Можна б було і не звертати на чергову фантазію лідера самопроголошеної республіки, якщо б ще 16 червня паблік "Київської народної республіки" не анонсував на полудень дня початку радянсько-германської війни "хресну ходу проти війни і інтеграції України у Євросоюз".
Звісно, ті 500 молодих людей, які за годину до початку ходи окупували площу напроти входу у станцію метро "Арсенальна", не побачили у цьому випадковість. "В нас була інформація, що під час хресної ходи відбудеться проголошення київської народної республіки, – каже 27-річний ротний з батальйону "Азов" Ігор Криворучко. – Після цього вони мали піти до Арсенальної. Ми не мали цього допустити". Левова частина молодих людей ховають свої обличчя, вочевидь, не довіряючи міліції.
Фото: Олексій Гордєєв для iPress.ua
За півгодини до полудня націоналісти йдуть до Києво-Печерської Лаври зустрічати непрошених гостей. Навряд вони чули, що – ходять плітки – зранку на привокзальній площі збирали успіх безробітних на якийсь "проект". Юнак у балаклаві каже, що спілкуватись з творцями "Київської народної республіки" йдуть представники "Правого сектору", "Патріоту України", УНА-УНСО, "Сили людей" і навіть Громадської варти Дарницького району м. Києва. Знову стало чути знайомі гасла "Бандера прийде – порядок наведе!", "Путін – х*ло!" та "Смерть ворогам!".
Усіх їх біля Лаври чекало жорстоке розчарування. Нікого з тих, хто міг би проголосити київську ерзац-республіку, помічено не було. Перед першим входом у святу обитель націоналісти зустрілись не тільки з бійцями Внутрішньої служби (одно з них вони по дорозі навіть побили) , а й з батальйоном "Київ-1". Деякі бійці з останнього під час виконання гімну України навіть зняли кепки та співали.
Єдиним гідним опонентом для молодих людей виявились вірні Української православної церкви Московського патріархату. "Як я можу відноситись до матів, які звучать біля храму?", – запитує молода жінка, що стоїть поряд з міліцією. Згодом дискусії про "Московську церкву" та Росію заходять у глухий кут, і за годину молоді радикали шикуються і йдуть туди, звідкіля вийшли. Їхня агресія по дорозі виллється на найближче відділення "Сбербанка Росії".
Фото: Олексій Гордєєв для iPress.ua
Щойно радикальні протестувальники залишили простір напроти Лаври, міліція перейшла у режим очікування. Але не згорнула свою діяльність. Причина - біля Успенського собору проходить хресна хода, яка відбувається тут кожного року. Раптом лідерську ініціативу небагатолюдного мітингу "проти Євросодому" перехоплює відлучений у 2011 році від православної церкви Валентин Лукіяник, голова Союзу православних братств.
На площі напроти храму з’являються люди у колорадських стрічках. "На Майдані були безпорядки, а монархія – це мати порядку", – переконує 57-річний киянин Сергій Гусак. На лацкані його одягу – георгіївська стрічка, яка, за його поясненням, нагадує про події 1941-1945 років. Про ерозію ролі цієї стрічки він навряд чи чув.
Однак на запитання, чи знає хтось про створення "Київської народної республіки" та Павла Губарєва, майже кожен відповідає негативно. Вони на ході, в них своє, традиційне.
Однак і виключно релігійним дійством це не назвеш. Лукіяник, який мав складні відносини з настоятелем Києво-Печерської Лаври митрополитом Павлом, перевів тон проповіді на політичні рейки.
Робити це йому регулярно заважав неякісний гучномовець. Час від часу останній то не працював, то видавав цілком неприродні звуки. Однак Лукіяник справився і з цією задачею і оголосив, що міліція не випускає православних монархістів з Лаври. Разом з тим з’явився порядок денний учасників мітингу – вирішили обійти 12 разів Успенську церкву.
"Нас такая горстка, а их такая армия", – каже одна з жіночок у хустці. Вона не розуміє, що молоді радикали прийшли не припиняти хресну ходу, а попереджати створення аналогу "ДНР" та "ЛНР". Паралельно з ходою біля Троїцької надвратної церкви священик УПЦ Київського патріархату служить літургію, а за цим спостерігає міліція та націоналісти, що потроху повертаються під Лавру.
Тим часом у "домі Лукіяника" починаються проблеми. Мітинг, цілком і повністю сформований жінками похилого віку, виявляється, не санкціонований священноначалієм. А це у православ’ї серйозна перепона.
Те, що хтось хотів поєднати губарєвську акцію з традиційною для цієї пори року хресною ходою, здається архімандриту Луці (Вінарчуку) суцільною провокацією. "Якісь сили поглиблюють розкол у нашому суспільстві, – каже він. – Досить! В нас вже йде громадянська війна".
Ближче до третьої години ллє дощ, мітинг зменшується у розмірі. Цьому сприяє лаврська братія, яка просить своїх вірних повернутись додому і не брати участь у несанкціонованих начальством заходах. Жінки не погоджуються зі священиками, активно і емоційно сперечаються і звинувачують останніх у зраді віри.
Як поза Лаврою, так всередині неї діяли людські стихії, непідконтрольні нікому. Добре, що вони не зустрілись.
Фото: Олексій Гордєєв для iPress.ua
