, учасники якого виступали за впровадження кримінальної відповідальності для клієнтів (так звана "шведська модель"). iPress.ua спробував з’ясувати, чи потрібна Україні декриміналізація секс-бізнесу, чи вбереже вона секс-працівників від порушення їх прав.
Моделі регулювання секс-бізнесу
- Шведська модель. Карають винятково клієнтів, а не секс-працівників. Цією моделлю керуються Франція, Швеція та Північна Ірландія. Криміналізація проституції у Швеції призвела до скорочення ринку проституції і зменшення торгівлі людьми. Водночас дослідниця антропології сексуальності Університету Альберти Дафна Рачок називає негативну сторону цієї моделі. Експертка відзначає, що секс-працівники у Швеції навпаки скаржаться на поліцію, яка поводить себе із ними набагато грубіше, ніж було раніше.
- Декриміналізація проституції. Це означає, що в країні скасовуються закони, які забороняють секс-працівникам надавати сексуальні послуги, клієнтам використовувати ці послуги, і відповідно, організовувати їх роботу. Наприклад, в Іспанії проституцію декриміналізували ще в 1995 році.
- Легалізація секс-послуг. У Німеччині проституція законна з 2002 року. Німкені, які надають секс-послуги, мають право звертатися до суду за стягненням грошей з клієнта, мають власні правозахисні організації, сплачують податки та навіть отримують пенсію. За такою ж моделлю секс-бізнес регулюється в Нідерландах.
Сьогодні секс-працівники в Україні виступають за декриміналізацію проституції. У 2015 році правозахисна організація Аmnesty International опублікувала доповідь, у якій закликала декриміналізувати проституцію у всьому світі. Експерти дійшли висновку, що права секс-працівників порушують через те, що проституція є криміналізованою і маргіналізує таких людей в очах суспільства.
"За" декриміналізацію
Директор першої в Україні самоорганізації секс-працівників "Ліга-Легалайф" Юлія Дорохова в коментарі iPress.ua розповіла, чому в Україні варто декриміналізувати секс-бізнес.
Передусім, за її словами, "Ліга-Легалайф" виступає власне за декриміналізацію, а не легалізацію секс-бізнесу.
"Декриміналізація – це відміна статті 181 частина 1 Адміністративного кодексу, в якому передбачене покарання за заняття проституцією", - каже Юлія Дорохова.
Довідка. Ст. 181-1 кодексу України про адміністративні правопорушення (кУпАП) передбачає, що заняття проституцією тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 85 до 170 гривень, а повторне протягом року – від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 136 до 255 гривень.
Головуюча самоорганізації додає, що в разі декриміналізації мали би зникнути й статті 302 (звідництво) і 303 (сутенерство) Кримінального кодексу.
Довідка. Зазначені дії караються штрафом до 850 гривень (п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або обмеженням волі на строк до двох років. Якщо займатись цим систематично, або вчиняти ці дії організованою групою, правоохоронці можуть притягти до кримінальної відповідальності та покарати до позбавлення волі до п’яти років.
"Водночас ми виступаємо за посилення відповідальності за примусове заняття секс-роботою. Ми проти використання в секс-роботі неповнолітніх! Простими словами, ми за добровільний вибір професії. Людина повинна бути дорослою та усвідомлювати, чим вона хоче займатися. Ми проти насилля!", - переконує Юлія Дорохова.
Розповідає, що декриміналізація може покращити доступ до медичних послуг та ставлення правоохоронців.
"Секс-робота – це група ризику передачі ВІЛ-інфекції. Відтак, що глибше в тіні перебувають секс-працівники, тим важче доступна ця група. Вони не можуть звернутися за медичними послугами, не піддаватися насиллю і з цього всі витікаючі обставини. Бувають ситуації, коли жінка пережила сильний психологічний вплив і їй потрібна допомога. Таких програм в Україні не існує…".
"Ліга-Легалайф" провела опитування, в якому взяли участь 75 секс-робітниць, середній вік яких склав 30,8. Відповідно до нього, секс-працівники не отримують якісні медичні послуги, зіштовхуються зі зневажливим ставленням і вимаганням грошей, коли звертаються за медичною допомогою. В опитуванні також зазначено, що поширеним видом порушення прав з боку поліції щодо секс-працівників є вимагання грошей, приниження словами, загрози, шантаж і тиск. Має місць і грабіж.
"Якщо дівчину зґвалтували, розірвали документи, або примушували до якихось дій, чи може вона звернутися в поліцію і сказати, що під час надання секс-послуг проти неї відбулися насильницькі дії? Чи допоможуть їй правоохоронні органи?", - говорить Юлія Дорохова.
Директор "Ліга-Легалайф" заявляє, що "секс-працівники хочуть, щоб їх не переслідували. Вони хочуть рівних прав зі всіма іншими. На жаль, рівень насилля в Україні дуже високий. Тим паче, що дуже часто жертва не розуміє, що вона піддається насиллю".
Для того, щоб жінку не насилували й не били, вона старається працювати із сутенером, якому віддає дуже великий відсоток. "Це її захист. Якби насилля не було, то й необхідності в сутенерах не було би".
Разом з тим, Дорохова переконана, що проблема секс-індустрії напряму пов’язана з маргіналізацією професії в суспільстві.
"Усім знайома така ситуація, коли батьки говорили в дитинстві, якщо не будеш вчитися, то підеш вулицю підмітати. Є види робіт, які дуже сильно стигматизують. Те саме й у секс-бізнесі. Чомусь світська левиця і дівчина, яка живе за рахунок папіка (багато чоловіка, - ред.) – це нічого страшного. Якщо ж секс-працівниця надає послуги, то це погано. А яка різниця?", - розповідає вона.
"Жінок, які зараз на вечірках вибирають собі кавалерів або навпаки, колись називали куртизанками, а тепер світськими левицями. Скільки є випадків, коли жінка живе з чоловіком за розрахунком? Вона його не любить і живе з ним через певні причини. Що таке проституція? Це надання сексуальних послуг за винагороду. Фактично в нас люди не готові визнати, що великий відсоток населення живе саме так", - переконана директор "Ліга-Легалайф".
Врешті-решт, Юлія Дорохова впевнена, що в будь-якому випадку на чолі або в ланцюзі секс-бізнесу є правоохоронні органи, які отримують немалу частину від цього.
"Які найприбутковіші бізнеси? Торгівля зброєю, новітні технології, наркотики, гральний бізнес та секс-індустрія. Давайте подивимося, кому це (декриміналізація, ред.) невигідно та, хто найбільше кричить, що це недобре. Давайте подивимося, кого це позбавить великого доходу. Жоден тіньовий бізнес не може існувати без прикриття. У цій схемі, хто замішаний? Хто зазвичай прикриває цей бізнес?"
За словами співрозмовниці, коли йде перерозподіл влади, або захоплення бізнесу, то страждають тільки ті, хто надають секс-послуги.
Чоловіки в секс-бізнесі
Останнім часом, в секс-бізнесі з'являється все більше чоловіків: гетеросексуалів, бісексуалів, гомосексуалів та навіть трансгендерів. Як пише Ua-reporter, проституція серед чоловіків процвітає.
"Клієнтів, як не дивно, стає все більше і більше. Що характерно, до 50% складають зразкові сім'янини, гетеросексуали, які на старості років намагаються урізноманітнити свої інтимні зв'язки".
Також, стимулом займатися секс-бізнесом є хороший заробіток. Цілком логічно, що найбільше утисків зазнають гомосексуали та трансгендери. Причиною є високий рівень насильства та нетерпимість серед суспільства. Також секс-працівники гомосексуали діляться на "вуличних", "за викликом" та "елітні". Відтак, чоловічий бізнес не надто відрізняється від жіночого.
Керівник "Точка опори ЮА" Тимур Левчук розповідає, що принципової різниці між гомо і гетеро як такої нема. "Здебільшого секс-працівники виступають за повну легалізацію їхньої роботи без навішування "умов", чи появи держави в цьому процесі".
"На мою думку, важливо, щоб держава не втручалася і не створювала перешкод, одночасно з цим забезпечувала секс-працівників психологічною чи консультаційною підтримкою, щоб дбати про здоров'я секс-працівників, протидіяти поширенню ВІЛ чи інших інфекцій. Також важливо, щоб поліція була дружньою, в такому випадку секс працівники зможуть звертатися за допомогою після насилля/пограбування/тощо", - заявив Левчук в коментарі для iPress.ua.
"Декриміналізація все одно приведе до легалізації, я не вірю, що від "неофіційного прибутку" відмовляться, тому єдиний варіант перетворити його у "офіційний прибуток", - додав співрозмовник.
Суспільство не готове?
Психолог Марта Білик розповідає, що декриміналізація це вже другий крок, який повинна робити держава. За її словами, спершу потрібно пояснити населенню, що означатиме декриміналізація.
"Наше суспільство має певне ставлення до жінок такої професії. Перш за все слід починати зі ставлення до людей цієї професії. Зміни в суспільстві сприймаються легше, якщо вони відбувають поступово", - говорить Марта Білик.
Як розповідає психолог, кожна зміна це ризик. "Ми переважно боїмося якихось змін, тому що переживаємо за наслідки. Якщо ми говоримо про секс-бізнес, то це питання довіри, безпеки, питання, що буде далі".
Також співрозмовниця iPress.ua наголосила на значенні традицій, в яких виховуються українці.
"Потрібно говорити про певні рамки і традиції, в яких ми ростемо, які нам передаються з покоління в покоління. Є певні норми, які ми відтворюємо, що для нас є нормальним, а що ні. Відповідно в Україні так склалося, що секс-бізнес це щось не надто нормальне, недозволене. Крім того, Україна є достатньо релігійною державою. З точки зору релігії ми повинні говорити, що це є порушенням багатьох правил та канонів. Однак релігія це тільки одна з частин!"
Водночас, як зазначає Марта Білик, не можна стверджувати, що українці зовсім неготові до декриміналізації.
"Є поняття, що під собою передбачає декриміналізація. Якщо йдеться про захист секс-працівників, то напевно, це щось потрібне. Потрібно чітко розуміти, які наслідки несе декриміналізація. Для цих працівників це те, що їм потрібне, і відповідно суспільству потрібне прояснення цього".
І знову політика
У Верховній Раді поки не говорять про готовність змінювати законодавче поле. Ініціювання такого законопроекту очевидно стане потужним ударом по рейтингах депутатів. Якщо населення у своїй більшості негативно ставиться до секс-працівників, то воно апріорі не підтримуватиме депутатів. І навіть, якщо знайдуться депутати, які пожертвують своїм рейтингом, то більшість, швидше за все, не проголосує за закон.
Зокрема, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Ірина Суслова вважає, що зняття адміністративних штрафів – це фактично легалізація секс-роботи, яка порушує права людини.
У коментарі для iPress.ua Ірина Миколаївна заявила що ставиться до легалізації проституції однозначно негативно.
"Треба чесно визнати, що легалізувавши проституцію, ми легалізуємо брудний бізнес сутенерів, які як тримали жінок у напіврабстві, так і будуть тримати", - резюмувала Суслова.
За її словами, легалізація порушить базові принципи Конвенції про захист прав людини щодо заборони примусової праці.
"Крім того, легалізація проституції не викорінить її тіньовий сектор. Тобто замість однієї проблеми, ми матимемо дві", - переконана народний депутат.
На думку Суслової, держава не може застосовувати суто економічні підходи до вирішення питання секс-бізнесу.
У 2015 році народний депутат від групи "Воля народу" Андрій Немировський зареєстрував у Верховній Раді законопроект щодо регулювання секс-індустрії. Проте цей документ він відкликав через неготовність суспільства. "Цей законопроект викликав дуже різку реакцію у суспільстві", – визнав депутат.
Немировським вважає, що це питання вимагає вирішення, але переконаний: має йтися не про декриміналізацію, а про легалізацію.
"Декриміналізація нічого не дасть, має бути легалізація. Потрібно, щоб це було правильно легалізовано, з врахуванням позицій усіх сторін", – вважає депутат.
На його думку, сам факт реєстрації законопроекту мав позитивний вплив.
"Люди почали звикати, розуміти, що це є, а раніше – замовчувалося. Законопроект виконав свою роль, він привернув увагу до цієї проблеми, тепер суспільство має вирішити, що робити далі", – каже Немировський.
У 2015 році нардеп Михайло Гаврилюк заявляв, що в Україні потрібно легалізувати індустрію надання сексуальних послуг за гроші. Зокрема, депутат зазначив, що секс-бізнес вже давно легалізований в багатьох країнах світу і подібне рішення захистить українців від венеричних захворювань. Також, за словами Гаврилюка, гроші від індустрії можуть поповнювати бюджет країни, а не осідати в гаманцях правоохоронців і чиновників, які у власних інтересах контролюють цю нелегальну діяльність. Однак, Гаврилюк так і не взявся розробляти законопроект, обмежившись заявою, що готовий підтримати такий закон, якщо його хтось напише.
***
Вирішення питання надання секс-послуг в Україні - патова ситуація: потрібно надати права тим, кого держава вважає нелегальними працівниками. З одного боку ми маємо попит і пропозицію, тобто зникнення бізнесу з ринку малоймовірне. На сьогодні в секс-індустрії в Україні задіяні близько 70-100 тис осіб. Відтак порушується питання, чи мають секс-працівники рівні права з усіма іншими людьми на якісні медичні послуги та неупереджене ставлення правоохоронних органів і суспільства? Серед переваг декриміналізації є те, що вона може дозволити секс-працівникам звертатись до поліції, якщо проти них здійснюватимуть насилля на роботі. Окрім того, як пише видання "Політична критика", декриміналізація покращить ситуацію із захворюваннями. "Дослідження, проведені в трьох містах Австралії, показали, що працюючи в зареєстрованих борделях, секс-працівники мають кращий доступ до презервативів, лубрикантів та медичних послуг", - йдеться в статті.
Щодо проблеми торгівлі людьми, то видання наводить приклад із декриміналізацією секс-бізнесу в Новій Зеландії. "Департамент США з питань торгівлі людьми оцінює Нову Зеландію як одну з країн, яка проводять найбільш ефективну боротьбу з торгівлею людьми. Завдяки політиці декриміналізації і секс-працівники, і клієнти відчувають велику свободу і більш схильні говорити про відомі їм випадки примусу до секс-роботи або ж про секс-робітників-мігрантів, привезених в країну нелегально". За 5 років з моменту декриміналізації секс-роботи у Новій Зеландії (з 2003 по 2008) не було відомо жодного випадку торгівлі людьми з метою продажу їх в секс-індустрію.
З іншого боку йдеться про нелегальний бізнес в українській державі. Упроваджені моделі в інших країнах не дозволяють говорити, що якась із систем спрацює в Україні. Жодна модель не виключає насильства та торгівлю людьми. Тобто, декриміналізувавши секс-бізнес, держава може спростити життя, як секс-працівникам, так і сутенерам. Дві сторони будуть у виграші, однак у зоні ризику залишаться ті, кого насильно змушують надавати секс-послуги.
