"Ніякого важілю впливу на клептократичний режим"
Журналіст Конрад Шуллер пише у Frankfurter Allgemeine Zeitung, що члени місії Європейського Парламенту, найімовірніше, дійдуть висновку, що розгляд справи Тимошенко в українських судах був упередженим.
Доповідь Пета Кокса та Алєксандра Квасьнєвського, членів місії Європейського Парламенту в Україні, має бути офіційно оприлюднена у жовтні, проте з їхніми попередніми висновками вже ознайомився нинішній спікер Європарламенту Мартін Шульц. Обидва спостерігачі вивчали суди над Тимошенко декілька місяців. Інсайдери повідомляють, що висновки Кокса та Квасьнєвського повторюють тезу про порушення процедур та відсутність справедливого суду у випадку з Тимошенко.
Після того, як доповідь буде схвалена Європарламентом, цілком можливим є прийняття особистих санкцій проти українського керівництва, до яких закликала Тимошенко. Цю ідею, очевидно, підтримають кілька фракцій Європейського парламенту, зокрема Європейська народна партія та "Зелені – Європейський вільний альянс".
Україна: парія чи партнер?
Головний редактор The Globe and Mail Джон Стекгауз пише про сповзання України до авторитаризму та побоюється, що Янукович може отримати на виборах конституційну більшість у парламенті, яка дасть йому змогу змінити Конституцію.
"Уявіть собі країну з політикою, як у Росії, та економікою, як у Греції, і ви, можливо наблизитеся до розуміння того, чим є нинішня Україна", - починає свій коментар Стекгауз.
Україна, на його думку, перебуває на порозі серйозної кризи, що протиставляє вільне підприємництво клептократії, свободу слова – репресіям, відкритість до світу – ізоляції.
Все вирішать вибори до парламенту. Фото: radiosvoboda.org
Криза може вибухнути після парламентських виборів, призначених на 28 жовтня. Янукович сподівається, що вірні йому сили збережуть свою перевагу.
"У цьому немає сумнівів", - вважає Стекгауз. Партія Регіонів та низка менших партій збережуть контроль над парламентом. Значно серйознішим є питання, чи у виборчій кампанії не відбулося стільки маніпуляцій, що вони можуть отримати конституційну більшість, таку що дасть змогу Януковичу змінити конституцію та подовжити свою владу.
Світовий газетний конгрес, що відбувся у Києві, у якому брала участь і The Globe and Mail, звернувся до українського уряду з петицією відновити конституційне право на свободу слова та неупереджено ставитися до медіа. І це були не лише слова.
Коли Янукович піднявся, щоб дати ввічливо банальну відповідь, група українських журналістів встала на знак протесту, тримаючи у руках плакати, що висловлювали незгоду з ним – президенту було незручно, оскільки на нього у цей момент дивилися сотні редакторів та видавців з усього світу.
На відміну від Путіна, який може собі дозволити конфліктувати з ким завгодно (принаймні поки що), схоже, що Янукович усвідомлює ризики для себе. Затьмарена порушеннями виборча кампанія цілком може коштувати його країні статусу асоціації з ЄС, яка йому дуже потрібна для відкриття західних експортних ринків. Його урядовці також знають, що дискредитовані або сумнівні вибори можуть також призвести до запровадження Заходом точкових санкцій, які заборонять друзям та союзникам Януковича подорожувати на Захід та заморозять їхні банківські рахунки.
Пам’ятник жертвам Голодомору в Україні викликає здивування: до чого він у Вашингтоні?
Фото: ukrainebusiness.com.ua
The Huffington Post пише про плани встановлення у Вашингтоні пам’ятника жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 рр. і про критику цієї ідеї.
Національна служба парків США оприлюднила остаточний проект пам’ятника, що матиме шестифутову бронзову стіну, яка називатиметься "пшеничним полем" і символізуватиме втрату пшениці та їжі. Дехто критикував проект через те, що він передбачає зведення високої стіни вздовж прилеглого хідника, інші ж замислювалися над тим, для чого взагалі будувати у столиці США пам’ятник, що вшановує пам'ять жертв Голодомору в Україні.
Пам’ятник зведуть на невеликій трикутній ділянці на схрещенні Массачусетс-Авеню, Норт-Кепітол-стріт та Еф-стріт, біля вокзалу Юніон-стейшн та Капітолієм, поруч з місцем, до якого полюбляють з’їжджатися фургони з фастфудом. Один з блогерів вже написав, що "є щось зловісне у поїданні ланчу поруч з пам’ятником жертвам голоду".
Сам пам’ятник, створення якого підтримав Конгрес у 2006 році, був покликаний зміцнити відносини між США та Україною та визнати Голодомор, від якого загинули мільйони осіб у 1930-х роках. Він буде розташований за квартал від нового пам’ятника жертвам комунізму. У столиці США є чимало різноманітних пам’ятників, меморіалів та інших пам’ятних знаків. Проте більшість присвячена саме американцям.
Підготував Сергій Брикса
