Після того, як у 1989 році останні радянські війська залишили Афганістан, фактично розбиті повстанцями, яких споряджали і направляли США, до штаб-квартири ЦРУ надійшла телеграма, що складалася з двох слів: "Ми перемогли". Це був один з останніх епізодів Холодної війни, який допоміг підштовхнути Радянський Союз до розпаду через два роки. Але Америка залишила після себе країну, яка швидко поринула в громадянську війну, зрештою ставши тренувальним майданчиком Аль-Каїди для атак 11 вересня на Сполучені Штати, а згодом і місцем двадцятирічної війни, яка закінчилася виведенням американських військ і поразкою.
Десятиліття потому один з архітекторів таємної стратегії проти Радянського Союзу опублікував мемуари, в яких закликає адміністрацію президента Джо Байдена робити більше для підтримки боротьби України з росією. В книзі "Всіма доступними засобами" Майкл Вікерс також аналізує, чому США можуть навчитися зі своїх минулих помилок і пропущених застережень в Афганістані, пише Associated Press.
У фільмі 2007 року "Війна Чарлі Вілсона", який розповідає про надсекретні зусилля США в Афганістані у 1980-х роках, Вікерс показаний як штатний експерт ЦРУ з озброєння, який швидко розуміє, що потрібно підтримуваним американцями моджахедам.
Сам Вікерс стверджує, що Сполучені Штати можуть зробити більше, щоб допомогти Україні виграти війну і завдати сильного удару по москві.
"Адміністрація не завжди чітко заявляла про те, чого вона насправді хоче в Україні, – сказав Вікерс у нещодавньому інтерв'ю АР. – Говорити: "Ми будемо з ними стільки, скільки буде потрібно" – це не те саме, що допомагати їм перемогти. Ми повинні допомогти українцям якнайшвидше".
Син пілота армійської авіації часів Другої світової війни, Вікерс виріс у Каліфорнії і був першим у своїй родині, хто вступив до коледжу. Під час останнього семестру він вирішив, що хоче спробувати працювати в ЦРУ, ставши спочатку "зеленим беретом". Зрештою, він приєднався до агентства у 1983-му, у віці 30 років.
Трохи більше року потому Вікерса викликали до кабінету Гаста Авракотоса, який очолював оперативну групу ЦРУ в Афганістані. На той час радянські війська перебували в Афганістані вже п'ять років, нібито для підтримки комуністичного уряду в громадянській війні.
В офісі Авракотоса, пише Вікерс, стояв "манекен радянського солдата в протигазі, з автоматом АК-47 і в повному бойовому спорядженні". "Манекен нагадував усім, що радянсько-афганська війна ведеться без особливих обмежень", – розповідає автор.
Як зазначає AP, ЦРУ зібрало групу для озброєння афганців, які використовували американські кулемети, міни, протитанкову та зенітну зброю проти краще оснащених радянських військ. Саудівська Аравія допомагала фінансувати закупівлі зброї і боєприпасів з Єгипту і Китаю, які переправлялися через Пакистан до Афганістану. У Вашингтоні представник Техасу Чарлі Вілсон допоміг проштовхнути сотні мільйонів доларів таємного американського фінансування.
За словами Вікерса, він контролював постачання більш смертоносної зброї, посилив підготовку і розвіддані для бійців опору, а також активізував кампанії таємного впливу. Перший повний рік його участі, 1985-й, був "найкривавішим роком війни", коли загинуло понад 4 000 радянських військовослужбовців.
"Менш ніж за рік я пройшов шлях від участі в операціях до керівництва таємною війною немислимого масштабу, – пише Вікерс. – Таке могло статися лише в ЦРУ".
Зростаючі втрати у війні змусили Радянський Союз вийти з неї, поступово передавши відповідальність місцевому комуністичному уряду у 1989 році.
Невдовзі після цього Вікерс залишив ЦРУ і зайнявся бізнесом та науковою діяльністю. Але він повернувся до роботи в уряді після терактів 11 вересня 2001 року, коли Сполучені Штати знову увійшли до Афганістану, цього разу зі своїми військами, і швидко повалили Талібан.
Як високопосадовець Міністерства оборони за президентів Джорджа Буша-молодшого та Барака Обами, Вікерс брав участь в операції США з ліквідації лідера "Аль-Каїди" Усами бен Ладена, збільшенні американських військ у Афганістані та подальшому виведенні, а також у протидії піднесенню угруповання "Ісламська держава" в Іраку та Сирії.
AP нагадує, що за першими перемогами США в Афганістані послідувало повстання, яке затягнулося на два десятиліття і зрештою Талібан відновив свою силу. Війна врешті-решт закінчилася падінням підтримуваного Штатами уряду в Кабулі та хаотичним і кривавим виведенням військ у серпні 2021 року, що продовжує викликати гнів у Вашингтоні.
І були відгомони 1980-х років. Одним із лідерів антирадянського опору був пуштунський командир Джалалуддін Хаккані. Його син Сіраджуддін став лідером так званої "Мережі Хаккані", яку звинувачують у нападах на американських солдатів і афганське цивільне населення, а зараз є міністром внутрішніх справ в уряді Талібану.
Вікерс вважає, що до кінця президентства Обами США фактично зайшли в глухий кут в Афганістані. Він критикує колишнього президента Дональда Трампа за угоду з талібами, яку називає "угодою про капітуляцію", а також Байдена за те, що він здійснив виведення військ.
AP переконане, що Вікерс залишається впливовим голосом у Вашингтоні щодо росії. Він стверджував перед вторгненням торік, що США повинні спробувати стримати москву, перекинувши бойові літаки в Європу і надавши протитанкову і протиповітряну зброю Україні, як це було у 1980-х роках.
Україна спростувала американські прогнози про те, що її уряд швидко підкориться рф, і те, що дехто вважав партизанським конфліктом, натомість перетворилося на більш традиційну війну з двома арміями, які окопалися на проміжку сотень миль.
Вікерс зазначив, що між цими двома конфліктами, окрім спільного супротивника в особі москви, є ще деякі аналогії. Однією з них є те, що США повинні будуть допомогти відновити Україну і встановити гарантії безпеки після закінчення війни.
Як розповідається у фільмі "Війна Чарлі Вілсона", американська підтримка Афганістану різко скоротилася в роки після того, як звідти пішов останній радянський генерал, що спричинило внутрішні війни і підйом Талібану – те, що як зазначає сьогодні Вікерс, було "не найкращою серією подій".
"Українці продемонстрували чудову згуртованість навколо своєї національної ідентичності та захисту своєї території і своєї політики. Але зараз це криза. І це екзистенційна загроза. Тому треба бути уважними до всього", – попереджає Вікерс.
Джерело: Associated Press
