Українські наступальні зусилля стають все більш численними, що суперечить медійним наративам про нібито виснаження України. Виникає новий ритм ведення бойових дій. Україна виграє перегони з адаптації.
За останні кілька тижнів українські війська на кількох фронтах здійснили чіткий перехід від оборони території до активної оборони. Ця відмінність може здатися технічною, але вона є важливою зміною в позиції України, яка продовжує боротися за свободу кожного від російського фашизму.
Під час територіальної оборони пріоритетом є мінімізація дружніх втрат і максимізація ворожих. Територія має значення лише настільки, наскільки шматок землі допомагає просуванню цієї основної місії. Цікаво, що досить епічний скандал в Овальному кабінеті також був частиною цього процесу.
Активна оборона часто виглядає схожою на територіальну оборону, але умисно включає в себе тривалі контратаки, які виходять за рамки відвоювання позицій у сірій зоні. Протягом кількох днів сили оборони намагаються відтіснити ворога в цільовому секторі, а потім, зазвичай, повертаються до схеми територіальної оборони з прибуттям ворожих підкріплень.
Найкращим моментом для переходу є момент, коли наступ противника починає сповільнюватися через брак ресурсів на фронті. Правильно зроблена зміна може дестабілізувати противника настільки, що початкові обмежені зусилля переростуть у більш масштабну подію оперативного рівня.
Наразі я не можу прогнозувати нічого серйозного, оскільки з наближенням весни пересування на відстань понад 3-5 км стає важким. Але рішення взяти на себе ризик більших втрат, які тягне за собою така операція, свідчить про те, що Україна має великі плани на 2025 рік – включно з тривалою серією великих контрнаступів, якщо дозволять ресурси.
Звісно, уповільнення або припинення американської допомоги може поставити це під загрозу. І після того, як Зеленський досить блискуче викрив блеф Трампа щодо забезпечення миру з путіним, побоювання перерви є зрозумілими.
Але цей дурень Трамп дозволив Венсу, який, схоже, відповідає за зовнішню політику в команді Трампа, привести його прямо до катастрофи. Хоча дует явно планував, що зустріч в Овальному кабінеті стане пасткою, Зеленський зробив найкращий хід із можливих і обернув її проти них, як і слід робити у таких ситуаціях. Його повне приниження Трампа і Венса зруйнувало їхній цинічний план змусити Україну здатися і назвати це миром.
Зеленський щойно зробив неймовірну послугу всьому демократичному світу: він показав американських лідерів та їхні амбіції такими, якими вони є насправді. Шляху назад немає – хоча ця перемога буде дорого куплена, вона допомагає відкрити двері до найбільшої з усіх.
Немає ніякого великого секрету, і нічого принципово не змінилося у мистецтві й науці ведення війни: те, що відбувається в Україні, – це не революція, а швидка еволюція. Не применшуючи того, чого досягли українці, можна сказати, що вони більш-менш заповнюють прогалини, які досить ретельна перевірка військової доктрини НАТО, зокрема, американської, виявила б ще багато років тому.
Інгредієнти комбінованої збройної війни мають бути зібрані заново, а способи управління елементами і людьми переосмислені, побудовані на справді стійких базових наукових принципах. Безглузді жертви і болючі поразки є природною альтернативою. Інституції, які не можуть адаптуватися, зазнають поразки – навіть Збройні сили Сполучених Штатів.
Особливо, якщо ними керують такі неосвічені дурні, як Трамп, Байден, Венс або Гарріс. З таким же успіхом національною безпекою могли б керувати роботи, створені у 1990-х роках. Потреба в автономних Тихоокеанських американських силах ще ніколи не була такою очевидною. Захист Конституції від усіх загроз, як зовнішніх, так і внутрішніх, по всьому Тихоокеанському регіону. Австралія, Японія, Південна Корея, Нова Зеландія – ви всі наші природні союзники. Хочете допомогти забезпечити своє майбутнє? Зв'яжіться зі мною – у мене є бойові плани.
У якийсь момент бізнес Великих ідей повинен повернутися в руки звичайних людей, а не магнатів і дів. Інакше багато людей загине без жодної на те причини. Кращі демократичні інститути є ключовими і вони починаються з безпеки.
Основні тенденції. Україна змінила тактику на кількох фронтах, розпочавши агресивні контратаки, які не обмежуються захопленням кількох позицій після того, як наступ орків зазнав поразки. На багатьох ділянках, але особливо на Покровському та Торецькому фронтах, українські війська відбиваються набагато агресивніше, ніж це було характерно для зими.
У чому причина? московські війська помітно втомилися по всьому фронту. Глибина та інтенсивність атак продовжує знижуватися, а останні спроби орків обійти фланги великого українського угруповання – Куп'янськ, Покровськ, Південний Донбас – за великим рахунком провалилися.
Повільне просування вперед по одній лінії за раз, навіть якщо це змушує Україну відступати потроху, не є рецептом перемоги. путін сподівається, що Трамп кине йому рятівний круг, заморозивши конфлікт. Але Україна, схоже, зберегла достатньо ресурсів, щоб запобігти цьому і навіть відіграти назад.
За належної підтримки європейських і тихоокеанських лідерів Україна має цілком реальні шанси розпочати серйозний, тривалий контрнаступ у 2025 році. Якщо це станеться, удар буде завдано в момент крайньої вразливості росіян, наземна війна путіна пробуксовує через брак підготовлених військ і якісного спорядження, в той час як українська боротьба за допомогою безпілотників загострюється – від лінії фронту до 2 000 км і більше позаду. Водночас рашистська економіка мчить до прірви: ці тенденції, що збігаються, ведуть москву до катастрофи.
Двері відчинені для радикальної зміни балансу сил у Європі та світі. Оскільки Трамп і Венс успадковують марні зусилля Байдена і Гарріс стримати хвилю, не давши Україні знищити путінський режим раз і назавжди, реальність починає кусатися. Шляху назад немає, і перемога в Україні – це ключ до нашого спільного майбутнього.
Північний театр бойових дій. Бойові дії на Харківщині майже не змінилися. Більша частина бойових дій на цьому театрі, як і раніше, відбувається у Курській області. Атаки на Харків тепер переважно відбуваються за допомогою безпілотників, а старі ракетні обстріли із С-300 залишилися в минулому, оскільки почалася операція на Курщині й загроза атак за допомогою ATACMS всередині росії стала критичною.
Говорячи про системи С-300, одна з них, яка все ще перебуває в руках України і підтримує Курський фронт, була атакована балістичною ракетою "Іскандер". Одна пускова установка була знищена, що насправді є досить жалюгідним результатом, враховуючи вартість "Іскандера". Критично важливим елементом більшості систем протиповітряної оборони є машина управління та її радари – пускові установки набагато легше замінити. Поза тим, це гарне нагадування про те, що ніщо не може стояти на відкритій місцевості ближче, ніж за 50 км від фронту. Сподіваємося, що в машині не було людей, коли вона згоріла.
На жаль, ще один удар балістичної ракети був нанесений по українському тренувальному центру минулого тижня. Як повідомляється, нова і проблемна 157-ма механізована бригада – її передова ланка на південнодонбаському фронті – втратила десятки солдатів, що викликало обіцянки суворого покарання відповідальних командирів з боку начальника Сухопутних військ Драпатого. Натовп – це смерть на сучасній війні, а військові формування класичного зразка, мабуть, слід негайно заборонити за навчання поганим звичкам. На місцях, у Курській області, бої залишаються жахливою тяганиною для орків та їхніх північнокорейських союзників, яких почали використовувати трохи ефективніше. Проте, незважаючи на новий інтенсивний раунд атак на західному фланзі Вільного Курська, Україна віддала лише невелику ділянку землі навколо Погребків та Свердлікового.
Курськ, 9-й тиждень 2025 року. Потенційні напрямки української контратаки позначені пунктирними стрілками. Адже українці не збираються залишати Курську область найближчим часом.
Погребки були найпівнічнішим українським оборонним укріпленням по периметру, до того ж розташованим на протилежному боці вузької річки Мала Локня, тому я трохи шокований, що вони протрималися так довго. Але три місяці тому я припускав, що Україна буде змушена скоротити периметр у Курській області набагато більше, ніж виявилося. москва все ще намагається наблизитися до самої Малої Локні, незважаючи на атаки з трьох напрямків, і битва за це місце, схоже, триватиме ще довго.
На південній околиці Вільного Курська орки відновили свій довгий шлях до автошляхів, що з'єднують Суджу із Сумами, відвоювали Свердлікове і очистили південний берег Снагості до міжнародного кордону, навіть здійснивши рейд через нього. Але для того, щоб відрізати українську лінію постачання, потрібно буде форсувати ще одну невелику річку, Локню, яка, ймовірно, матиме жорстку оборону.
Останнім часом українські війська не досягли помітних успіхів на східному фланзі Вільного Курська, де за останні шість тижнів вони провели щонайменше дві значні контратаки. Але вони також не були витіснені із захоплених позицій. Орки дуже хотіли б поєднати атаки через Свердлікове, які мають проходити по відкритій місцевості, з наступом через ліси між Курилівкою та Гуєвим. Поки що цей план, схоже, повністю зруйнований українськими позиціями на околицях Уланок.
Я змушений прогнозувати подальше повільне стиснення українського периметру на Курській дузі, однак на даному етапі колапс виглядає дуже сумнівним. Чим більше російські війська просуваються до міжнародного кордону, тим більший ризик того, що вони будуть вражені тривалою контратакою з флангу. Занадто сильний натиск під Свердліковим – і може відкритися дорога на Кореневе через Снагість, що повністю знівелює наступ на Суджу.
Малоймовірно, але можливо. У міру того, як сили путіна слабшатимуть, з'являтимуться локальні вразливі місця. Кожне з них, успішно використане, прискорює процес глобальної деградації.
Східний театр бойових дій. Окрім Курщини, цього тижня найінтенсивніші бої точилися на Покровському напрямку, де Україна розпочала нову локальну контратаку, яка відкинула орків з Котлиного, найвіддаленішої точки російського плацдарму над річкою Солоною. Оскільки Україна раніше провела успішні контратаки по обидва боки основи орківського плацдарму, виступу загрожує повне руйнування.
Покровськ, 9-й тиждень 2025 року. Потенційне знищення українцями плацдарму над Солоною зображене пунктирними стрілками. Єдина червона стрілка позначає єдиний успішний наступ орків за минулий тиждень, невелику контратаку проти українських сил, які відвоювали Піщане.
Тепер москва змушена вибирати між зміцненням району, де домінування українських безпілотників зробило майже неможливим поповнення запасів військ на передових позиціях, і відступом. Операція зі звільнення Котлиного була значно полегшена тим, що ворог зміг утримати в селі лише близько п'ятдесяти солдатів. Це невелике місце, з приблизно сотнею будинків, але зазвичай у кожному другому підвалі ховалися орки, перш ніж вони були готові до нового наступу, тому зупинка цього скупчення вважається свого роду перемогою.
Загалом, схоже, що співпраця між 25-ю повітряно-десантною бригадою та 3-м окремим полком ССО, який має навички очолювати атаки швидкохідними легкими військами за підтримки великої кількості безпілотників, стала демонстрацією майбутніх зусиль України. Розвідувальні БПЛА вели постійне спостереження за територією, дозволяючи ударним завдати атаки по підкріпленню чи припасам, що надходили. Після того, як орків добряче виморили голодом, концентровані удари безпілотників та рейди спецпризначенців дозволили десантним військам повністю відвоювати село, захопивши полонених.
Це також допомагає, коли ворог фіксується на місці так довго, що штурмові війська можуть проводити реалістичні репетиції. Я вважаю це ще одним доказом того, що для швидкої розробки сценаріїв під час операцій потрібні кращі цифрові симуляції – краще, щоб війська кілька разів перед реальною подією пройшлися по піксельному тривимірному зображенню, зробленому на основі записів з дронів. Це краще, ніж нічого, коли у вас немає часу, місця або ресурсів для створення повноцінного фізичного макета. Тепер є бізнес-ідея для реалізації...
Як би там не було, українські контратаки в Успенівці, Піщаному, а тепер і в Котлиному можуть ознаменувати фактичний кінець Покровської кампанії москви. Як я й очікував, щойно орки опинилися в межах десяти кілометрів від маленького міста, їм стало набагато важче. Зараз Україна відбиває атаки орків, які намагалися оточити Покровськ, відвойовуючи зовнішнє оборонне кільце з населених пунктів. москві доведеться підкріпитися, щоб підтримати кампанію, але, за повідомленнями, вона намагається перекинути сили на Костянтинівський фронт. Поки що Україна утримує контроль над транспортною розв'язкою на дорозі Покровськ-Костянтинівка, яку москва неодноразово намагалася захопити, навіть розпочавши наприкінці лютого локальну контратаку, щоб відвоювати її та утримати сусіднє Водяне Друге. А лінія фронту між цією точкою і південно-західними околицями Торецька поки що не прорвана, як очікувалося. Скориставшись повільними діями москви, українські сили також розгорнули досить потужний контрнаступ у центральній частині Торецька.
Костянтинівка, 9-й тиждень 2025 року. Просування ворога не зафіксовано, але Україна проводить контратаки, щоб запобігти новому наступу орків, який, ймовірно, йде за пунктирними червоними стрілками.
Бойовим діям тут приділяється набагато менше уваги, ніж на інших фронтах, але за останні кілька тижнів вони були запеклими, тривалими і не принесли успіху путінським оркам. Минулого тижня у зведенні повідомлялося, що українські війська почали наступ на руїни центру Торецька з півночі, де вони все ще контролюють терикон, але невдовзі до цього приєднався наступ зі східного боку. Просуваючись на кілька кілометрів прямо по дорозі до Костянтинівки, надходять повідомлення про оточення військ орків у центрі міста. Що ще гірше для москви, українські війська, схоже, також діють в районі Забалки на південному сході.
Торецьк, 9-й тиждень 2025 року. Ситуація все ще туманна, але українські війська діють у центрі Торецька, потенційно маючи на меті встановити контроль над районом, позначеним пунктирною лінією.
Українські бригади у цій зоні здебільшого складаються з Національної гвардії, включаючи численні батальйони Національної поліції. Вони також є одними з найбільш тихих формувань, принаймні, коли йдеться про висвітлення у ЗМІ, регулярні бригади в цьому районі, такі як 93-тя і 28-ма механізовані, а також 12-та ОГШБр "Азов", більш відомі, ніж полки Нацполіції або навіть 100-та механізована, незважаючи на те, що це одна з найкраще оснащених українських бригад, яка має на озброєнні як Bradley, так і Marder.
12-та ОГШБр – одна з бригад, які мають стати основою нового корпусу, і чи то метою є перервати підготовку до наступу орків на Костянтинівку, чи то це опортуністична спроба відвоювати шматок Торецька і втерти ворогу носа, але це вже має вплив. Щонайменше дві рашистські групи в Торецьку вже можуть бути оточені, хоча існує явний ризик того, що ворожа контратака переважатиме над українцями в місті. Але інша можливість полягає в тому, що розширення фронту безпілотників робить утримання позицій у Торецьку дуже складним для орків.
Вище, у Часовому Яру вже тиждень не спостерігається видимого просування ворога, а українські солдати навіть відступили у західну половину північного передмістя. Якщо буде виділено більше ресурсів, Україна зможе утримувати стабільну лінію оборони в руїнах Часового Яру замість того, щоб відвойовувати останній бастіон із бетонних висоток у центрі.
Повернувшись на інший бік Покровська, на південному фронті Донбасу москва зберігає повільний темп просування на північному і південному краях сектора, але пробуксовує скрізь на інших ділянках. І справді, лише наступ на північ від Великої Новосілки був віддалено успішним: українські війська були витіснені з пагорба над містом, що дозволяв 110-й механізованій бригаді та її побратимам відстрілюватися від орків, які намагалися зібратись для нового наступу.
Південь Донбасу, 9-й тиждень 2025 року. Пунктирні стрілки показують, куди, на мою думку, москва сподівається просунутися цієї весни. Поки що орки поводяться так, як і передбачалося, а фронт України стає коротшим, тож наступати буде все важче. Те відео, де свиня їсть мертвого орка, а повз проходить пухнастий кіт, було чудовим і пророцтвом того, що чекає на цілу низку приречених окупантів. Принаймні дикі тварини отримують їжу.
Наразі українські війська створюють нову стабільну лінію оборони на захід і північ від Великої Новосілки. Після того, як орки просунуться на 10-15 кілометрів, а вони вже майже на цьому рубежі, ситуація має стати настільки важкою, що авангард відступить. Якщо це станеться, і північна клішня, що рухається на південний захід від Срібного, яку москва прагне створити, також буде розбита, українські війська зможуть утримати Багатир та Олексіївку.
Загалом, стратегія москви на цьому фронті залишається очевидною і, відверто кажучи, марною тратою зусиль. За рік, відколи путін відправив орків марширувати на захід від Донецька до Покровська, Україна навчилася радикально нарощувати масштаби операцій з використанням безпілотників, достатні для того, щоб майже заморозити фронт. У 2025 році Україна планує розгорнути втричі більше БПЛА на полі бою та в десять і більше разів для глибоких ударів.
Масштаб поразки путінської орди видно з майже повної нездатності орків розгорнути серйозні зусилля навіть на другорядних фронтах, якими Україна, як можна було б очікувати, нехтує. На довгій ділянці на північ від Костянтинівки аж до Куп'янська просування ворога за останній тиждень майже не відбулося, а в самому Куп'янську Україна, вочевидь, розпочала якийсь контрнаступ не проти плацдарму в Дворічній, а на іншому боці Осколу, ближче до Куп'янська, біля Синьківки.
московські війська також розпочали новий раунд атак на потужний гірничодобувний комплекс у Білогорівці на Сіверському фронті (необхідне уточнення, бо куди б я не пересунув цифрову карту України, Білогорівка завжди буде там). Але Україна швидко підняла свої власні сили, 81-ша аеромобільна бригада так довго тримала оборону в цьому районі, що буде справжнім шоком, якщо їх коли-небудь виженуть звідти.
Головний висновок полягає в тому, що майже на всіх фронтах на сході Україна більш ніж утримує свої позиції. Там, де українські війська все ще відступають, не було особливого сенсу вести запеклі бої. москва повністю провалила свої постмобілізаційні кампанії, за винятком використання своїх найкращих військ для придушення контрнаступу України у 2023 році. Залишається тільки здогадуватися, скільки їх залишилося після півтора року тактики "людських хвиль".
У певний момент шанси на виживання середньостатистичного орка зростають, якщо він розвертається і йде на москву сам-один. Якщо досить велика група підніме ще одне повстання на кшталт "вагнерівського", імперія впаде. Її рабам буде краще.
Південний театр бойових дій. Спостерігається невелике зростання активності на Дніпровському фронті та навколо Криму, який українським безпілотникам доводиться огинати, щоб дістатися до нафтопереробних заводів на Кавказі через Чорне море. Україна досі не завдала жодного серйозного прямого удару по Криму, принаймні про це не повідомлялося, але він перебуває під постійною загрозою з боку БПЛА.
Вздовж Дніпра останнім часом почастішали перестрілки, де російські війська намагаються утримати позиції біля зруйнованого мосту, який Україна вже давно використовує як вузол невеликого плацдарму. Сторони регулярно обмінюються атаками з дронів та артилерії, але лише москва використовує безпілотники для полювання на цивільних.
Повітряна та морські війна. Розвиток подій на ключових допоміжних фронтах також відбувається в українському напрямку. Найважливішою і потенційно революційною новиною минулого тижня стало те, що українські інженери винайшли спосіб глушити планерні бомби орків, що змушує їх промахуватися на сотні метрів. Однак ця дуже небезпечна зброя має спільну вразливість з багатьма американськими приладами: вона повністю покладається на супутникові дані для виправлення помилок у бортовому інерціальному навігаційному центрі.
Підсумовуючи, як це працює: при запуску зброї з GPS-наведенням першим кроком є знання GPS-координат цілі й супротивника. Комп'ютер може автоматично розрахувати шлях між цими двома точками. Однак без постійного сигналу від супутника GPS, який досягає зброї під час польоту, він не може компенсувати крихітні похибки, які накопичуються з часом. Точність коливається від кількох до кількох десятків метрів – цього достатньо, щоб зробити марною навіть планерну бомбу.
Глушіння сигналів GPS суттєво знизило ефективність багатьох видів зброї американського виробництва. Але такий підхід до захисту заважає лише супутниковому наведенню, а є багато інших сигналів, які може використовувати належно оснащена високоточна зброя. Але включення тепловізійної інформації, розпізнавання рельєфу місцевості або інших форм допоміжної інформації збільшує витрати і вимагає часу. Якщо українські війська отримають хоча б кілька місяців часткового перепочинку від атак з використанням планерних бомб, це матиме величезне значення.
Ще одна сфера, де Україна швидко стає світовим лідером, – це мікромасштабна протиповітряна оборона. Необхідність збивати хвилі до п'ятисот безпілотників – мета москви на 2025 рік – призвела до появи невеликих і більш доступних за ціною зенітних ракет, вироблених у Великій Британії. Це також об'єднало українських розробників безпілотників і людей, відповідальних за створення мультиспектральної сенсорної мережі, яка відстежує БПЛА в українському небі. Результат: невеликі безпілотники-перехоплювачі, які можуть збивати "Шахеди" та приманки, що їх супроводжують, коли вони пролітають достатньо близько, щоб в них можна було влучити.
За інтригуючим контрастом, безпілотники неймовірно ускладнюють пересування на полі бою без екстремальних рівнів координації, але радикально демократизують війну в небі. Несподівано розмір московської імперії став серйозною проблемою, оскільки збільшена порівняно з Україною територія, яку має прикривати протиповітряна оборона орків, означає, що безпілотники-бомбардувальники завжди зможуть прорватися.
10% усієї московської нафтопереробки постійно перебувають у неробочому стані, і очікується, що ця цифра зростатиме протягом 2025 року. Україна також розбирає на частини елементи промислового комплексу орків, прагнучи створити вузькі місця, особливо в секторах, що підпадають під санкції.
Не дивно, що путін, схоже, покладається на Трампа, який допоможе йому вирвати перемогу з пащі поразки! Але тепер, коли Зеленський вирвався з пастки, яку йому влаштували Трамп і Венс, буде дуже важко повернути його назад. І якщо Трамп не зможе використати підтримку України з боку США, щоб змусити путіна сісти за стіл переговорів, він застрягне.
Лідерство та персонал. Україна вступає в четвертий рік тотальної війни, і Київ стримує частину своїх сил. Як тільки будуть проведені правильні реформи доктрини, підготовки та організації, за умови, що українські війська отримають достатню кількість зброї, цю війну дійсно можна буде виграти у 2025 році.
