Сніг із площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку комунальні служби почали прибирати ще зранку. Тим часом магістральні вулиці і тротуари на них залишалися нерозчищеними від нещодавнього снігопаду.
Тим не менше погода не зуміла своїми вибриками зірвати плани опозиціонерів "підняти Україну" – вони таки приїхали, а місцеві партійні лідери допомогли з районів звести людей на віче у Львів. Хоча, можна припустити, що цих людей ніхто не віз, а вони самостійно вирішили крізь снігові замети податися до обласного центру, щоб побачити і послухати тих, кого щодня бачать у телевізорі.
Сніг на площі перед Шевченком почали прибирати із самого ранку. Фото: прес-служба Львівської міської ради
Львівські опозиціонери, а надто із ВО "Свобода", зазвичай ходять маршем від пам’ятника Степанові Бандери до пам’ятника Тарасові Шевченку. Але, чи то погода вплинула, чи то для лідерів цей шлях видався надто довгим і цього разу акція стартувала від пам’ятника "вічного революціонера" Івана Франка.
Віталій Кличко до Львова не приїхав. Як потім пояснив народний депутат з фракції "УДАР" Ярослав Гінка, Кличко "в Європі має зустріч із високопосадовцями Євросоюзу".
Опозиційний десант на вулицях Львова. Фото: facebook.com/arseniy.yatzenyuk
Скандуючи вже знайомі гасла про те, що "Бандера прийде, порядок наведе", "Революція", "Слава Україні, смерть ворогам" (дехто з колони викрикував "Смерть Януковичу"), "Зека геть" колона дуже швидко дійшла до місця призначення – площі напроти Шевченка.
оли площа заповнилася людьми, то за словами бувалих мітингувальників, стало зрозуміло, що на мітингу присутні не більше чотирьох тисяч осіб. І це в мільйонному місті! Хоча самі опозиціонери якось нарахували і прозвітували про присутність десяти тисяч людей.
Колона крокує вулицею Дорошенка. Фото: Ярослав Іваночко
Разом із опозиціонерами на сцені стояли два священики, наче це мав бути зовсім не мітинг, а йорданське водосвяття. Віче почалося із промови священика, який закликав "підняти ту червону калину, яка в полі похилилися". На сцені поруч стояли народні депутати Ігор Васюник, Ярослав Дубневич, Тетяна Слюз, Ярослав Гінка, Степан Курпіль, Андрій Парубій, Роман Ілик, Лідія Котеляк, Ірина Сех, Ірина Фаріон, Олег Тягнибок, Юрій Михальчишин та Арсеній Яценюк.
Фото: Ярослав Іваночко
"Ми разом з вами зламаємо хребет цьому режиму. Перемога буде за нами", - сказав перший промовець Ярослав Гінка. Люди, які саме це й хотіли почути, схвально загуділи: "Тааак"!
Ірина Фаріон, яка виступала після Гінки, назвала людей на площі "політичними підсніжниками" і закликала їх лютувати - яріти, як писав Василь Стус.
Загалом усі промовці говорили людям про загрозу втрати незалежності і, у зв’язку із цим, потребу народних протестів на захист України від режиму Януковича. Усі політики зі сцени просили допомоги в людей під час проведення акцій протесту і, напевне, розуміли, що люди не поспішатимуть їм цю допомогу надавати.
Ірина Фаріон. Фото: Ярослав Іваночко
"Саме тепер, у третьому тисячолітті, у 13-14 році ми досягнемо цієї гармонії між тілом нації і проводом – себто мозком. Тому потребуємо сили від вас, потребуємо вашого опертя, вашої готовності до щоденного повстання, до запалення України до масових акцій непокори у кожному куточку нашого краю, бо це те, чого найбільше боїться ця орда", - говорила Фаріон.
"Зараз Україна перебуває на стадії якщо не загибелі, то втрати державності. Наше завдання не просто бути депутатами. Вичерпуються методи парламентської боротьби, тому ми ухвалили рішення йти до вас – до нашої суті", - заявила Фаріон.
"Умирай уражений проліском сніг! І так умруть вони - уражені силою нашого наступу", - емоційно завершила Фаріон. Люди аплодували.
Політичні лозунги. Фото: Ярослав Іваночко
"Слава українській Жанні Д’Арк!", - почулося з натовпу.
"Ми як опозиція, як нові українські політики, ми привели абсолютно нових, якісно інших і, напевне, навіть кращих за нас політиків до парламенту", - не втомлювався хвалити своїх колег Яценюк, представляючи ще одного львівського свободівця Юрія Михальчишина.
"Молодець, давай!", - загудів натовп.
"Нам казали, що зима залишається, але це неправда! Йде весна. Весна останньої надії – надії на те, що ми нарешті перестанемо спати і прокидатися щоразу обкраденими, обдуреними і знедоленими, - заохочував Михальчишин людей. - Ми йдемо сьогодні, щоб пробуджувати нашу велику, могутню, але, на жаль, зневірену і знедолену націю. Ми сьогодні несемо останню надію на порятунок. Часу більше немає".
Юрій Михальчишин. Фото: Ярослав Іваночко
Далі стався казус із виступом колишнього міського голови Львова та екс-міністра регіонального розвитку та будівництва. Коли Яценюк запитав у людей, чи варто надати йому слово, половина натовпу почала вигукувати "ні!". Опозиціонери вдали, що не чують. Однак своєю полум'яною промовою Куйбіда реабілітувався в очах натовпу.
Лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок запитав людей, чи правильно робила опозиція, коли блокувала Верховну Раду, вимагаючи персонального голосування. Люди, яким, можливо, хотілося б вже зігрітися гарячим чаєм, дружно сказали: "Тааак!".
Олег Тягнибок. Фото: Ярослав Іваночко
"Незважаючи на те, що наші три політичні сили є різними, ми маємо спільну мету. Ми готуємо ґрунт для того, щоб підняти народ з метою повалити режим Януковича, усунути всі негативні наслідки трьохрічного правління його режиму, не допустити реваншу диктатури, з метою докорінних змін української влади і українського суспільства. Правильна наша мета?", - запитав Тягнибок. Рівень популізму перейшов позначку, яку ще не подолали у виступах усі попередні промовці.
А вдячні слухачі заревли: "Тааак!", "Коли будемо брати Київ?".
Фото: Ярослав Іваночко
Тягнибок похвалився тим, що опозиція домоглася персонального голосування усіх депутатів у Верховній Раді, і що процес перебігання депутатів із фракції у фракцію зупинено.
"Зупинено тушкування. Бо, якщо зараз якась тушка появиться, то її буде чекати те, що й тих двох негідників (Табалових – ред.)", - заявив Тягнибок. Що він мав на увазі – невідомо, бо батько і син Табалови досі є народними депутатами і голосують в Раді разом із Партією регіонів.
"Під час останніх пленарних засідань жодного слова не українською мовою не було сказано! Це наш спільний успіх!", - Тягнибок знов тішив людей примарними перемогами.
Молоді на мітингу було мало. Фото: Ярослав Іваночко
"Сьогодні ця влада вже знає, що не буде такої опозиції, як у минулому скликання, що бити опозицію табуретками по голові вже не можна, бо отримають таку саму відповідь", - наголосив лідер ВО "Свобода".
Тягнибок також заявив, що 18 травня, на День Європи у Києві відбудеться ще один мітинг опозиції.
"Коли знімете недоторканість? Коли скасуєте пільги депутатам? Коли виженете банду і того клоуна Азарова?", - щосили вигукували пенсійного віку люди з натовпу так, наче це були найбільш нагальні проблеми їхнього життя, поряд з якими питання власного виживаня вже не було таким актуальним. Але опозиціонери вдавали, що не чують цих питань.
Революційно налаштовані пенсіонери із захопленням сприймали полум'яні промови опозиціонерів. Фото: Ярослав Іваночко
"Навіщо вам зняття недоторканості із депутатів?", - питаю дядька років сімдесяти, який щойно вимагав цього.
"Щоб їх посадити тих бандитів!", - збуджено відповідає дід, зрадівши, що на нього звернули увагу.
"А чому ви не вимагаєте вищої пенсії або роботи для дітей чи внуків?", - здивовано питаю діда.
Він роздратовано махає рукою: "Що ти розумієш?".
Одяг присутніх на сцені опозиціонерів вносив дисонанс із проголошеними тезами і метою акції. На фото Ірина Сех, голова голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Ярослав Гінка, Роман Ілик і Лідія Котеляк. Фото: Ярослав Іваночко.
Завершив мітинг у Львові Арсеній Яценюк. Сказати щось нове і оригінальне після промов колег було важко. То ж він подякував громаді, ще раз похвалився особистим голосуванням у Верховній Раді, зареєстрованими опозицією законопроектами (які, скоріш за все, при цій парламентській більшості приречені на неприйняття) та пояснив мету акції.
Фінал акції опозиції у Львові. Фото: Ярослав Іваночко
Судячи зі слів опозиційних лідерів, плани у них не оригінальні – проводити масові акції протесту. Однак зробити це буде, якщо неможливо, то дуже складно. Опозиція сьогодні хоч і має прихильників, але це вже не ті люди, які беззастережно підуть маршем на Київ "за Україну, за її волю". Ці люди навчені гірким досвідом обману політиків і зневірою, що ті ж таки опозиціонери щось зможуть змінити. Констатації фактів, що при владі банда, а життя буде колись кращим львів’яни чули як ніхто дуже багато разів. Чули, чекали, голосували, ходили на мітинги з прапорами, а обіцяне покращення так і не приходило.
