На публіці путін заявляє про непорушність зростаючої дружби його країни з Китаєм, але у коридорах Луб'янки секретний розвідувальний підрозділ називає китайців ворогами, пише New York Times. Цей підрозділ попереджає, що Китай становить серйозну загрозу російській безпеці. Його офіцери кажуть, що Пекін все частіше намагається завербувати російських шпигунів і заволодіти чутливими військовими технологіями, іноді переманюючи незадоволених російських вчених.
російські розвідники стверджують, що Китай шпигує за операціями російських військових в Україні, щоб дізнатися про західну зброю і способи ведення війни. Вони побоюються, що китайські науковці закладають підґрунтя для висунення претензій на російську територію. А також попереджають, що агенти китайської розвідки шпигують в Арктиці, використовуючи гірничодобувні компанії та університетські дослідницькі центри як прикриття.
NYT інформує, що має у розпорядженні 8-сторінковий документ ФСБ, де визначені пріоритети боротьби з китайським шпигунством. Документ не датований, що підвищує ймовірність того, що це чернетка, хоча з контексту випливає, що він був написаний наприкінці 2023 або на початку 2024 року.
Група Ares Leaks, що займається кіберзлочинністю, отримала цей документ, але не повідомила у який саме спосіб. Це унеможливлює остаточну автентифікацію, але NYT поділилася звітом із шістьма західними розвідками, і всі вони визнали його достовірним.
російський документ описує напружену і динамічну розвідувальну битву в тіні між двома зовні дружніми країнами.
За три дні до вторгнення путіна в Україну у 2022 році ФСБ схвалила нову контррозвідувальну програму під назвою "Антанта-4", свідчить документ. Кодова назва, очевидно, жартівливе посилання на зростаючу дружбу москви з Пекіном, приховувала справжню мету ініціативи: не допустити, щоб китайські шпигуни підривали російські інтереси. Вибір часу майже напевно не був випадковим, вважає NYT. росія перенаправляла майже всі свої військові й шпигунські ресурси в Україну, і, найімовірніше, побоювалася, що Пекін може спробувати цим скористатися.
У документі йдеться, що відтоді агенти китайської розвідки активізували зусилля з вербування російських чиновників, експертів, журналістів і бізнесменів, близьких до влади в москві. Щоб протидіяти цьому, ФСБ доручила своїм співробітникам перехопити загрозу і запобігти передачі важливої стратегічної інформації китайцям. Офіцерам було наказано проводити особисті зустрічі з російськими громадянами, які тісно співпрацюють з Китаєм, і попереджати їх про те, що Пекін намагається скористатися перевагами й отримати передові наукові дослідження.
ФСБ наказала "постійно накопичувати інформацію про користувачів" китайського месенджера WeChat. Це включало злом телефонів об'єктів шпигунства та аналіз даних у спеціальному програмному забезпеченні, що знаходиться у розпорядженні одного з підрозділів ФСБ, зазначено в документі.
NYT зауважує, що можливий довгостроковий союз двох авторитарних країн, населення яких становить майже 1,6 млрд і які мають на озброєнні близько 6 000 ядерних боєголовок, викликає глибоке занепокоєння у Вашингтоні. Деякі члени адміністрації Трампа вважають, що за допомогою роз'яснювальної роботи з путіним Вашингтон може почати відривати росію від Китаю. "Мені доведеться роз'єднати їх, і я думаю, що зможу це зробити, – заявив Дональд Трамп незадовго до свого обрання в листопаді. – Я повинен їх роз'єднати".
З одного боку, документ ФСБ підтверджує теорію про те, що за правильного підходу росію можна відокремити від Китаю. Документ описує недовіру і підозрілість по обидва боки відносин. Китай перевіряє своїх агентів на детекторі брехні, щойно вони повертаються додому, посилює нагляд за 20 000 російських студентів у КНР і намагається вербувати росіян, які мають китайське подружжя, як потенційних шпигунів, йдеться в документі.
Водночас той факт, що путін, очевидно, добре усвідомлює ризики більш тісних відносин із Китаєм і все одно вирішив просуватися вперед, може свідчити про те, що у США мало можливостей змусити росію змінити курс. "путін вважає, що він може піти набагато глибше в ці китайські обійми, і це не безризиково, але воно того варте. Але ми також бачимо, що в системі є люди, які скептично ставляться до такого підходу", – вважає Алєксандр Габуєв, директор Центру Карнегі росія-Євразія.
NYT зазначає: путін роками залицявся до Сі, провівши понад 40 особистих зустрічей, і після вторгнення в Україну закріпив набагато глибше партнерство з Китаєм. Обидві країни мають природну економічну синергію, оскільки росія є одним із найбільших у світі виробників енергоносіїв, а Китай – найбільшим у світі споживачем енергії.
Тож, за словами видання, це створює делікатний виклик для російських контррозвідників. Документ демонструє, що вони намагаються стримувати ризики, пов'язані з китайською розвідкою, не спричиняючи негативних наслідків для двосторонніх відносин. Офіцерів попередили уникати будь-яких публічних "згадок про китайські спецслужби як про потенційного ворога".
Написана для розповсюдження серед місцевих відділень ФСБ директива дає рідкісний погляд на внутрішній світ однієї з найпотужніших частин російської розвідки: Департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ, ДКО. Документ був написаний 7-ю службою ДКО, яка відповідає за боротьбу зі шпигунством з Китаю та інших частин Азії, зазначає NYT.
У доповідній записці домінує занепокоєння щодо вразливості росії перед дедалі потужнішим Пекіном. Але незрозуміло, наскільки ці побоювання поширені в російському істеблішменті, за межами контррозвідки. Навіть країни-союзники регулярно шпигують одна за одною.
"Повертаючись до старої приказки, не існує такої речі, як дружні розвідувальні служби, – заявив старший науковий співробітник Гарвардського центру науки і міжнародних відносин Пол Колбе, який 25 років працював в оперативному управлінні ЦРУ, зокрема й у росії. – У довгостроковій перспективі Китай, незважаючи на необмеженість партнерських відносин і їхню корисність, також є потенційною загрозою".
Китай націлився на російські військові секрети і вчених
Незабаром після того, як російські війська перетнули кордон з Україною, до росії почали прибувати співробітники китайських оборонних фірм та інститутів, пов'язаних із китайською розвідкою. Їхньою метою, згідно з документом ФСБ, було краще зрозуміти війну.
Китай має науковців світового рівня, але його армія не брала участі у війні з часів конфлікту з В'єтнамом у 1979 році. Як наслідок, Китай занепокоєний, як його військові зможуть протистояти західній зброї в конфлікті навколо Тайваню або Південно-Китайського моря. Представники китайської розвідки прагнуть зрозуміти, як росія боротиметься з армією, яку підтримує Захід.
"Особливий інтерес для Пекіна становить інформація про методи ведення бойових дій із використанням БПЛА, модернізацію їхнього програмного забезпечення і методи протидії новим видам західної зброї", – йдеться в документі ФСБ. Зазначається, що на думку Пекіна, війна в Україні стане затяжною. Конфлікт здійснив революцію в технології і тактиці ведення війни.
Китай вже давно відстає від росії в авіаційній галузі, і в документі йдеться про те, що Пекін націлений на військових пілотів і дослідників в області аерогідродинаміки, систем управління й аеропружності. Також, згідно з документом, шукають російських фахівців, які працювали на списаному кораблі на повітряній подушці "Екраноплан", який вперше був розгорнутий СРСР.
"Пріоритет при прийомі на роботу віддається колишнім співробітникам авіаційних заводів і науково-дослідних інститутів, а також нинішнім працівникам, які незадоволені закриттям програми розробки екранопланів міноборони рф або зазнають фінансових труднощів", – йдеться в документі.
Зазначається, що росія дуже стурбована тим, як Китай ставиться до війни в Україні, і намагається годувати пекінських шпигунів позитивною інформацією про російські операції. А також наказує російським контррозвідникам готувати доповідь для кремля про будь-які можливі зміни в політиці Пекіна.
NYT нагадує, що західні лідери звинуватили Китай у тому, що він постачає росії необхідні компоненти озброєнь і намагається це приховати. Документ ФСБ підтверджує ці звинувачення, стверджуючи, що Пекін запропонував створити ланцюжки поставок до москви в обхід західних санкцій і запропонував взяти участь у виробництві дронів та іншого високотехнологічного військового обладнання, назви якого не уточнюються. У документі не сказано, чи були ці пропозиції реалізовані.
Доповідна записка ФСБ також натякає на інтерес Китаю до групи найманців "Ваґнера": "Китайці планують використовувати досвід бійців "Ваґнера" у власних збройних силах і приватних військових компаніях, що діють у країнах Південно-Східної Азії, Африки і Латинської Америки". З формулювання не зрозуміло, чи вважає ФСБ, що Китай хоче завербувати колишніх бійців "Ваґнера" до своїх формувань, чи просто хоче вивчити їхній досвід, зауважує NYT.
москва занепокоєна тим, що Пекін намагається зазіхнути на її територію
За словами видання, росія давно побоюється зазіхань з боку Китаю вздовж їхнього спільного кордону довжиною 4210 км. А китайські націоналісти роками піднімали питання про договори ХІХ сторіччя, за якими росія анексувала великі ділянки землі, включаючи сучасний Владивосток. Це питання зараз викликає найбільше занепокоєння, оскільки росія ослаблена війною й економічними санкціями і менш ніж будь-коли здатна дати відсіч Пекіну. ФСБ занепокоєна тим, що деякі науковці в Китаї просувають територіальні претензії до росії.
КНР шукає сліди "давніх китайських народів" на російському Далекому Сході, можливо, щоб вплинути на місцеву думку, сприятливу для китайських претензій, йдеться в документі. 2023 року Китай опублікував офіційну карту, яка включала історичні китайські назви міст і районів на території росії.
ФСБ наказала співробітникам викривати таку "реваншистську" діяльність, а також спроби Китаю використовувати російських вчених і архівні фонди для досліджень, спрямованих на надання історичної приналежності прикордонним територіям. "Проводити профілактичну роботу щодо російських громадян, причетних до зазначеної діяльності. Обмежити в'їзд до нашої країни для іноземців як міру впливу", – йдеться у доповідній записці.
Китай непокоїть росію у Центральній Азії та Арктиці
Занепокоєння щодо розширення впливу Китаю не обмежується Далеким Сходом. Як повідомляє ФСБ, Пекін розробив "нову стратегію" для просування китайської "м'якої сили" серед середньоазіатських колишніх республік СРСР.
Згідно з документом, Китай почав впроваджувати цю стратегію в Узбекистані, а також проявляє інтерес до величезної території росії в Арктиці й Північного морського шляху. Історично ці води були занадто крижаними для надійного судноплавства, але очікується, що вони стануть все більш завантаженими через зміну клімату.
Джерело: New York Times
