RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

Валерій Чалий: в Євросоюзі зросли побоювання втратити Україну

Щоб якось розблокувати ситуацію Янукович може випустити Луценка, а от Тимошенко сидітиме як мінімум до 2015 року
Черговий раунд перемовин Президента України Віктора Януковича і керівництва Європейського союзу завершився. Януковичу ще раз нагадали про давні хвороби, але вже в іншій тональності – м’якшій і набагато толерантнішій, ніж та, яка була ще декілька місяців тому.
Валерій Чалий: в Євросоюзі зросли побоювання втратити Україну Валерій Чалий. Фото: razumkov.org.ua

Щоб у листопаді підписати угоду про асоціацію із ЄС Україні залишилося виконати дві обов’язкові складові, які є умовою підписання: політичну, яка включає в себе передусім ліквідацію вибіркового правосуддя (іншими словами – розв’язати проблему політичних в’язнів – Юлії Тимошенко і Юрія Луценка) та економічну – йдеться про підписання документу про створення зони вільної торгівлі. Євросоюз відкидає підписання ЗВТ з Україною раніше, окремо від Угоди про асоціацію

Риторика, яку демонструють сьогодні європейські лідери свідчить про те, що політична складова для них вже не є вирішальною, бо поки Янукович вирішуватиме проблеми політв’язнів, Україна дрейфуватиму у бік Росії, що для Євросоюзу є набагато гіршим варіантом. Про підсумки брюссельської зустрічі iPress.ua спілкувався із Валерієм Чалим, заступником генерального директора Центру Разумкова, екс-заступником міністра МЗС України (2009 року).

- Чому сьогодні Жозе Мануель Баррозу і Герман Ван Ромпей коли говорили про вибіркове правосуддя не переходили на персоналії – не згадали жодного разу прізвища Тимошенко і Луценка?

- Очевидно, що вимога щодо вибіркового правосуддя звучала вже не один раз. У більшості документів структур Європейського союзу справи Юлії Тимошенко і Юрія Луценка безпосередньо пов’язані із практикою вибіркового правосуддя.

Зараз йдеться про інше – наголошується, що в подальшому цей принцип використовувати не можна. Адже є приклади, коли такий принцип продовжує використовуватися. Є приклад двох депутатів Верховної Ради України щодо яких прийнято рішення суду про позбавлення мандатів.

Сьогодні є дві причини уникнення прізвищ: по-перше, сторони і так розуміють, про що йдеться. А по-друге, йде наголос на загальному принципі, щоб такі дії не повторювали в майбутньому.

- Якщо станеться так, що Луценко вийде із в’язниці у найближчі місяці, чи буде достатньо цього європейській спільноті, щоб підписати Угоду про асоціацію?

- Ситуація сьогодні настільки законсервована і перебуває у стані стагнації, що будь-який крок українського керівництва у напрямі виконання взаємних домовленостей може розблокувати ситуацію. Я не хотів би наврочити, щоб дійсно досягти рішення у справі Луценка. Можу передбачити, що Президент Віктор Янукович міг пообіцяти певні кроки у цій справі. Очевидно, що це скоріш за все буде пов’язано не з оцінкою проведеного суду як несправедливого, що було б більш чесно. Скоріш за все, це буде пов’язано із рішенням Верховного спеціалізованого суду, як касаційної інстанції.

Можливий варіант, що Юрій Луценко дійсно вийде з-за ґрат. Очевидно, це буде такий варіант, який не буде за собою нести можливостей подальшої участі в політичній діяльності Юрія Луценка, як одного з лідерів опозиції, бо судимість може залишитися і позбавлення права займати певні посади теж. Але в будь-якому разі, це вже був би крок в напрямку розблокування ситуації.


Юрій Луценко, Юлія Тимошенко. Фото: segodnya.ua

Що стосується Юлії Тимошенко, тут справа набагато складніша і ясно, що Віктор Янукович і чинна влада відкривають нові справи не просто так. Дуже складно передбачати, що ця справа якось вирішиться до 2015 року. Тому питання залишається, адже не можна належним чином виконувати вже підписану угоду, якщо в Україні практикуються неправочинні дії. Скоріш за все, ЄС очікує початку якихось реальних дій, які б дали сигнал європейській спільноті, що можливий прогрес у цьому напрямку.

- Польський публіцист Анджей Таляґа висловив думку, що "найкращим варіантом є, звичайно, демократична Україна, член НАТО та ЄС, але непоганим є також авторитарна Україна, лише б вона була буфером, якомога тісніше пов’язаним із Заходом та Польщею". Тобто питання ув’язнення Тимошенко не має вирішального значення для ЄС, йдеться про геополітичну стратегію?

- Звичайно, в ЄС є свої інтереси. Це, передусім, неповернення України в союзи і в євразійському напрямі, надійність кордонів, які б зупиняли нелегальних мігрантів, контрабанду і розвинута ринкова економіка і демократія в сусідніх країнах. З цього погляду я не думаю, що ЄС не має розуміння, що авторитарна Україна, де монополізується влада може досить довго залишатися в стані автономних рішень.

Я можу реальними дослідженнями і історичними прикладами довести, що така країна на пострадянському просторі все одно буде частиною нового євразійського утворення під керівництвом Росії. Я не бачу шансів втримати владу на майбутніх президентських виборах за умови гарантування європейською стороною результатів виборів. І це при тому, що Україна буде авторитарна. Очевидно, що тоді буде змінений інтеграційний напрям і самостійних рішень у відносинах із ЄС у Києві приймати не будуть. Ці рішення будуть приймати в Москві. Тому такий сценарій врешті-решт призведе до невигідної ситуації.

- Вам не видається, що перші особи ЄС під час зустрічі із Віктором Януковичем різко змінили риторику і тональність розмови – з критичної, яку ми досить багато чули досі на зовсім нейтральну, у якій звучали навіть нотки надії? Чим це пояснюється – чи не страхом ЄС втратити Україну?

- Все пояснюється не зміною позицій в Європейському союзі, а тим, що цей саміт якраз і розглядався, як остання можливість донести позицію щодо умов з боку ЄС до керівництва України. Оцінка буде відбуватися через кілька місяців – у травні-червні. Метою цього саміту не було встановлення якихось результатів. Зокрема, й щодо підписання угоди про асоціацію.


Валерій Чалий. Фото: iwp.org.ua

По-друге, мені здається, в ЄС дійсно усвідомили, що той м’який шантаж, який був з боку керівництва України щодо можливості інтеграції з Росією з одного боку сприймався, як блеф. Але з іншого боку, враховуючи ситуацію фінансової кризи в Україні і брак фінансових ресурсів, це може бути вимушеним кроком Президента України, який може піти на короткочасні поступки Росії – йдеться про політично вмотивовані надання коштів в обмін на політичні інтереси держави. Таке побоювання дійсно зросло і тема Митного союзу обговорювалася не лише в закритому режимі, але були зроблені заяви на самій прес-конференції.

- За словами Баррозу, Європейська комісія чекає на ратифікацію угоди в Україні. Можливо, угода набуде чинності в другій половині цього року. Він також каже, що зараз все ще існують прогалини в українському законодавстві, які перешкоджають переходу до другої фази виконання плану дій з лібералізації візового режиму між Україною та ЄС. Про що саме йдеться?

- Насправді йдеться про два різних документи. Перший стосується про спрощення в оформленні віз – чинної угоди, до якої підготовані відповідні зміни, що розширюють коло громадян, які цією угодою можуть скористатися. Вона потребує ратифікації в українському парламенті і в ЄС. Вона б мала бути введена в дію вже давно і в цьому випадку я би не знімав відповідальності із Євросоюзу. Досить довго бюрократичний механізм ЄС тягне з цим. Хоча насправді це б дало можливість вже сьогодні діяти в напрямку підвищення мобільності українців, які можуть приїжджати в ЄС, маючи довгострокові багаторазові візи. Це багато в чому зняло би питання, про яке ми завжди говоримо – питання безвізового режиму.

Якщо мати п’ятирічні багаторазові візи, то це означає, що ти один раз в п’ять років йдеш у відповідну структуру країн ЄС для оформлення допуску до в’їзду. Друге питання – це план до лібералізації візового режиму, який відкриває можливість в майбутньому приїзду на 90 днів без візи – тобто на короткотермінові приїзди. Це той режим, який діє в Україні для громадян країн ЄС. Тут є дві фази: законодавча фаза прийняття відповідних нормативно-правових актів та імплементаційна.

Першу фазу Україна мала би виконати вже зараз – до саміту. На жаль, залишилося питання якості прийнятих законів, зокрема антидискримінаційного закону про державний реєстр. Тобто за формою вони начебто вводять вимоги ЄС, а по суті ідуть врозріз з принципами і підходами Європейського союзу. І є закони, які досі неприйняті – зокрема у сфері боротьби з корупцією, створення окремого антикорупційного органу.

Насправді оптимізму тут дуже мало, оскільки в кращому випадку десь до кінця цього року можна буде виконати всі ці умови. Але в будь-якому разі я думаю, що констатація пріоритету мобільності громадян – те, що звучало з дох сторін – це позитивний сигнал.

Розмовляв Ярослав Іваночко

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

26 02 2013 10:02
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ