Україна обрала Європу
Rzeczpospolita дійшла висновку, що Київ ігноруватиме шантаж з боку Кремля та робить остаточну ставку на асоціацію з Європейським Союзом. Проте, для ЄС залишається одна вагома проблема у відносинах з Україною: доля Юлії Тимошенко.
Минулого тижня у ЄС втішилися тому, що український уряд схвалив проект угоди. Петер Стано, речник Європейської Комісії з питань розширення та європейської політики сусідства, назвав це рішення "фундаментальним, просто історичним". Дипломат однієї з країн-членів висловив своє задоволення тим, "що Україна не дала Росії себе залякати так, як це було з Вірменією".
На думку видання, є дедалі більше ознак того, що Кремль заб’є гол у власні ворота, якщо продовжуватиме залякувати Україну та спробує застосувати щодо неї торговельні та інші санкції. Це тому, що Брюссель відчуває себе змушеним виступити на захист Києва, попри небажання багатьох країн-членів вплутуватися в українські справи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна між м'якою агресією Кремля і політичною вигодою Брюсселя
"Якщо ми не підпишемо угоду з Україною, то штовхнемо її в обійми Росії, всупереч становищу 80% українців, які вірять у європейське майбутнє своєї країни. Російська політика є хибною, вона не принесе бажаних для Кремля наслідків і зміцнить інтерес ЄС до України" – сказав минулого тижня на конференції у Парижі колишній канцлер Австрії Альфред Ґузенбауер.
Ілюстрація: argumentua.com
Проте, речник Єврокомісії Петер Стано оцінює шанси на підписання угоди з Україною дуже обережно. 21 жовтня рішення у цій справі повинна прийняти Рада ЄС. Все залежатиме від того, наскільки до цього часу Україна виконає три умови: дасть гарантії, що у майбутньому не буде застосовувати у вибірковий спосіб правосуддя щодо політиків, адаптує виборче законодавство до європейських норм та створить більш сприятливі умови для ведення бізнесу. "Найбільше значення, звичайно, має перший пункт – справа Тимошенко", - визнає Стано.
Rzeczpospolita згадує, що переговори з владою у Києві про долю Тимошенко вже багато місяців ведуть Алєксандер Квасьнєвскі та колишній президент Європарламенту Пет Кокс. Свою доповідь вони повинні представити Європарламенту наприкінці вересня – на початку жовтня. Від неї великою мірою залежатиме рішення країн-членів ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія сповідує політику холодної війни щодо сусідів, - євродепутат
Дипломат з країни-члена ЄС, причетний до переговорів з Україною, розповідає, що Європейський Союз очікує згоди на лікування Тимошенко за кордоном. Проте, шанси на те, що сторони домовляться у цій справі він вважає невисокими: не більшими, ніж 50%: "Ситуація складна, є шанси і на успіх, і на поразку. Янукович і Тимошенко щиро ненавидять один одного, в них є багато взаємних образ. Янукович хотів би домогтися підписання угоди про асоціацію без звільнення Тимошенко, тому що цим міг би продемонструвати, що досяг успіху і не поступився тискові з-закордону. Але ЄС відкрито визначив свої очікування і не може від них відмовитися".
Тимошенко – це найбільша проблема
Колишній президент Польщі Алєксандер Квасьнєвскі, що вже багато місяців веде з Києвом від імені Європарламенту переговори про звільнення Тимошенко, в інтерв’ю Rzeczypospolitej стверджує, що ув’язнення Тимошенко залишається найбільшою перешкодою для підписання угоди про асоціацію України з ЄС.
Фото: AFP
Окрім "категорично" найважливішого розв’язання справи Тимошенко, за словами Квасьнєвського, ЄС ставить дві інші умови для підписання угоди: реформу виборчого законодавства та господарського права.
Квасьнєвскі вважає, що Росія своїми погрозами економічного бойкоту України дедалі сильніше спонукає країн-членів ЄС до поглиблення співпраці з Києвом. Водночас, ці прогнози сприяють також зростанню підтримки угоди про асоціацію "у тій частині українського суспільства, яка було досі традиційно проросійською".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ні кроку назад, позаду Москва, - Кваснєвський
Колишній президент Польщі каже, що вже переконаний у тому, що Україна сповнена рішучості інтегруватися з Європою, а не Росією. Про це, на його думку, свідчать заяви Януковича у парламенті, рішення уряду, закони, які приймають у Верховній Раді з величезною більшістю голосів. Проте, як він повторює: "Все залежить від того, чи Україна виконає умови ЄС. Від цього залежить фінал цього процесу".
Олександр Кваснєвський. Фото: lenta-ua.net
Серед чинників, які на думку Квасьнєвського, визначили вибір України на користь ЄС – те, що більшість українського суспільства вже давно зацікавлена у європейській інтеграції; "позиція олігархів, що хочуть жити у правовій державі", мати впевненість у своєму майбутньому, покладатися на стандарти, близькі до європейських; приклад Польщі, адже українці бачать скільки переваг отримала вона завдяки інтеграції з ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екс-радник президента США: українцям обирати - незалежність чи провінція у складі Росії
У відповідь на запитання журналіста, Квасьнєвскі висловив переконання, що в Росії дійсно є план відбудувати у тій чи іншій формі Радянський Союз. Втім, підписання угоди про асоціацію України з ЄС, хоч і буде історичною подією, не закінчить собою суперечки про майбутнє пострадянських держав. Він вважає, що Росія не відмовиться від свого тиску на Україну та пропозицій для неї, і далі хотітиме, щоб вона зблизилася з Євразійським Союзом, який будує Кремль. "Боротьба триватиме ще багато років. Асоціація – це лише початок європейського шляху України, це ще не членство", - прогнозує Квасьнєвскі.
Російська імперія завдає удару у відповідь
Американська публіцистка Енн Епплбом, дружина міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, пише у колонці в The Slate, що наміри Володимира Путіна збудувати нову імперію для Росії мають мало спільного з російськими інтересами. Вони пов’язані з реалізацією його власних інтересів та інтересів наближених до нього осіб.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ахметов забиває гол Путіну
Епплбом звертає увагу на спроби Росії зірвати процес зближення кількох пострадянських країн з Європейським Союзом, що має відбутися через підписання угод про асоціацію. Найбільш кричущий випадок – це, звичайно, Вірменія, що відмовилася від підписання угоди з ЄС на користь членства у Митному Союзі. У випадку з Україною Росія забороняє імпорт українського шоколаду. На думку Епплбом, відроджується й інший інструмент політичного впливу Росії на Україну, зокрема, загроза припинення газопостачання та маніпуляції з формуванням ціни на газ: "По суті, росіяни дали зрозуміти українцям, що якщо вони припинять свої переговори з Європою та приєднаються до Митного Союзу, ціна на газ, який вони імпортують з Росії, може знизитися більше ніж на половину".
Американська публіцистка пояснює, чому, на її думку, вибір між інтеграцією з ЄС та Митним Союзом є таким важким: "Хоча й це чудова пропозиція [йдеться про зниження ціни на газ для України], то навіть настільки – якщо її вивчити об’єктивно – що видається надзвичайним той факт, що українці досі її не прийняли. Але Україна вагається вже якийсь час. Навіть найбільші русофіли серед українських політиків знають, що цей вибір буде не просто короткостроковим фінансовим рішенням, а довгостроковим цивілізаційним вибором між відносно відкритими ринками та відкритою політикою Європи та закритим світом колишнього СРСР".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як руйнується задуманий Кремлем євразійський замок з піску
Справжнім інтересам Росії, як вважає Епплбом, відповідає існування в неї сусідів, що мають широкі міжнародні контакти, швидке економічне зростання, доступ до західних ринків, а тому заможніших споживачів, які матимуть змогу купувати російські товари. Довгостроковим інтересом Росії буде також наявність в неї самої доступу до західних ринків, який могла б їй надати Європа. Проте, на думку американської публіцистки, правляча еліта Росії діє зовсім не в інтересах Росії, а реалізує лише власні інтереси. У цей момент ця еліта переконана, що економічний націоналізм та мова неоімперіалізму дадуть їй змогу здобути ширшу підтримку серед населення, і, можливо, матеріальні вигоди для неї самої.
Росія прагне зірвати укладення Україною торговельної угоди з ЄС за допомогою глузувань та образ
В журналіста The Washington Post Вілла Інґланда, що відвідав минулого вікенду Ялтинську щорічну зустріч, склалося враження, що за Україну ведуть битву Росія та Захід.
Росія, як йому здалося, хоче бачити Україну у своєму таборі, але час вже не на її боці. Поки що вона намагається зірвати укладення торговельної угоди між Україною та Європейським Союзом, застосовуючи образи, похмурі попередження та затримки на митниці, щоб змінити рішення Києва на свою користь.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долю асоціації ЄП вирішуватиме тільки після звіту Кокса-Кваснєвського про Тимошенко, - Брок
У Ялті ціла низка американських та європейських політиків закликали Україну зробити усе для укладення угоди з ЄС. Путін хоче, щоб Україна, натомість, приєдналася до Митного Союзу Росії, Білорусі та Казахстану, але його стратегія зводиться лише до самих батогів, без жодних пряників. Попри це, хоча й Путін, як здається, штовхає України в обійми Європи, ситуація неоднозначна. Прем’єр Азаров та президент Янукович кажуть, що вони мають намір підписати угоду з ЄС у листопаді, але вони можуть зняти з себе відповідальність за будь-які заяви.
Микола Азаров, Віктор Янукович. Фото: president.gov.ua
Є й інші чинники у цій грі, як пише Інґланд: товарообіг України з Росією та ЄС приблизно однаковий, а отже, існують впливові групи інтересів, що підтримують інтеграцію з Москвою, у тих галузях, що можуть постраждати, якщо країна відкриється для конкуренції з боку ЄС. Вступ до Митного Союзу міг би означати миттєве зниження ціни на російський газ. Інтеграція з ЄС могла б мати довгострокові вигоди, але у короткостроковому періоді наслідки будуть негативними, оскільки Україні доведеться проводити реформи та давати собі раду з російськими торговельними санкціями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хохли йдуть у Європу, а нас подарували китайцям - екс-віце-прем'єр російського уряду
Європейців турбує також те, що Янукович може зробити ставку на їхню гнучкість у справі звільнення Тимошенко та гнучкість щодо інших змін в українській правовій системі, припускаючи, що вони аж так сильно бажають відтягнути України подалі від Росії, що можуть піти йому назустріч у цих справах. Але вони самі це заперечують і попереджають Януковича, щоб він не зробив цієї помилки.
